Козаки, втілення традиційної російської культури, п'ють горілку, виставивши лікоть. Цей звичай, поширився завдяки старовинної кавалерійської культурі. Раніше козак всім ділився зі своїм конем, і вона тягнула морду, коли її господар клав що-небудь в рот. Тому лікоть залишають, щоб відсунути уявну кінь Анна-Лєна Лаурен. «У них щось з головою, у цих українських».
Я помічав, що деякі люди п'ють горілку таким чином, це добре видно в старих фільмах, казках і сприймається дійсно якось по-російськи. А ось звідки це пішло не знав.
Це ще називається "по-гусарський".
Але інтерпретації ненашенской тітки я б довіряти не став.
Буржуї всерйоз вважають, наприклад, що горілка для нас - це "маленька вода, водичка". Зменшувально так, любовно.
І подібної нісенітниці вони несуть неміряно. Не ведіться.
З ліктем, думається, причина інша. Велика різниця - закинути в себе чарку горілки, або ж її випити. Останнє можливо, але важко. А заливати її в глотку одним махом зручно якраз рухом всього тіла одночасно. Але це так, версія навскіду. Просто в коней не вірю))
Але інтерпретації ненашенской тітки я б довіряти не став.
Навряд чи вона її сама придумала :) Розповів хтось із наших. Буржуї всерйоз вважають, наприклад, що горілка для нас - це «маленька вода, водичка»
Переклад саме такий, тільки не з українського, а з польського. Просто в коней не вірю))
Коні точно існують, повір. )
Навряд чи вона її сама придумала :) Розповів хтось із наших.
Про ведмедів з балалайками на Червоній площі теж наші розповідають? До всіх розповідями про російську культуру, що йде від іноземців, слід ставитися з великою часткою скепсису.
А горілку, та й взагалі все, що потрібно випивати залпом, і справді, зручніше заливати в себе узгодженим рухом руки і голови, а не просто рухом кисті, як це роблять з «смачними» напоями, випиває неспішно. При цьому лікоть займає природне положення, коли він відставлений, виключно з анатомічних міркувань. Я так і роблю, при цьому з кіньми і кавалеристами близько не знайомий.
До всіх розповідями про російську культуру, що йде від іноземців, слід ставитися з великою часткою скепсису.
Вона ж не просто турист. Багато років в Москві і Пітері працювала. А горілку, та й взагалі все, що потрібно випивати залпом, і справді, зручніше заливати в себе узгодженим рухом руки і голови, а не просто рухом кисті, як це роблять з «смачними» напоями, випиває неспішно. При цьому лікоть займає природне положення, коли він відставлений, виключно з анатомічних міркувань.
Ми точно про одне й те ж говоримо? Ти лікоть чогось відставляти на рівні чарки? І тобі так зручно? Я зараз спробував потримати склянку, лікоть опускається вниз.
Дивно, що у неї українські з горілкою асоціюються. Фіни випиваки знатні, у них взагалі горілчаний туризм в Пітер процвітав.
Дивно, що у неї українські з горілкою асоціюються
А де написано, що українські у неї з горілкою асоціюються?
Да-да-да, "по-гусарський". Мій тато так завжди п'є коли тост за жінок. Стоячи, відставивши лікоть. Поза дуже урочиста. А сидячи пити так незручно. І саме мордою коня все це пояснюють. Хоча анатомічно-утилітарне пояснення подобається мені більше.
А де написано, що українські у неї з горілкою асоціюються?
Вірно, правильно так: дивно, що у тебе питво горілки з відставленим ліктем сприймається по-російськи. У яких казках п'ють горілку і тобі добре видно, що це роблять з відставленим ліктем? О_О
Те, що це через коня, це ж чистої води жарт. Що в такому випадку заважає таким же чином пити все інше, кінь тільки до горілки морду тягнула чи що?
Навряд чи вона її сама придумала :) Розповів хтось із наших.
При мені в шинку іноземцю _наші_ пояснювали, що буженина - це м'ясо рідкісного українського звіра Бужена, який водиться в Сибіру. Він навіть рвався пополювати на розбудження з рушницею, але його відрадили, пославшись на Сибірські морози і червону книгу. Був би іноземець друкарській професії - Новомосковсклі б ми цікаве про буженині :)
Навряд чи вона її сама придумала :) Розповів хтось із наших.
Пам'ятаю, по телеку Едуард Успенський в якійсь передачі розповідав, як японці приїжджали щодо прав на мультики про Чебурашку. Він їх чимось пригощав, а коли японці спитали що це, він відповів, що це м'ясо Чебурашки :)
Вірно, правильно так: дивно, що у тебе питво горілки з відставленим ліктем сприймається по-російськи. У яких казках п'ють горілку і тобі добре видно, що це роблять з відставленим ліктем?
У казках не горілку так п'ють, а просто все.
При мені в шинку іноземцю _наші_ пояснювали, що буженина - це м'ясо рідкісного українського звіра Бужена, який водиться в Сибіру.
Ти плутаєш туристів і людини, який багато років жив вУкаіни.
Буржуї всерйоз вважають, наприклад, що горілка для нас - це «маленька вода, водичка»
Переклад саме такий, тільки не з українського, а з польського.
Да знаю. Тільки до чого тут польська? Ну, співзвучний мову - і все. Коли це з польського слова запозичувалися?
Іноземців-то приколює думку, ніби в цьому пестливих назві укладено загальне наше до горілки любовне ставлення. І нібито етимологія слова саме така. Бред ж собачий. Я зараз спробував потримати склянку, лікоть опускається вниз.
Треба не просто потримати. Має бути його в себе рішуче влити. Бо організьм буде рефлекторно брикатися - спазми носоглотки, дихальних шляхів і таке інше. Так ось, рухом однієї тільки кисті належної безповоротності не досягнути.
Коли це з польського слова запозичувалися?
Ну ось, це як раз той випадок :)
Але так, правда, говорити, що для нас горілка - це водичка неправильно :)
Треба не просто потримати. Має бути його в себе рішуче влити. Бо організьм буде рефлекторно брикатися - спазми носоглотки, дихальних шляхів і таке інше. Так ось, рухом однієї тільки кисті належної безповоротності не досягнути.
Потрібні експерименти, а я не готовий жертвувати здоров'ям заради такої дрібниці :)
Я свого часу експериментував. Коньяк залпом з відставленою рукою не йде. Горілку ковтками не вип'єш. Горілку і чистий абсент можна в себе залити залпом, що ніяк не вийде у варіанті коли ти просто її п'єш і тримаєш перед собою.
Особисто мені недовге знайомство з горілкою показало, що пити її зручніше відставивши лікоть. Саме якось виходило, незважаючи на гусарів, козаків і коней. Недовге ж знайомство з кіньми показало мені, що якщо ці настирливі тварі чогось хочуть схопити, то ліктем від них не відгородишся, це вже точно.
Взагалі ж, гусари і козаки були настільки жадібними до горілки, щоб пити її не відійду від коня (а значить ще не прив'язавши, що не розсідлали, що не нагодувавши і не почистивши, і навіть не здавши на руки конюху). Пили більше на застіллях, де багато випендрюйся (в тому числі і хоробрістю пиття) і красива стійка зі склянкою була важлива.
Взагалі ж, гусари і козаки були настільки жадібними до горілки, щоб пити її не відійду від коня
А як же "на ціпок", "запорожная" і, особливо, "стременцевий"?