1. Оплата за відпрацьований час
1.1. Заробітня плата. Форми і системи оплати праці
Відповідно до ст. 129 Трудового кодексу Російської Федерації (ТК РФ) заробітна плата (оплата праці працівника) являє собою винагороду за працю в залежності від кваліфікації працівника, складності, кількості, якості та умов виконуваної роботи, а також компенсаційні виплати (доплати і надбавки компенсаційного характеру, в тому числі за роботу в умовах, що відхиляються від нормальних, роботу в особливих кліматичних умовах і на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, та інші виплати компенсаційного характеру) і стимулюючі виплив ати (доплати і надбавки стимулюючого характеру, премії та інші заохочувальні виплати).
Праця працівників оплачується згідно з прийнятими в організації формами і системами оплати праці, які поділяються на тарифні й безтарифні системи оплати праці.
Бестарифная система оплати праці є розподільчим варіантом оплати праці і представляє собою частку працівника в зароблений усім колективом фонді оплати праці. Як правило, ця частка встановлюється на основі присвоєного працівнику постійного коефіцієнта, який визначає рівень його трудової участі.
Тарифна сітка - це сукупність тарифних розрядів робіт (професій, посад), визначених у залежності від складності робіт і вимог до кваліфікації працівників за допомогою тарифних коефіцієнтів.
В рамках тарифної системи оплати праці застосовуються відрядна, погодинна форми оплати праці, оплата на підставі окладів.
Оплата при відрядній формі заробітної плати проводиться за кількість і якість виготовленої продукції або виконаний обсяг робіт. В цьому випадку мірою праці є кількість виробленої продукції.
Відрядна форма заробітної плати поділяється на пряму, непряму, відрядно-преміальну, відрядно-прогресивну, акордних; погодинна - на просту і почасово-преміальну.
При прямій відрядній системі оплата праці проводиться за безпосередні результати праці робітників відповідно до її кількості і якості. Непряма система, як правило, застосовується для оплати праці допоміжних робітників, які не беруть безпосередньої участі у виготовленні продукції та зайнятих обслуговуванням основного виробництва, що створюють умови для його нормальної, безперебійної роботи, для високопродуктивної праці основних робітників.
Непряма система передбачає оплату праці допоміжних робітників у залежності від результатів праці обслуговуваних ними основних робочих, що створює у допоміжних робочих зацікавленість у підвищенні продуктивності їхньої праці, в якісному виконанні робіт по обслуговуванню основного виробництва. Непряма система може застосовуватися для оплати праці наладчиків, чергових слюсарів, електриків, допоміжних робітників з транспортування матеріалів, напівфабрикатів і т.д.
Відрядно-преміальна система оплати праці передбачає поєднання прямої відрядної оплати з преміюванням за виконання і перевиконання заздалегідь встановлених положенням про преміювання кількісних і якісних показників роботи. Ця система оплати праці посилює матеріальну зацікавленість робітників у підвищенні ефективності роботи кожного з них і всього колективу в цілому.
При відрядно-прогресивній системі оплати праці виробництво продукції в межах плану оплачується за нормальними відрядними розцінками, а надплановий випуск - за підвищеними розцінками, які не є постійними і залежать від відсотка виконання виробничого завдання. Розмір підвищення відрядної розцінки в залежності від виконання плану (норм) встановлюється за спеціальною шкалою, затвердженою для даної галузі. Відрядно-прогресивна система оплати праці в більшій мірі, ніж відрядно-преміальна, стимулює збільшення вироблення робітниками. Але в той же час застосування цієї системи може призвести до випереджаючим темпам зростання заробітної плати в порівнянні з продуктивністю праці, що порушує один з основних принципів організації заробітної плати.
Різновидом відрядної оплати праці є акордна система, розмір якої встановлюється за заздалегідь встановлений комплекс робіт виходячи з норм виробітку і розцінок за окремі види роботи, включені в комплекс. Акордна система оплати праці стимулює виконання всієї роботи в короткий термін з високою якістю. За цією системою оплати праці можлива оплата робіт, пов'язаних з капітальним ремонтом обладнання, будівельних, аварійних, вантажно-розвантажувальних робіт. Як правило, акордна система оплати праці застосовується при виконанні термінових завдань.
Залежно від застосовуваних форм організації праці відрядна форма оплати праці може бути індивідуальною і колективною.
Індивідуальна відрядна оплата праці застосовується при індивідуальній організації праці робітника, коли його заробітна плата повністю залежить від його особистих результатів. Ця система оплати праці створює особисту матеріальну зацікавленість робітника в підвищенні продуктивності праці, в кращому використанні робочого часу, в застосуванні передових, прогресивних методів і прийомів праці, в дотриманні дисципліни праці.
При індивідуальній прямій відрядній оплаті праці заробіток робітника (З сд) можна визначити двома способами.
При першому способі заробітна плата нараховується робочого виходячи з відрядної розцінки за облікову одиницю продукції (Р од) і фактичної вироблення продукції в натуральному вираженні (В нф):
З сд = Р од Ч В нф.
Робочий-друкар надрукував за місяць 100 000 краско-відбитків.
Всі права захищеності booksonline.com.ua