Досить часто відокремлюються обставини, виражені говірками, щоб виділити сенс фрази або дати попутне пояснення. Мене, як би ненароком, обливали водою (Ч.) У вашому реченні, на мій погляд, якраз схожа конструкція: присудок "підняв очі", а "ніби знехотя" - обставина, виражене власною мовою з союзом-часткою "ніби". Виділення інтонаційний теж напрошується. Якщо Ви хочете виділити обставина за змістом та інтонаційно, виділяйте його і комами на письмі.
Але вираз "ніби знехотя" за значенням близько прислівнику неохоче, повільно. Тому його можна не виділяти. Порівняльним обігом цей вислів не є.
"Він, ніби знехотя, підняв очі". Відокремлення обставини визначається структурою пропозиції.
Ніби знехотя - стійке прислівниковій вираз із значенням уподібнення, що складається з порівняльного союзу НІБИ і прислівники знехотя.
Часто застосовується в художній літературі, виконуючи різні функції: (1) відокремлений обставина, (2) необособленное обставина, (3) однорідне обставина, (4) відокремлений ряд.
(1) А другий, ніби знехотя, відповідав: - Що, що, хіба ти його не знаєш?
(1) Сергій Олексійович довго, ніби знехотя, повертався до повсякденного життя.
(2) Батько ніби знехотя підійшов до купи мотлоху в кутку і з усієї сили штовхнув її чоботом.
(2) Проходячи повз робітників, бабуся своїм орлиним оком негайно помітила, що один з них і старався менше інших і шапку зняв начебто знехотя.
(3) Усі засміялися, але якось теж ліниво, наче знехотя.
(3) Он вона. як і раніше відчиняє і зачиняє шафи, шиє, гладить мережива, але тихо, без енергії, каже ніби знехотя, тихим голосом.
(4) - Мені принесли, - відповіла вона, ніби знехотя і не поглядаючи на нього.