Дивитися що таке "ЧАРІВНІСТЬ" в інших словниках:
ЧАРІВНІСТЬ - ЧАРІВНІСТЬ, чарівності, мн. немає, пор. (Кніжн.). 1. Чарівність, що підкорює вплив, притягальна сила; первонач. чаклунська сила. Чарівність таланту. Бути під чарівністю музики. «У цьому молодому свіжому почутті є якась принадність. Слово чарівність ... ... Тлумачний словник Ушакова
чарівність - чарівне (Коринфський); солодке (Вяземський) Епітети літературної російської мови. М: Постачальник двору Його Величності товариство скоропечатня А. А. Левенсон. А. Л. Зеленецький. 1913 ... Словник епітетів
чарівність - я, тільки од. с. 1) Приваблива сила, яка виходить від кого л. або чого л .; чарівність. Жіноча чарівність. Перебувати під чарівністю музики. Чарівність маленького старовинного містечка. Але колишнім таємним обаяньем від них [жоржин] повіяло знову. (Фет). ... ... Популярний словник української мови
чарівність - • велике чарівність • шарм, чарівність • величезна чарівність • рідкісне чарівність ... Словник російської идиоматики
Чарівність - природжене або придбане чарівність, приваблива сила. У звичному розумінні чарівна людина це людина, здатна зробити нездоланну, дивовижне враження своєю зовнішністю або манерою поведінки, судженнями, ... ... сексологічна енциклопедія
Чарівність - (др.рус. - чаклувати) - здатність людини привертати до себе, викликати прихильність до доброго стосунку, зачаровувати людей підкоряючи їх тими чи своїми достоїнствами - зовнішнім виглядом, манерами, словом, розумом, добротою і ін. Чарівність може бути вродженим ... ... основи духовної культури (енциклопедичний словник педагога)
чарівність - Давньоруська - баяти (чаклувати). В українських словниках слово «чарівність» відомо з XVIII в. але його коріння сягає в XII-XIII ст. Давні русичі називали «Баюн» волхвів або чаклунів, від цього слова стався дієслово «баяти», що означає чаклувати ... ... Етимологічний словник української мови Семенова
чарівність - споконвічно. Др. рус. суф. похідне від обаяті «зачарувати словами», преф. освіти від баяти «говорити». Див. Баять, байка, балувати. Чарівність буквально «чаклунство допомогою слів». Пор. зачарувати, зачарувати, зачарувати, заговорити (зуби) ... Етимологічний словник української мови
ЧАРІВНІСТЬ. - Др. р. похідне від обаяті зачарувати словами. утвореного від баяти говорити. Спочатку чарівність чаклунство словами, стан зачарованого словами ... Етимологічний словник Ситникова