Чари, чари етимологія і походження

I мн. чарівник, чарувати, зачарувати, розчарувати, укр. чара "чари", чаруваті "чаклувати", блр. чари мн. ін-рос. чар', тв. п. мн. ч. Чарма (Чудовський. сборн. ХV ст .; см. Соболевський, Лекції 212), ст.-слав. чар' "чаклунство" (Еuсh. Sin.), чародѣі ἐπαοιδός (Супра.), болг. чарувам "гадаю", сербохорв. ча̑ар ж. "Чаклунство", чараті, ча̑ра̑м "чаклувати", сербск.-цслав. чари м. мн. ч. "чари", словен. čárа "чаклунство", чеськ. čár м. čárа ж. "Диво", зазвичай мн. čáry, Слвц. čаrу мн. пол. сzаr, зазвичай мн. сzаrу.

Праслав. * Čаr' родинно Авести. čārā ж. "Засіб", Нов.-перс. čār - то ж, čārа "засіб, допомога, хитрість", лит. kẽras м. "чарівництво, чаклунство", kerėti, keriù "чаклувати, наврочити, накликати біду", др.-інд. kr̥ṇṓti, karṓti "робить", kr̥tyā ж. "Дію, вчинок", Авести. kǝrǝnaoiti "робить", Кимр. реri "робити"; см. Остхоф, ВВ 24, 109 і сл .; Раrеrgа 1, 26 і сл .; Бернекер I, 136 і сл .; Мейе, Ét. 235; Траутман, ВSW 127; Фік, ВВ ​​2, 208. З огляду на велику кількість семантичних паралелей для розвитку знач. "Робити"> "чаклувати" (пор. Бернекер, там же) менш перспективними представляються спроби пов'язати * čаr' з грец. κείρω "ріжу, стрижу", двн sсёrаn "стригти" і т. д. (Брюкнер, РF 7, 177; Sɫown. 72), точно так же, як і зближення з грец. κήρῡξ "глашатай", лат. саrmеn "пісня", др.-інд. kīrtíṣ "слава, звістка", всупереч Іллінському (РФВ 61, 236 і сл.).

II мн. також Чариков "вид взуття", див. чарки.

Що таке чари. чари це, значення слова чари. походження (етимологія) чари. синоніми до чари. парадигма (форми слова) чари в інших словниках

► чари - В. Даль Тлумачний словник живої великоросійської мови

що таке чари

ЧАРИ ж. мн. чари, ворожбу, чаклунство, знахарство; чарівність, мара, морока: чорнокнижництво, кудеснічество; наклепи або змови. Звідси чорний, риса, рис? Шімкевіч. Творити чари. Стани нині з чари твоїми, аще зможуть ти допомоги, Вих. Чародеять, чародіяти, чарувати, творити чари, ворожити, Кудес, чаклувати; знахарить, наводити чарівність, мару, мороку, відводити очі, творити Кудес, чудеса за допомогою нечистої сили. || Чарувати, арх. вологодск. спокушати, чарувати собою, своєю красою. Чари, чари, чари. чарування. дію по глаг. чари, ворожбу, чаклунство та ін. Чарователь м. чаровательніца ж. чарівник, чародійка, чарівник, чародійка волхв, чарівник, ворожка, чаклун, чарівник, чаклун; знахар, напускають мару, мороку. || Чарівник, чародійка, арх. вологодск. чарівний, любезнік, красень, чарівник. Чаровний, чарівний, чародейственний, чаклунський до чарам, чарівництва относящ. Чаровщіна, чародейщіна ж. все, що належить до чарам чари.

► чари - Т.Ф. Єфремова Новий словник російської мови. Толково- словотвірний

що таке чари

1) Чари, чаклунство.

Схожі статті