Група логопатов, що відносяться до порушень темпу і ритму мови несудорожним характеру, включає кілька мовних розладів, які порівняно недавно були виділені як самостійні форми. До порушень мови цієї групи відносяться: 1) брадідадія ,, 2) тахілалія, 3) спо-тикання і 4) змішані форми. Характерні для всіх рас-стройств мови даної групи переважно спадковими-ний генез і деяка роль екзогенних в їх походження. Чисті форми спотикання, тахілалія і браділалія раз-личать за ступенем тяжкості: легкі, середні ^ і важкі. Розлади легкого та середнього ступеня мало турбують па-ціент і нагадують крайні варіанти нормального раз-вітія мови. При різких ступенях вираженості вони нару-шают процес комунікації і стають явно патології-ними. Спотикання і тахілалія пов'язані між собою скороговореніем: вони грають важливу роль в генезі такого важкого порушення мови, як заїкання.
Патогенез, клініка, а також методи лікування перерахований-них розладів мови різні і тому вимагають спеці-ного їх розгляду.
Схожі з браділалія особливості мови спостерігаються у жителів північних країн, але там вони є звичайною фор-мій мови. У середніх і південних широтах, де люди говорять швидше, браділалія вважається патологічним варіантом розвитку мови і зустрічається найчастіше у осіб флегматичних, повільних, млявих. У клініці браділалія звертають на себе увагу різноманітні порушення: сповільненість темпу і ритму внутрішньої і зовнішньої мови, сповільненість процесів листи »" монотонність голосу, інтер і інтравер-бальнре [18] уповільнення. Розтягнута, монотонна, недостатньо модулированная голоси людей, які страждають браділалія, викли-кість напруга, виснаження уваги, неприємні Відчуваючи-ня і стомлення слухачів.
При слабких і середніх ступенях браділалія ці порушен-ня мови самими пацієнтами не помічаються. У більш важки-лих випадках з'являються почуття порушення мови і свя-занние з цим психологічні переживання. Такі особи звертаються за допомогою до фахівців-логопедів з жа-лобамі на те, що оточуючі чомусь не люблять з ними розмовляти або погано розуміють їхню мову.
Найчастіше браділалія є синдромом будь-якого соматичного, неврологічного або психічного заболе-вання. Схожа з браділалія мова нерідко зустрічається в клініці деяких форм психічних захворювань при оли-гофреніі, а також в неврологічній клініці у хворих з наслідками менинго-енцефаліту, дистрофічних, орга-нічних захворювань центральної нервової системи, травм, пухлин головного мозку і т. Д. У цих випадках вона поєднує-ся з брадіканезіей (замедленностью всіх рухів), астенія-зацией, загальною загальмованістю, млявістю, слабкістю і ін.
Лікування браділалія так само, як і інших розладів мови, пов'язаних з порушенням її ритму і темпу, має проводитися комплексно. Застосовуються особливі прийоми ло-гопедіі, перевиховання особистості, медикаментозне ліку-ня, особливі форми лікувальної гімнастики, логопедична ритміка, спів, фізіотерапія і т. Д.
Логопедичні заходи полягають у виробленні:
а) більш швидких і чітких мовних рухів в процесі мовлення;
б) прискорення мовних реакцій за допомогою скоромовок;
б) прискореного темпу внутрішнього мовлення (робота над вообра-ням при дії зовнішніх подразників різного темпу і ритму); г) прискорення темпів читання і письма;
д) виразних форм сценічного читання і Драматен-зірованним мови і т. д.
Лікарська допомога полягає в Тім і тонізуючий лікуванні, що сприяє підвищенню активності нервової діяльності згідно-ти. Сюди відносяться дуплекс, глютамінова кислота, алое, вітаміни групи В і С, нуредал, азоксодон, настої або екстракти лимонника, женьшеню, ін'єкції прозерину, галантаміну та інших лікарських засобів, що прискорюють передачу збудження в нервових клітинах і синап-сах нервової і нервово-м'язової системи.
Лікувальна гімнастика повинна мати тонізуючий характер і осу-ществляться з переміжним ритмом і темпом рухів, зі спеці-альних спортивними іграми. Те саме можна сказати і до спеціальної лого-педіческой ритміці.
Фізіотерапія - душ Шарко, електролікування і ін.
Поряд з порушенням зовнішньої і внутрішньої мови в клініці тахілалія спостерігаються подібні розлади читання та письма, а також швидкий темп загальної моторики і всіх пси-хіческім процесів, підвищена поверхнева емоціо-нальность, гіперактивність. При різкому порушенні осіб, які страждають тахілалія (наприклад, в суперечці або при необ-хідності швидкого висловлювання), темп мови різко убис-тряется і на висоті .тороплівості з'являються розлади мовного уваги, запинки, повторення, проковтування, перестановки складів, слів, спотворення пропозицій , неясний-ність вимови фраз і т. д. нагадують спотикаючись-ня. Однак при залученні уваги до мови у страждаю щих тахілалія в цих випадках відбувається швидке віднов-лення рівноваги між внутрішньою і зовнішньою промовою, і хоча темп її залишається швидким в порівнянні з промовою ок-ружающих, запинки і спотикання зникають.
Розрізнення осіб з прискореним темпом мови на групи: тахілалія і баттарізм (М.Є. Хватцев, 1959), вже є початком до вивчення питань спотикання, коли рас-стройства темпу, незважаючи на їх вираженість, відходять на другий план, а на передній висуваються розлади уваги, хаотичність і неясність мови, запинки несудорожним-го характеру (Ю.А. Флоренская, Weiss, Freund, Luchsinger, Arnold, Seeman і ін.).
Основні принципи логопедичної та психологічної роботи з особами, які страждають тахілалія, описані Ю.А. Флоренський і З.С. Ходорові (1935). Мовна ортопедія проводиться в умовах колективу на тлі раз'яснітелі-ної психотерапії. Велике значення має залучення уваги до мови таких осіб, впорядкування її темпу, воспи-тание логічного мислення. Вся робота проводиться на тлі зниження загальної психомоторної збудливості при пе-ребудови патологічних особливостей особистості шляхом ис-користування спеціальних видів лікувальної фізкультури, медикаментозного і фізіотерапевтичного впливу. Необхідно підкреслити, що тахілалія робить мову стра-дають нею осіб малозрозумілою, що вимагає великого, напругу женного уваги оточуючих. Вона є стійким на-рушення мови, які мають тенденцію до рецидиву. Курс лікування тахілалія у дітей дошкільного та шкільного віку триває приблизно від 6 місяців до 1 року. При ліку-ванні цього розлади мови у дітей велике значення при-знаходить властива їм наслідування. Успіх лікування залежить від його послідовності, завзяття, систематично-сти і тривалості.
Ускладнена психогенией і розвивається в зв'язку з цим астенізація тахілалія може сприяти роз-витку заїкання (особливо в ранньому дитячому віці). У зв'язку з цим боротьба з тахілалія в ранньому дитячому і підлітковому віці особливо актуальна.
Спотикання - неправильне формування фрази як наслідок особливого порушення мовного уваги, важких розладів темпу і ритму мови.