Боротьба з хлібним жуком - кузькою
Захист рослин, хлібний жук-кузька, боротьба з кузькою, застосування інсектицидів
Останнім часом фітосанітарний стан сільгоспугідь в Україні значно погіршився. В першу чергу це пов'язано із загальним зниженням рівня агротехніки, недостатнім застосуванням засобів захисту. З'явилися хвороби і шкідники які раніше не мали господарського значення Систематичне вивчення та врахування фітофагів, їх видового складу та розширення є основою для розробки інтегрованої системи захисту культур від комплексу шкідливих організмів у конкретному природно-кліматичній зоні.
Одним з домінуючих видів фітофагів агроценозу зернових культур є хлібний жук - кузька. Масова поява його спостерігається в фазу молочної та воскової стиглості. Жук виїдає зерно, а при дозріванні вибиває його з колоса. Особливо шкодить пшениці. Личинки підгризають коріння зернових культур, буряків, соняшнику, картоплі. Пошкоджують кореневу систему сіянців яблуні, груші, сливи і інших плодових. При значної чисельності, в окремі роки, хлібні жуки завдають величезної шкоди, знижуючи врожайність і погіршуючи насінні та хлібопекарські якості зерна.
Потайний спосіб життя личинок хлібних жуків не дає можливості застосовувати інсектициди для наземного обприскування, тому в дослідженнях використовувалися інсектициди методом передпосівної обробки насіння (токсикації). Вивчалися карбаматів, фенілперазоли, перетроіди, неонікатіноіди, - всі вони мали початкову токсичність в межах 85,7-92,8%, а також і тривалий ефект захисної дії, який спостерігався до збору врожаю. Представник групи карбаматів виявив ефективність спочатку вегетації на рівні 28,6% і 63,6% - в кінці вегетації, що пов'язано з особливими якостями препаратів цієї хімічної групи.
Отже, вибір препаратів для захисту зернових колосових від хлібних жуків повинен проводиться з розрахунком різних чинників: початкової токсичності препарату, тривалості його захисної дії, персистентності, фізіологічного стану популяції, чисельності фітофага, фенофаз рослини, погодних умов.