У нормі в добовій кількості сечі може визначатися 50-100 мг білка.
Залежно від добової втрати білка виділяють наступні ступені протеїнурії [Ратнер М.Я. 1981]:
- слабовираженная протеїнурія - екскреція білка 0,1-0,3 г / добу;
- помірна - 0,5-1 г / добу;
- виражена - 1-3 г / сут;
- більш висока протеїнурія розцінюється як прояв нефротичного синдрому.
У хворих на цукровий діабет дослідження глюкозурії проводиться з метою оцінки ефективності проведеного лікування і в якості додаткового критерію компенсації цукрового діабету. Зменшення добової глюкозурії свідчить про ефективність ле-чебних заходів.
Критерієм компенсації цукрового діабету II типу (инсулиннезависимого) вважається до-сягнення аглюкозуріі.
При цукровому діабеті I типу (інсулінозалежного) допускається втрата із сечею 20-30 г глюкози на добу.
Слід пам'ятати, що у хворих на цукровий діабет може значно змінюватися по-Чечня поріг глюкози, і це ускладнює використання даних критеріїв. Іноді при стій-кою нормогликемии зберігається глюкозурія. У цих випадках не слід посилювати протидії діабетичну терапію через небезпеку виникнення гіпоглікемічних станів. При розвитку діабетичного гломерулосклероз нирковий поріг глюкози зростає, і глюко-зуріі може не бути навіть при дуже вираженою гіперглікемії.
Проба по Адцісу-Каковскому
У нормі в добовій кількості сечі визначають: еритроцити - до 110 6. лейкоцити - до 2 10 6. циліндри - до 2 10 4.
Для обчислення кількості клітинних елементів, що виділяються з сечею за добу, і ис-істинного співвідношення різних форм клітинних елементів проводять пробу Аддиса-Ка-ковського. Дослідження сечі по Адцісу-Каковскому, так само як і проба по Нечипоренко, в клінічній практиці застосовується з метою:
- виявлення прихованої лейкоцитурії і гематурії і оцінки їх ступенів;
- динамічного спостереження за перебігом захворювання;
- з'ясування питання про перевагу лейкоцитурии або гематурії.
З'ясування ступеня переважання лейкоцитурії або гематурії має важливе зна-ня при проведенні диференціального діагнозу між гломерулонефрит та пієлонефрит. При хронічному пієлонефриті зазвичай спостерігається значне збіль-чення вмісту лейкоцитів в сечі (до 3-4-Ю 7 і більше) і переважання вмісту лейкоцитів над еритроцитами. Збільшення кількості лейкоцитів у сечі частіше спостерігається в першій, запальної, стадії хронічного пієлонефриту; при раз-вітіі ж другий, склеротичній, стадії, лейкоцитурія зменшується. Збільшення лейко-цітуріі в цей період свідчить про загострення запального процесу. Завжди необхідно пам'ятати, що результати дослідження можуть змінюватися в зв'язку з повторною гематурією, викликаної на сечокам'яну хворобу, нерідко поєднується з хронічним
пієлонефрит. У хворих на ГН еритроцити в сечі переважають над лейкоцитами.
Проба по Нечипоренко
Метод Нечипоренко широко використовують в клініці для кількісного визначення вмісту в сечі лейкоцитів і еритроцитів. Для дослідження беруть разову середню ут-реннюю порцію сечі, що дає перевагу пробі Нечипоренко перед пробою Аддіса- Каковского, де необхідно зібрати добова кількість сечі. Клінічна оцінка резуль-татів проби така ж, як при пробі Аддиса-Каковского.
Проба за Зимницьким
Показники сечі в нормі при дослідженні за Зимницьким:
• добовий діурез становить 0,8-2,0 л, або 65-80% від випитої рідини за добу;
• значне коливання протягом доби кількості сечі в окремих порціях (40
300 мл) і щільності (1,008-1,025 г / л);
• денний діурез переважає над нічним - 2: 1;
• щільність хоча б однієї порції сечі не нижче 1,020-1,022 г / л.
1. При зіставленні добовогодіурезу з кількістю випитої рідини може ока-
заться, що протягом доби з сечею виводиться не близько 3/4 (65-80%) випитої жид-
кістки, а значно більше або, навпаки, менше її кількість. збільшення ді-
урізу в порівнянні з об'ємом випитої рідини спостерігається при сходженні оте-
ков, зменшення - при наростанні набряків (незалежно від їх причини) і слідом-
ствие посиленого потовиділення.
2. Денний діурез і нічний діурез однакові або навіть нічний діурез більше дневно-
го (ніктурія). Чи не обумовлене прийомом рідини в нічний час збільшення ноч-
ного діурезу може виникати як пристосувальна реакція при обмеженні кон-
центраціонной функції нирок, а також при серцевій недостатності.
3. Щільність сечі у всіх порціях може виявитися низькою, а коливання її в окремих
порціях протягом доби будуть менше 0,012-0,016, тобто може бути виявлена ізосте-
Нурія.
Ізостенурія є найважливішою ознакою ниркової недостатності і може на-спостерігатися у хворих на хронічний гломерулонефрит, хронічний пієлонефрит, іноді у хворих з гіпертонічною хворобою. При амілоїдних (або амілоїдно-липоидо-ном) нефрозі концентрационная функція нирок тривалий час може залишатися не на-рушення; изостенурия з'являється на стадії розвитку амілоїдно-зморщеною нирки. З-стенурія може відзначатися при гідронефрозі і вираженому поликистозе. Вона є більш ранньою ознакою ниркової недостатності, ніж наростання креатиніну і мочеві-
ни крові, і можлива при їх нормальному вмісті в крові. Необхідно пам'ятати, що низька щільність сечі і малі її коливання протягом доби можуть залежати від позаниркових факторів. Так, при наявності набряків коливання щільності можуть бути зменшені. Щільність сечі в цих випадках (при відсутності ниркової недостатності) буває високою; гіпостеніі-рия спостерігається тільки в період сходження набряків (зокрема, при застосуванні сечогінних-них). При тривалому дотриманні безбілкової і дієти без солі щільність сечі також може залишатися протягом доби на низьких цифрах.
Низька щільність сечі з малими коливаннями (1,000-1,001), з рідкісними підйомами до 1,003-1,004 спостерігається при нецукровому діабеті і не буває ні при яких інших захворюваннях, в тому числі і при захворюваннях нирок, що протікають з недостатністю їх концент-раціонної функції .
Ніктурія іноді є симптомом гіпертрофії простати різної етіології.
Підвищення щільності сечі у всіх порціях викликають гіповолемічні стану, сечокислий діатез.
Білок Бенс-Джонса в сечі