Це було несподіване знайомство.
Звикли ми у себе в провінції до заїжджим мандрівникам, які нам, аборигенам, розповідають, що земля кругла. Але ж у нас є і свої мисливці за вітром мандрів. Та ще й які!
Можете собі уявити мандрівника, який взяв обітницю мовчання? Як взагалі можна при цьому кудись відправитися ?!
Знайомтеся - Саша, або Кукша Сельський. Чотири роки тому закинув рюкзак за плечі і відправився в шлях прямо з рідного села Хортиця, що в Олександрівському районі.
Саша, скільки ти вже мандруєш?
- 4 роки
- Росія, Білорусія, Україна.
- За Росії - Салават. Ішимбай. Уфа. Челябінськ. Тюмень. Єкатеринбург. Сургут. Омськ. Новосибірськ. Красноярськ. Іркутськ. Улан-Уде. Чита. Благовєщенськ. Хабаровськ. Владивосток. Петропавловськ-Камчатський. Єлізово. Самара. Пітер. Сімферополь. Севастополь. Бахчисарай. Ростов. Москва.
Білорусія - Гомель.
Україна - Чернігів. Черкаси. Київ. Одеса.
Яким способом пересуваєшся?
А що взагалі сподвигло тебе почати подорожувати?
- Не побачив іншого для себе. Серце щось зворушувало і манило. Будинки місця собі не знаходив. Все, не можу більше і пішов. Виявилося, вірне і єдине це шлях, якщо подивитися назад.
Як твої близькі поставилися до цього?
- Рідня були дуже засмучені, не хотіли, щоб я йшов. Мета тоді була безповоротно. Це було і для мене важко. Але залишитися я не міг. Відпустило лише на Камчатці, немов хтось випив чашу мого болю і тяжкості. Після чого мені стало легко. Прийшли думки світліше, ширше.
Що взяв з собою?
- Звичайний рюкзак і сумку з речами. Цей рюкзак і щас зі мною)) Йому, напевно, років п'ять) зносилися вже.
Як вийшло, що ти вирішив замовкнути?
- Це сталося раптово. Я на цю тему раніше не роздумував, не готувався. Бац, все - не говоритиму. Це життя, живу я так. Як кольору, одяг, їжа. Подобається чи цікаво - бери, носи, їж. Щось типу того. Ну тоді, звичайно, було що щось незрозуміле)))
А скільки років ти тримаєш обітницю мовчання?
Ого, три роки! Але як же ти подорожуєш при цьому? Адже подорож передбачає спілкування!
Потрапляв в колотнечі?
- Навіть згадувати страшно, не те що писати.
Це не відбило охоту подорожувати?
Саме запам'яталося місце, де ти був?
Чим хороша Камчатка?
- Там, як би сказати. внутрішній світ сгармоніровано із зовнішнім. Там все було легко: дихати, рухатися. Якась легкість. Природа, люди, сопки, цікаві легенди про божество Кутх і багато. Там я пережив неймовірні почуття, відчуття.
Ти ще не втомився подорожувати?
- Втомлюєшся, відпочиваєш і знову в дорогу)
Куди тепер шлях продовжиш?
- А бог його знає. Поки в голові Уральські гори, річки, йєті. Природа вабить. Тому шукаю намет і рюкзак. До цього по містах вистачало сумки, маленького рюкзака і попутної машини.
В Оренбурзі Саша пробуде ще тиждень. А потім знову в путь!