Овочі, фрукти, інші продукти
Шалом, читач! Сьогодні ми здійснимо подорож на шук - ізраїльський ринок. Виберемо що-небудь смачненьке, а заодно вивчимо назви «овочів, фруктів і інших продуктів». Почнемо з рядів, де продають Єрак т - «овочі» - (від слова ярок - «зелений»). Розхвалюючи свій товар, торговці намагаються перекричати один одного, а ми слухаємо їх - і вчимо нові слова. «Шекель ва-хе ци агваніёт! Шекель ва-хеці мелафефоні м! »(« Півтора шекеля помідори! Півтора шекеля огірки! ») - зазиває нас продавець помідорів і огірків. Агваном - це «помідор», в івриті це слово жіночого роду, тому в множині закінчується на -від (-ёт) - агваніёт. Ну а огірок на івриті називається страшним словом мелафефо н. у множині - мелафефоні м (-им - закінчення множини у слів чоловічого роду). У інших овочів назви не такі мудрі: баца ль - «лук», шум - «часник», ге зер - «морква», КРУВ - «капуста» і КРУВ т - «кольорова капуста», пільпель - «перець», хацілі м - «баклажани» і, звичайно, зейті м - «маслини» (в однині - зайт), їх тут десятки сортів, всіх кольорів і розмірів. Недарма оливкове дерево - ЕЦ hа-зайт (ЕЦ - «дерево») - це один із символів Ерец Ісраель, Землі Ізраїлю. Для салату все готово, до речі, «салат» на івриті так і називається - салат. А заправити його можна чудовим оливковою олією - шемензайт (ше мен - «масло»). Не забудьте про сіль: на івриті це ме жах. а всім відоме Мертве море на івриті ніяке не мертве, а просто Солоне - ям-h а-мелах (ям - «море», h а - певний артикль). Слово Тапу-адама - «картопля», утворене з двох: тапу ах - «яблуко» і адама - «земля», тобто, «земляне яблуко». А від слів Тапу і заh а в ( «золото») з'явилося тапуахзаh ав. або тапу з (чотири літери першого слова та перша другого) - «апельсин».
А тепер вирушимо до фруктових рядах. «Фрукти» на івриті - перо т. В однині - при. це слово перекладається як «фрукт» і «плід», в прямому і переносному сенсі, наприклад, пріасур - це «заборонений плід» (асу р - «заборонений»), прідімьyoн - «плід уяви» (дімьyoн - «уява»), а прібетен - це «потомство» (бе тен - «живіт», тобто, «плід живота»). А нас сьогодні цікавлять при -hа -адама - «плоди землі». Нам уже знайомі тапухі м - «яблука» і тапузі м - «апельсини». До речі, якщо вам захочеться випити свіжого соку, додайте до слова миц ( «сік») назва обраного фрукта в множині: міцтапузім. міцтапухім. міцафарсекі м ( «персиковий сік», афарсе до - «персик») або міцешколіёт (Ешкола т - «грейпфрут», у множині - ешколіёт). У фруктовому царстві очі розбігаються: Анава м ( «виноград») і шезіфі м ( «сливи»), агасі м ( «груші») і мішмеш ( «абрикос»), римо н ( «гранат», а також «граната») і теена ( «інжир»), тмарі м ( «фініки», від Тамар - «фінік»). «Смачні» назви запам'ятовуються самі собою, а деякі слова і вчити не доведеться, без перекладу зрозуміло, що таке бана на. ананас. лимон. нектарина. А хіба можна піти з шука, не купивши Ават ( «кавун»)? Кавуни в Ізраїлі незвичайні - величезні, солодкі, а головне, блігаріні м ( «без кісточок», бли - це «без»). Гарін - це і «кісточки» і всіма улюблені «насіння», їх ми тут теж знайдемо в достатку, так само, як і горіхи - Егоз м.
Побувавши на Шуке, згадуєш біблійне визначення Ізраїлю: Ерец зава т Халя в у-Дваш - «Країна, поточна медом і молоком». До речі, мед, молоко і «інші продукти» ви знайдете на Шуке, а можна заглянути в супермаркет і запастися всім необхідним. Перш за все це ле Хем - «хліб» і Халя в - «молоко». Ці слова вам здаються знайомими? Не дивно - перший входить в назву міста Бет-лехем (Віфлеєм) - «дім хліба», а друге разюче схоже на нашу «халяву». Продовжуємо робити покупки - і вчимо нові слова: баса р - «м'ясо» (а також «плоть», про смертний кажуть «Басарія ва-дам» - «плоть і кров», дам - «кров»), дагім - «риба» , оф - «куряче м'ясо», Гвінеї. або гвінацеh УБА - це «сир», а гвіналевана - «сир» або сир типу бринзи (дослівно «сир жовтий» і «сир білий»), Бейци м - «яйця». Деякі назви продуктів зручно запам'ятовувати парами: лехем ( «хліб») - Лахману ( «булочка»), уга ( «пиріг, торт») - угія ( «тістечко, печиво»), накні до ( «ковбаса») - накнікія ( « сосиска »), сука р (« цукор ») - Сукарі (« цукерка ») і т. д. Друге слово (на-ія) в кожній парі позначає різновид першого або виріб з цього продукту, причому невеликого розміру.
Сподіваюся, що вчити іврит вам сьогодні було «смачно» (тай м) і бажаю продовжувати вчитися з апетитом. Бе-теаво н. ("Смачного!").
Словар ь к уроку 15