"Чому" - це питання кілька необачний. Бо на все такі питання треба відповідати "Промислом Божим". Ну немає тут юридично точного пояснення і бути не може, бо немає причинно-наслідкового зв'язку. Це по-перше.
І по-третє. Дуже може бути, що ми спостерігаємо самий початок зародження нової відмінкової форми (ну або "протопадежной"). Що це таке, зараз поясню. Існує - і це вже майже не заперечується - так звана "лічильна форма" - відмінковий варіант родового, який використовується при числівників. Нормативним він безумовно є для деяких одиниць вимірювань: п'ять кіловат. десять стерадіан. двісті ангстрем.
У деяких складних іменників, що позначають плоди і фрукти (апельсин, мандарин, помідор) простежується тенденція до використання подібної ж форми, що поки не є нормативним (навіть на рівні допустимості), але на межі (п'ять помідор). І ось ця преднорматівная форма все частіше виходить за рамки лічильної - і використовується з приводом ІЗ для позначення вихідного матеріалу, сировини (з чого зроблено, виготовлено). Теж, природно, поза нормативності поки. Є припущення, що "баклажан" просто трохи обігнав своїх побратимів на цьому шляху.
Тому сприяв, можливо, сам вид слова. Воно було не дуже звично до самого недавнього часу (були варіанти бандіжан, бандіджан, бадіжан і інші, у них були і "жіночі" варіанти). Мабуть, мова для необкатаного слова віддав перевагу більш коротку можливість.
На жаль, словники не дозволяють судити про те, в яких випадках можна використовувати спеціальні форми "баклажан". Але особисто мені ця форма "з баклажан" / "п'ять баклажан" в інших випадках родового ріже слух куди більше. Хоча ще "немає баклажан" теж не так дико звучить. Але в інших випадках - зовсім пестить вухо.
відповідь даний 9 Серпня '16 о 22:42
БАКЛАЖАН; мн. рід. -ів і (розм.) -жан;
ПОМИДОР; мн. рід. помідорів; м.
АПЕЛЬСИН; мн. рід. -ів;
Взагалі кажучи, для сущ. м.р. закінчення ОВ є основним. а нульове закінчення - варіантним. причому у тематичній групі, пов'язаної з назвами плодів / овочів, вариантное закінчення не застосовується.
Для порівняння: яблуко (ср.р.) - яблук, груша - (ж.р) - груш, тут нульове закінчення є основним.
Чому для баклажанів зроблено виняток - незрозуміло, але в будь-якому випадку, це поки не літературний, а розмовний варіант. Можливо, форма "баклажанів" занадто "довга" для розмовної мови. Але є і ще пояснення. Давайте порівняємо: кілограм баклажан (ів) - закуска з баклажанів. Наявність приводу в другому випадку виключає змішання двох форм. один баклажан (однини) - кілограм баклажан (у множині Р.П.). Тому нульове закінчення частіше застосовується при наявності прийменника.
Таким чином, варіативність з'являється з реального слововживання. наявність якого доводиться фіксувати в словниках.
відповідь дан 3 Серпня '16 о 12:12