Для вирішення цього завдання Казахстан вважає за доцільне зосередитися на наступних пріоритетних зовнішньополітичних напрямах: - участь у діяльності міждержавних об'єднань - Наради з вироблення заходів довіри в Азії, Шанхайської організації співробітництва, Організації договору про колективну безпеку; - стратегічне співробітництво з Україною і Китаєм; - підтримці дружніх відносин з Киргизстаном, Таджикистаном, Туркменістаном і Узбекистаном; - конструктивну взаємодію з США, країнами Євросоюзу, а також такими організаціями, як ОБСЄ і Організація Північноатлантичного Договору (НАТО); - співробітництво з державами ісламського світу; - партнерські зв'язки з країнами Азіатсько-Тіхоокенского регіону (АТ Р).
На наш погляд, з урахуванням обстановки, що складається в світі, досить перспективною міжнародною організацією є НВЗДА. основне значення якої полягає в зміцненні співпраці шляхом вироблення багатосторонніх підходів до забезпечення миру, безпеки і стабільності в Азії. З самого початку ідея скликання НВЗДА знайшла підтримку в ряді азіатських держав, що визначають політичний клімат на континенті, і провідних міжнародних організацій.
Велика увага приділяється в ШОС нарощування темпів економічного взаємодії, в тому числі в сферах енергетики, транспорту, сільського господарства, торгівлі і інвестицій, включаючи діяльність міжбанківського об'єднання, Ділової ради ШОС, а також створення трансконтинентального транспортного коридору між Європою та Азією. Співпраця Республіки Казахстан з регіональними та міжнародними інтеграційними об'єднаннями вказує на відкритість і готовність керівництва нашої країни до будівництва і розвитку відносин в системі міжнародної взаємодії в рамках як двостороннього, так і багатостороннього формату, на основі взаємоповаги, партнерства і перспективності.
Найважливіше значення для забезпечення стабільності і безпеки в Центральній Азії, створення в регіоні умов для взаємовигідного співробітництва має розвиток двосторонніх економічних, політичних і культурно-гуманітарних відносин з найближчими територіальними сусідами. Казахстан і Україна, в силу наявності численних економічних, політичних, етнічних, мовних, демографічних, конфесійних, географічних причин (найбільша протяжність безперервної сухопутного кордону в світі, значне число російськомовного населення в РК і етнічних казахів в РФ, зацікавленість в політичному і торгово-економічному співробітництво і т. д.), є надзвичайно «взаємопов'язаними» державами.
Розвиток і поглиблення відносин (в двосторонньому і багатосторонньому форматі) з державами Центральної Азії - Киргизстаном, Таджикистаном, Туркменістаном і Узбекистаном - є стратегічним зовнішньополітичним пріоритетом Казахстану. Казахстан виходить з того, що країни регіону зближують не тільки економічні інтереси, а й спільні долі народів, які, в хорошому сенсі слова, «приречені жити» в стані близькому дружби.
Істотним засобом нейтралізації традиційних і нетрадиційних загроз для країн Центральної Азії є регіональна інтеграція. В даний час як і раніше зберігає свою актуальність ініціатива Глави Казахстану про створення Союзу центральноазіатських держав. На початковому етапі реалізації цього проекту передбачається створення на всій території регіону сприятливого ділового клімату.
Це може бути досягнуто шляхом укладення міжурядових угод, з одного боку, усувають протекціоністські бар'єри на шляху імпорту, експорту, інвестицій, робочої сили, а з іншого - забезпечують спільну реалізацію проектів, що мають значення для всього регіону. Наступним етапом може стати створення регіональних консорціумів - продовольчого, водно-енергетичного, транспортно-комунікаційного. Казахстан виступає за поглиблення «конструктивної взаємодії» зі Сполученими Штатами Америки (США), з огляду на лідируючу роль цієї держави в сучасному світі. Особливу роль у налагодженні конструктивних відносин з США зіграло принципове рішення керівництва Казахстану відмовитися від статусу ядерної держави.
ЄС цікавлять і інші проблеми: питання безпеки (управління кордонами, міграція, боротьба з організованою злочинністю та міжнародним тероризмом, торгівля людьми, наркотиками та зброєю); регіональне співробітництво; права людини; довкілля; транспортна інфраструктура; освіта і культура. Для Казахстану розвиток співпраці з країнами ЄС є досить актуальним. Основною сферою співробітництва як і раніше є енергозабезпечення. Для ЄС наша республіка є основним регіональним вуглеводневим експортером. Щорічно Казахстан забезпечує до 20% всього імпорту газу і нафти, що поставляється в країни ЄС.
В даний час відносини між Казахстаном і НАТО характеризуються позитивним поступальним розвитком і носять конструктивний і взаємовигідний характер, в тому числі в рамках програми «Партнерство заради миру», створеної для формування нових відносин в галузі безпеки між НАТО і його партнерами. Також особлива увага приділяється в Казахстані розвитку відносин з державами ісламського світу. Причому наша країна будує свої відносини з мусульманськими країнами не на ідеологічній або релігійній основі, а виходячи зі своїх національних інтересів і грунтуючись на загальновизнаних нормах міжнародного права.
В інвестуванні казахстанської економіки ісламські стра-ни, зокрема арабські, беруть активну участь. Однак Казахстан є не тільки одержувачем арабських інвестицій; за фінансової підтримки нашої країни в Каїрі йдуть рестав-раціонні роботи мечеті Султана Бейбарса - видатного правителя Єгипту, який жив в XIII ст .; в Дамаску здійснюється спорудження історико-культурного комплексу Абу Насра аль-Фарабі (на місці поховання останнього).