Шляхом деякої кількості перебору слів в словнику Ожегова (формат словника - нове слово на новому рядку) за допомогою регекспа / ^ (\ S + [ее]) (\ s | $) / i і видалення з залишився не потрібного, було виявлено, що:
в українській мові НЕМАЄ ЖОДНОГО СЛОВА, яке б закінчувалося на «згодна» + 'е'.
Зате є кілька слів, які хоч і Новомосковскются з [е] на кінці, пишуться через 'е'. Їх 28. (зі списку з очевидних міркувань прибрані слова закінчуються на ц / ж / ш + е)
Анданте, амбре, аутодафе, безе, вар'єте, галіфе, гофре, декольте, де-юре, кабаре, карате, каре, кафе, кашне, купе, кюре, макраме, муліне, пенсне, портмоне, пюре, резюме, реноме, тире, турне, форте, шосе, есе.
Окремо хочу з цього списку виділити наступні: макраме, резюме, реноме, карате.
Перші три - тому що мають кінцівку на «-ме», але Новомосковскются на [-ме].
Четверте (карате), тому що воно єдине слово японського походження схожої структури з цікавлять нас «аніме», і при цьому присутнє в словниках.
Крім того, цікаво спостерігати як якийсь час назад йшла боротьба між написаниями «карате» і «карате». Ще в Ожегова кінця вісімдесятих це слово пишеться як «карате». У сучасних же словниках - однозначне написання «карате». У міру «обрусіння» слова, воно природним чином наводилося до написання, вкладається в рамки мови, і дає свободу словотвору.
Тепер трохи про єдиному аргументі на користь «аніме» (точніше, єдиному аргументі, що має під собою хоч якусь підставу).
Згідно кірідзі Поліванова (методу транскрипції японської мови українськими літерами), слово має однозначно транскрибуватися як «аніме». Так само як і «карате». Відповідно, якщо слово використовується як японське (тобто не є частиною української мови), то повинно писатися згідно з правилами транскрипції.
Але аніме - це російське слово! У сенсі, ВЖЕ є частиною української мови. Породило ціле сімейство однокореневих слів анімешник, анимешница, анімка, Анимешное, анімешнічать. Деякі з яких вже використовуються далеко за межами кола спілкування самих анимешников.
І як російське слово воно пишеться узгоджуючи з правилами вже української мови, а не правилами транскрипції.
Таким чином, інакше, ніж відсутністю почуття мови «аніме» бути не може (зрозуміло, за винятком випадку транскрибування японської мови: "Аіку але атарасій аніме ва мазуй так.").
Зрозуміло, до включення слова в словники, це не ознака безграмотності.
Це ознака ламерізма (порівняйте: яндекс про аніме і яндекс про аніме).
P.S. Вже багато пізніше спливло ще одне слово. Камікадзе. Теж японського походження, і теж Новомосковскющееся як [камікадзе]. Однак, ні кому в голову не приходить писати «камікадзе». Око ріже, правда? Так чому тоді не ріже «аніме» замість «аніме»?