А знаєте, тенденція, однако. Або традиція - кому як більше подобається. Зима - це Новий рік, весна - пора любові, літо - довгоочікувана відпустка, осінь - новий збірник оповідань слов'янських письменників-фантастів, друзів Андрія Белянина. Цей третій, між іншим. Особи все знайомі, але серед них є і ті, хто дебютує в цій компанії однодумців, і ті, чия творчість російські читачі відкрили для себе завдяки гарному смаку і неугомонности Андрія. Польща, Болгарія, Чехія, звичайно, Росія - думаєте, легко піднімати в поодинці літературне єдність наших слов'янських народів? Праця Андрій виконав колосальний, але ні зупинятися на досягнутому, ні спочивати на лаврах не збирається. А збирається, ведений закликом спорідненої крові, знову в путь - поки на Балкани, ну а там видно буде ...
Андрей Белянин - Чого хочуть демони
КАТЕРИНА ШАШКОВА - Марія
ЕЛЕОНОРА ТАТАРИНЦЕВА - Джонні
Протокол затримання. Переклад з польської Маргарити Бобровської
Свинячий бунт. Переклад з польської Маргарити Бобровської
Ревізія. Переклад з польської Маргарити Бобровської
Y-files. Розсекречені матеріали.Перевод з польського Маргарити Бобровської
Кілер. Переклад з польської Андрія Белянина
ВІТАЛІЙ Зиков - Знання - сила! Гамзарскіе байки
Христо Поштаков - Нашестя. Переклад з болгарської Миколи Теллалова
ОЛЕНА БИЧКОВА, НАТАЛІЯ Турчанінова - Glorioza Superba
МИКОЛА БАСОВ - Кімната, і ніякої фантастики
Франтішка Вербенський. Переклад з чеської Йозефа Рараха
Андрій Белянин і його друзі
ЧОГО ХОЧУТЬ ДЕМОНИ
від упорядника
Отже, ось він, наш третя збірка. Особисто для мене це і третя перемога, і привід серйозно задуматися про майбутнє. Хоча начебто якщо перемога, так про що, власне, думати-то? Святкувати треба! Спочивати на лаврах, надягати один одному віночки з тієї ж лаврове листя і, попиваючи нектар (Фернет, сливовицю, горілку, гжеч, мавруд, столичну і т.д.), недбало стежити з висот літературного Олімпу за фентезійної суєтою на Землі.
Чехи показали тиху і, я б навіть сказав, інтелігентну літературу. Франтішка Вербенський - учений, філолог, зберігач архівів, людина дивовижної освіченості і делікатності. Її перекази старовинних чеських легенд повертають нас в містичний і моторошний світ європейського Середньовіччя, але читається на одному диханні.
Тепер про нашу матінці-Росії, яка "всьому світу голова!". Миколи Басова представляти не потрібно. У тому плані, що досить вимовити ім'я і прізвище, щоб будь-який знавець фантастики відразу захоплено заплескав у долоні. Басова знають всі, як всі знають його знаменитого Лотара і купу чудових романів в стилі фентезі і наукової фантастики. Розповіді Миколи рідкісні, пише він їх нечасто, так що мені пощастило, що встиг схопити.
Наташа Татаринцева дебютувала в минулому збірнику, і начебто досить успішно. Вона пише для нашого видавництва роман, а зараз продовжує лінію пригод потворною дівиці Анжеліки, нулів долі стала штатним психологом всієї міської нечисті. Це забавно і актуально.
Олександр Рудазов - лауреат "Меча Без Імені", молодий і перспективний письменник, вміє створювати свої світи і майстерно працює як у великій, так і в малій формі. Мені і самому було дуже цікаво: кого ж "бояться маги"? Спочатку підозрював, що Конана-варвара, він з ними особливо не церемонився, виявилося, відповідь іншої - і складніше, і цікавіше.
Катерина Шашкова - моя землячка, з Астрахані. Її роман "Марготта" вийшов у світ в минулому році. Реалії місцеві, хто не був в Астрахані, всього смаку твори, на жаль, не відчує. Зараз вона наполегливо трудиться над новою річчю і представляє свою розповідь. Швидше за все, і він теж виллється в окрему книгу. А поки ласкаво просимо в магічний світ братів наших менших.
Про нас з Галиною говорити не буду. По-перше, складно - раптом перехвалити? По-друге, навряд чи потрібно - працюємо разом вже більше шести років, і популярність "перевертнів." Поки все ще на висоті. Найближчим часом ми здамо в видавництво цикл коротких оповідань про гучної Аліні, героїчному Алексе і їх вічному супутнику, що говорить кота з двома університетами за плечима, агента 013, Сталевому кігті, Професоре, чи просто пусик! Тема да Вінчі зараз так популярна, що ми не втрималися. вибачте.
Про себе не буду говорити тим більше. Хіба що зізнаюся - ідею мого коротенького оповідання самовіддано подарувала все та ж Галина Чорна. Сам би я не здогадався.
Ну ось начебто і все. Тепер про проблеми. Вони, звичайно, є. Виявилося, що в поодинці піднімати літературне єдність наших слов'янських народів дуже складно. Хотілося б сподіватися хоч на якусь допомогу. Ось Євген Харитонов, наприклад, допоміг перекладами Христо Поштакова - добру справу! Не залишайтеся осторонь, а?
Я був в Сербії якраз перед відділенням Косово, знаєте, вони всерйоз вважають себе росіянами! Кажуть, ми такі ж росіяни, як і ви, вихідці з Сибіру, тому - серби. І мова схожа, і пишуть кирилицею, і віра православна. Дуже хочу, щоб в нашій наступній книзі була і сербська фантастика. Тому поїду туди знову. Ми брати, і якщо фенте- чи - казка, то казка найгірший спосіб нагадати нам про заклик спорідненої крові.
Щиро ваш, Андрей Белянин