Обмеженість виробничих можливостей (ресурсів), з одного боку, і необмежений-ність людських бажань, з іншого, викли-ють необхідність вирішувати питання про максимально ефективне використання ресурсів, тобто ставить проблему вибору. Остання виникає не тільки перед суспільством в цілому, але і перед будь-яким господарюючим суб'єктом.
Відображенням цієї проблеми є постановка трьох основ-них питань економіки:
що робити, які з можливих товарів і послуг повинні бути зроблені в даному економічному просторі і в дан-ве час;
як виробляти, при якій комбінації виробничих ресурсів, з використанням яких технологій повинні бути про-винищені вибрані для виробництва товари і послуги;
для кого виробляти, хто буде споживати вироблені в обмеженій кількості товари?
Суть проблеми вибору можна проілюструвати за допомогою найпростішої графічної моделі - кривій виробничих можливостей (КПВ).
Крива виробничих можливостей - це графік, який показує всі безліч варіантів використання наявних ресурсів для виробництва альтернативних видів продуктів.
Для спрощення припустимо, що в суспільстві виробляються тільки два види товарів: Х і Y. Намалюємо осі координат (рис 1.1) і відкладемо по вертикалі кількість одиниць товару У, а по горизонталі - кількість одиниць товару Х.
Якщо всі ресурси суспільства використовуються тільки для про-ництва товару У, то економіка знаходиться в точці А, тобто максимально можливий обсяг виробництва товару У дорівнює від-різку ОА, а максимально можливий обсяг виробництва товару X - нулю. З іншого боку, якщо всі економічні ресурси суспільства використовуються тільки для виробництва товару X, то економіка знаходиться в точці B, що означає максі-мально можливе виробництво товару X в обсязі ОB, а товару У - в нульовому обсязі.
Мал. 1.1. Крива виробничих можливостей
Отримана на рис. 1.1 крива АВ визначатиме гра-ніцу виробничих можливостей суспільства.
Кожна точка на цій кривій показує максимально можливий обсяг виробництва обох товарів при повному ис-користуванні всіх наявних ресурсів.
В силу обмеженості ресурсів випуск продукції в точці D (тобто поза області виробничих можливостей) неможливий-дружин. Навпаки, випуск в будь-якій внутрішній точці (наприклад, в точці С) передбачає неповне або неефективне викорис-тання наявних ресурсів.
На всіх проміжних точках КПВ суспільство виробляє обидва товари, повністю використовуючи наявні в неї ресурси. Так як ресурси обмежені, додаткове виробництво одного з то-варів можливо тільки за рахунок скорочення виробництва дру-гого товару.
Кількість одного товару, яким необхідно знехтувати (пожертвувати) для збільшення виробництва іншого товару, називається альтернативними або дорученими витратами.
Якщо для виробництва однієї додаткової одиниці товару У потрібно відмовитися від двох одиниць товару Х, то ці дві одиниці товару Х і складають альтернативні витрати виробництва товару Y. Альтернативні витрати можуть бути розраховані як в натуральних, так і в грошових показниках, але при цьому вони завжди оцінюються за максимальними втрат, які несе економічний суб'єкт.
Іншими словами, альтернативні витрати - це те, від чого ми відмовилися при економічному виборі.
Поняття альтернативних витрат широко використовує-ся не тільки в економічній теорії, а й на практиці.
З точки зору економічної теорії, оптимальним є той економічний вибір, при якому альтернативні витрати будуть найменшими з усіх можливих варіантів.
Опукла форма КПВ пояснюється дією одного з найважливіших економічних законів - закону зростаючих альтернативних витрат. який говорить: в умовах повного використання ресурсів для отримання кожної додаткової одиниці одного товару доводиться відмовлятися від все зростаючої кількості інших товарів.
Так при збільшенні виробництва товару Х доводиться залучати все більшу кількість ресурсів, пристосованих для виробництва товару У, а значить, менш ефективних. Перемикання ресурсів з однієї сфери застосування в іншу призводить до зростання альтернативних витрат.
Таким чином, модель КПВ ілюструє три основопо-лага економічних принципу:
1) обмеженість ресурсів - про це свідчить існування області недосяжних значень за кордоном КПВ;
2) необхідність вибору в умовах обмеженості - суспільство винуж-дено визначати, яке поєднання товарів X і У в найкращій степу-ні задовольняє його інтереси;
3) наявність альтернативних витрат - про це свідчить регресний характер кривої, оскільки для виробництва додаткового-котельної одиниці одного товару треба відмовитися від випуску будь-якої величини іншого товару.
Питання для самоперевірки по темі 1.2
1. Наведіть приклад ситуації економічного вибору, з якою ви найчастіше зустрічаєтеся?
2. Що таке крива виробничих можливостей, і навіщо вона використовується?
3. Як зміниться крива виробничих можливостей, якщо в суспільстві з'явиться більш ефективна технологія виробництва одного з товарів?
4. Визначте ваші альтернативні витрати здобуття вищої освіти.