Система музично-ритмічного виховання розроблена Н. Г. Александрової, М. А. Румер, Е. В. Конорова В. А. Гринер і ін. Стосовно до дошкільного віку спе-ціальні дослідження проведені Н. А. Ветлугиной, А. В. Кенеман і їх учнями М. Л. Палавандішвілі, А. Н. Зіміної У розробці змісту ритміки брали участь М. А. Румер Т. С. Бабаджан, Н. А. Метлов, Ю. А. Двоскіна. Кілька позд-неї в роботі взяли участь А. Н. Заколпская, С. Г. Товбін Е. Н. Соковнина, В. В. Цівкіна, Е. П. Іова, І. В. Лифиц і ін. Деякі пропозиції щодо вдосконалення цієї системи внесли С. Д. Руднєва, Л. С. Генералова. Різні музичні твори викликають у дітей емоційні переживання, народжують визна-поділені настрою, під впливом яких і руху набувають відповідний характер. Рух допомагає повніше сприймати музичне произве-дення, яке в свою чергу надає йому особливу виразник-ність. У цій взаємодії музика займає провідне положе-ня, руху же стають своєрідним засобом вираження художніх образів. Музично-ритмічні рухи можна розглядати як вольові прояви, так як дитина діє, свідомо виконуючи поставлені перед ним завдання.
Заняття ритмікою є виховують процесом і допо-гают розвитку багатьох сторін особистості дитини: музично-естет-чеський, емоційної, вольової та пізнавальної.
Для систематичних, планомірних занять ритмікою з дітьми дошкільного віку в програмі передбачені різні середовищ-ства: ігри (сюжетні, несюжетні, хороводів, інсценування), танці (з зафіксованим порядком руху, імпровізаційні, змішані, бальні, характерні), вправи (для навчання музи -кально-ритмічним навичкам і навичкам виразного руху).
6.Методіка навчання музично - ритмічним рухам в різних вікових групах установи дошкільної освіти.
Методика навчання музично-ритмічним рухам характе-ризуется наступним:
-в ході освоєння репертуару дітей постійно тренують, розвиваючи навички музичного сприйняття в єдності з виразним руху-ням;
-розучуючи гри, хороводи, танці, послідовно ускладнюють завдання з урахуванням особливостей репертуару;
-неодноразово повторюють вивчений матеріал, закріплюючи зна-ня, які діти зможуть застосовувати в самостійної діяльності;
-постійно стимулюють творчу самостійність хлопців, використовують різноманітні варіанти ігор, танців, хороводів;
-пропонують дітям творчі завдання різної складності в залежності від їх віку, індивідуальних інтересів і спосіб-ностей.
Ранній вік. До кінця року діти першої групи раннього віку повинні проявляти чуйність на музику танцювального і спокійного характеру, реагуючи на музику танцювального характеру, прихлопувати в долоні, махати рукою, пританцьовувати, емоційно відгукуватися на ігрові дії вихователя.
Діти другої групи раннього віку повинні вміти ходити під музику, грати в музичні хованки, догонялки, виконувати прості рухи з прапорцями, брязкальцями, в танцях передавати веселий характер музики ударами, притопуванням ногою, поворотами кистей рук, пританцьовуванням (злегка пружинити коліна).
Молодший дошкільний вік. Методика навчання музично-ритмічним рухам дітей трьох-, чотирирічного віку будується в основному на показі педа-гога, добре рухаються дітей, на емоційно-образних пояснив-пах і вказівках.
Середній дошк вік. Методичні прийоми видозмінюються в зависи-мости від складності завдань, ступеня засвоєння на-навичок, часу розучування матеріалу. Головним і обов'язковим залишається одні - виразне виконання музики педагогом. Це наповнює дітей радісними переживаннями, пик-дає бажання активно, самостійно рухатися. У цьому віці хлопці ще дуже потребують правильного показі, ясних, коротких поясненнях. На заняттях важливо створювати ігрову ситуацію. Якщо розучуються танець, вправи, в яких руху послідовно зафіксовані, то можна запропонувати таку мето-дику: спочатку програється музика, відзначається її характер, а потім показуються руху, пояснюється їх побудова.
Старший дошк дор. Методика розучування ігор, танців, вправ характеризується тим, що виконання музики ру-никами завжди має бути виразним і точним. Не можна забувати, що ритміка - засіб музичного виховання. Загальною вимогою є точний, виразний, правильний показ рухів і лаконічні, образні пояснення. Особлива увага звертається на розвиток самостійності де-тей, їх творчих проявів. В ігровій формі розучуються різні удари, прітопиванія, помахи, обертання кистями рук і т. П. Потім можна запропонованого-жити дітям придумати, як треба рухатися під цю музику, обсу-дить ці варіанти (використовуючи дитячий показ) і на закінчення по-казать побудова, яке хлопцям слід вивчити. Така мето-дика допомагає засвоєнню навичок при активному сприйнятті музи-ки, розвитку самостійних дій, творчих здібностей. Танці розучуються так само, як і гри, але часто вимагають до-виконавчими вправ в засвоєнні і вдосконаленні незна-комих дітям танцювальних елементів, перебудувань.