Алергічні і лікарські ураження стравоходу.
Алергічні ураження стравоходу можуть викликати багато ліків (сульфаніламіди, антибіотики, препарати йоду і т.д.), різноманітні харчові продукти (різні фрукти, рідкісні морські та рибні продукти, ягоди і т. Д.).
Можливе ураження стравоходу при інгаляційному поповненні в організм алергену (пари і пил деяких хім. Речовин і ін.); алергенами можуть бути і продукти мікробного розпаду. Алергічні реакції можуть подвергатся провокуванням психічних станах хворого (хвилювання, стресові ситуації та ін.), Метеорологічними та іншими факторами. Лікарські ураження стравоходу можуть і не мати зв'язку з алергією.
Основними симптомами алергічного ураження стравоходу є дисфагія і хворобливе спадання або біль при ковтанні. Найчастіше на перший план виступають симптоми ураження інших органів шлунково-кишкового тракту. При дослідженні крові виявляють еозинофілію. При езофагоскопії відзначається дифузна або вогнищева гіперемія слизової оболонки стравоходу, нерідко виявляються більш-менш виражені набряк і геморагічні явища. В мазку слизу, взятої над ділянками запалення, знаходять велику кількість еозинофілів.
Перебіг може бути гострим, під гострим, хронічним а також рецидивуючим.
Діагностика алергічних уражень стравоходу важка. Підозрілим щодо алергічного характеру ураження є виникнення дисфагії і болів незабаром після прийому ліків або певних продуктів, до яких часто з'являються алергічні реакції, і припинення цих явищ після їх скасування. У деяких випадках проводять лікування ex juvantibus антиалергічними препаратами.
З метою лікування хворого слід ізолювати від дії відповідних агентів (напр. Ліків, виробничих факторів). Якщо алерген точно не встановлено, на певний термін призначають голод або дієту з мінімальним набором продуктів (безаллергеновая дієта). З лікарських засобів призначають антигістамінні (димедрол, супрастин та інші) і кортикостероїдні препарати. Якщо відомий алерген і поразки часто рецидивує, надалі можна спробувати провести десенсибилизацию.