Аграрне право як галузь українського законодавства

Зі сказаного випливає, що аграрне право не є од-ної з галузей права. Але, сьогодні вже можна говорити, що аграрне право - галузь українського законодавства,

Методи правового регулювання в аграрному праві. В аг-рарном праві метод правового регулювання характеризується наявністю дозволу, заборони та приписи. На цій основі в сфері дії аграрного права визначається загальне юридиче-ське становище суб'єктів аграрних відносин, яке з-тримає не тільки почала юридичної рівності, а й елементом-ти влади і підпорядкування.

Говорячи про метод правового регулювання як про спосіб впливу на регульовані відносини, слід мати на увазі, що оскільки предмет аграрного права становлять не одне-рідні відносини, що характерно для самостійних отрас-лей права, а комплекс тісно пов'язаних між собою окремих видів аграрних відносин, остільки не потрібно виділяти оди-ний, властивий тільки аграрному праву метод правового регу-лювання. В даному випадку потрібно говорити про методи правово-го регулювання. Стосовно до того чи іншого виду аг-рарних відносин, що входять в предмет аграрного права, і з урахуванням змістовної сторони цих відносин буде примі-няться і метод їх регулювання (наприклад, диспозитивний метод рівноправності сторін у майнових відносинах, доз-воління в господарських відносинах, імперативний метод влади і підпорядкування або координації в суспільно-управлінських відносинах).

- право українських громадян на повноцінне харчування;

- рівність учасників аграрних відносин;

- право добровільного вибору селянами форм і направ-лений трудової і господарської діяльності;

- всебічна охорона і зміцнення множинності форм власності та базуються на них організаційно-правових форм господарювання сільськогосподарських то-варопроізводітелей;

- розширення системи юридичних гарантій для свободи аграрного підприємництва;

- органічний зв'язок трудової діяльності з природно-кліматичними умовами аграрного підприємець-ства, екологічна спрямованість цієї діяльності;

- господарська і юридична самостійність, матері-альна зацікавленість і відповідальність сельскохо-господарських комерційних організацій за результати підприємницької діяльності;

- повнота правового регулювання аграрних відносин, безперервність оновлення аграрного законодавства,

забезпечення законності в діяльності всіх учасників ринкових аграрних відносин;

- демократизація системи управління агропромисловим комплексом;

- реальність і гарантованість суб'єктних прав участ-ників аграрних відносин.

Ці принципи, будучи юридично закріплені, пронизки-ють собою основні правові норми і інститути аграрного права.

Схожі статті