Застосування спеціальних засобів.
1. Співробітник поліції має право особисто або у складі підрозділу (групи) застосовувати спеціальні засоби в наступних випадках:
1) для відбиття нападу на громадянина або співробітника поліції;
2) для припинення злочину або адміністративного правопорушення;
3) для припинення опору, що чиниться співробітнику поліції;
4) для затримання особи, захопленого при вчиненні злочину і намагається сховатися; 5) для затримання особи, якщо ця особа може чинити збройний опір;
6) для доставляння в поліцію, конвоювання і охорони затриманих осіб, осіб, взятих під варту, осіб, засуджених до позбавлення волі, осіб, підданих адміністративному покаранню у вигляді адміністративного арешту, а також з метою припинення спроби втечі, в разі надання особою опору співробітникові поліції, заподіяння шкоди оточуючим або собі;
7) для звільнення насильно утримуваних осіб, захоплених будівель, приміщень, споруд, транспортних засобів та земельних ділянок;
8) для припинення масових заворушень та інших протиправних дій, які порушують рух транспорту, роботу засобів зв'язку і організацій;
9) для зупинки транспортного засобу, водій якого не виконав вимогу співробітника поліції про зупинку;
10) для виявлення осіб, які вчиняють або вчинили злочини або адміністративні правопорушення;
11) для захисту охоронюваних об'єктів, блокування руху груп громадян, що здійснюють протиправні дії.
Співробітник поліції має право застосовувати наступні спеціальні засоби:
1) палиці спеціальні. - у випадках, передбачених пунктами 1 - 5, 7, 8 і 11 частини 1 цієї статті;
2) спеціальні газові кошти - у випадках, передбачених пунктами 1 - 5, 7 і 8 частини 1 цієї статті;
3) кошти обмеження рухливості - у випадках, передбачених пунктами 3, 4 і 6 частини 1 цієї статті. При відсутності коштів обмеження рухливості співробітник поліції має право використовувати підручні засоби зв'язування;
4) спеціальні фарбують та марковані засоби - у випадках, передбачених пунктами 10 і 11 частини 1 цієї статті;
5) електрошокові пристрої - у випадках, передбачених пунктами 1 - 5, 7 і 8 частини 1 цієї статті;
6) светошоковие пристрою - у випадках, передбачених пунктами 1 - 5, 7 і 8 частини 1 цієї статті;
7) службових тварин - у випадках, передбачених пунктами 1 - 7, 10 і 11 частини 1 цієї статті;
8) світлові і акустичні спеціальні засоби - у випадках, передбачених пунктами 5, 7, 8 і 11 частини 1 цієї статті;
9) кошти примусової зупинки транспорту - у випадках, передбачених пунктами 9 і 11 частини 1 цієї статті;
10) кошти сковування руху - у випадках, передбачених пунктами 1 - 5 частини 1 цієї статті;
11) водомети - у випадках, передбачених пунктами 7, 8 і 11 частини 1 цієї статті;
12) бронемашини - в випадках, передбачених пунктами 5, 7, 8 і 11 частини 1 цієї статті;
13) засоби захисту охоронюваних об'єктів (територій), блокування руху груп громадян, що здійснюють протиправні дії, - у випадках, передбачених пунктом 11 частини 1 цієї статті;
14) кошти руйнації перепон - у випадках, передбачених пунктами 5 і 7 частини 1 цієї статті.
3. Співробітник поліції має право застосовувати спеціальні засоби в усіх випадках, коли цим Законом дозволено застосування вогнепальної зброї.
Заборони та обмеження, пов'язані із застосуванням спеціальних засобів.
1. Співробітникові поліції забороняється застосовувати спеціальні засоби:
1) по відношенню до жінок з видимими ознаками вагітності, осіб з явними ознаками інвалідності та малолітніх осіб, за винятком випадків надання зазначеними особами збройного опору, скоєння групового чи іншого нападу, що загрожує життю і здоров'ю громадян або працівника поліції;
2) при припиненні незаконних зборів, мітингів, демонстрацій, ходів і пікетувань ненасильницького характеру, які не порушують громадський порядок, роботу транспорту, засобів зв'язку і організацій.
2. Спеціальні засоби застосовуються з урахуванням таких обмежень:
1) не допускається нанесення людині ударів палицею спеціальної по голові, шиї, ключичній області, животу, статевих органів, в область проекції серця;
2) не допускається застосування водометів при температурі повітря нижче нуля градусів Цельсія;
3) не допускається застосування засобів примусової зупинки транспорту щодо транспортних засобів, призначених для перевезення пасажирів (за наявності пасажирів), транспортних засобів, що належать дипломатичним представництвам та консульським установам іноземних держав, а також щодо мотоциклів, мотоколясок, моторолерів і мопедів; на гірських дорогах або ділянках доріг з обмеженою видимістю; на залізничних переїздах, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях;
4) установка спеціальних фарбувальних засобів на об'єкті здійснюється за згодою власника об'єкта або уповноваженої ним особи, при цьому співробітником поліції вживаються заходи, що виключають застосування зазначених засобів проти випадкових осіб.
3. Застосування водометів і бронемашин здійснюється за рішенням керівника територіального органу з наступним повідомленням прокурора протягом 24 годин. 4. Інші обмеження, пов'язані із застосуванням співробітником поліції спеціальних засобів, можуть бути встановлені федеральним органом виконавчої влади в сфері внутрішніх справ. 5. Допускається відступ від заборон і обмежень, встановлених частинами 1 і 2 цієї статті, якщо спеціальні засоби застосовуються з підстав, передбачених частиною 1 статті 23 цього Закону.
Застосування вогнепальної зброї.
1. Співробітник поліції має право особисто або у складі підрозділу (групи) застосовувати вогнепальну зброю в наступних випадках:
1) для захисту іншої особи або себе від посягання, якщо це посягання з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я;
2) для припинення спроби заволодіти вогнепальною зброєю, транспортним засобом поліції, спеціальної та бойовою технікою, що перебувають на озброєнні (забезпеченні) поліції; 3) для звільнення заручників;
4) для затримання особи, захопленого при вчиненні діяння, яке містить ознаки тяжкого або особливо тяжкого злочину проти життя, здоров'я або власності, і намагається сховатися, якщо іншими засобами затримати цю особу не представляється можливим;
5) для затримання особи, яка надає збройний опір, а також особи, що відмовляється виконати законну вимогу про здачу знаходяться при ньому зброї, боєприпасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв, отруйних або радіоактивних речовин;
6) для відбиття групового або збройного нападу на будівлі, приміщення, споруди та інші об'єкти державних і муніципальних органів, громадських об'єднань, організацій і громадян;
7) для припинення втечі з місць утримання під вартою підозрюваних і звинувачених у вчиненні злочинів або втечі з-під конвою осіб, затриманих за підозрою в скоєнні злочину, осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, осіб, засуджених до позбавлення волі, а також для припинення спроби насильницького звільнення зазначених осіб.
2. Збройним опором і збройним нападом, зазначеними в пунктах 5 і 6 частини 1 цієї статті, визнаються опір і напад, що здійснюються з використанням зброї будь-якого виду, або предметів, конструктивно схожих зі справжньою зброєю і зовні не відрізняються від нього, або предметів, речовин і механізмів, за допомогою яких можуть бути завдані тяжка шкода здоров'ю або смерть.
3. Співробітник поліції також має право застосовувати вогнепальну зброю:
1) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо яка керує ним особа відмовляється виконати неодноразові вимоги співробітника поліції про зупинку і намагається сховатися, створюючи загрозу життю і здоров'ю громадян;
2) для знешкодження тварини, що загрожує життю і здоров'ю громадян та (або) співробітника поліції;
3) для руйнування замикаючих пристроїв, елементів і конструкцій, що перешкоджають проникненню в житлові та інші приміщення з підстав, передбачених статтею 15 цього Закону;
4) для виробництва попереджувального пострілу, подачі сигналу тривоги або виклику допомоги шляхом здійснення пострілу вгору або в іншому безпечному напрямку.
4. Співробітник поліції має право застосовувати службову вогнепальну зброю обмеженого поразки у всіх випадках, передбачених частинами 1 і 3 цієї статті, а також у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 7 і 8 частини 1 статті 21 цього Закону.
5. Забороняється застосовувати вогнепальну зброю з виробництвом пострілу на ураження по відношенню до жінок, осіб з явними ознаками інвалідності, неповнолітніх, коли їхній вік очевидний або відомий співробітникові поліції, за винятком випадків надання зазначеними особами збройного опору, скоєння збройного чи групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю громадян або працівника поліції.
6. Співробітник поліції не має права застосовувати вогнепальну зброю при значному скупченні громадян, якщо в результаті його застосування можуть постраждати випадкові особи.
Оскарження дій (бездіяльності) працівника поліції.
Дії (бездіяльність) співробітника поліції, що порушують права і законні інтереси громадянина, державного і муніципального органу, громадського об'єднання, релігійної та іншої організації, можуть бути оскаржені до вищестоящого органу або вищій посадовій особі, до органів прокуратури Російської Федерації або в суд.
Підстави затримання підозрюваного.
1. Орган дізнання, дізнавач, слідчий вправі затримати особу за підозрою в скоєнні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, при наявності однієї з таких підстав:
1) коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;
2) коли потерпілі або очевидці вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин;
3) коли на цю особу або його одязі, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину.
2. При наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано, якщо ця особа намагалася втекти, або не має постійного місця проживання, або не встановлено його особу, або якщо слідчим за згодою керівника слідчого органу або дізнавачем за згоди прокурора до суду направлено клопотання про обрання відносно вказаної особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Порядок затримання підозрюваного.
1. Після доставляння підозрюваного в орган дізнання або до слідчого в термін не більше 3 годин має бути складений протокол затримання, в якому робиться відмітка про те, що підозрюваному роз'яснені права, передбачені статтею 46 цього Кодексу.
2. У протоколі зазначаються дата і час складання протоколу, дата, час, місце, підстави і мотиви затримання підозрюваного, результати його особистого обшуку та інші обставини його затримання. Протокол затримання підписується особою, яка його склала, і підозрюваним.
3. Про проведене затримання орган дізнання, дізнавач або слідчий зобов'язаний повідомити прокурора у письмовому вигляді протягом 12 годин з моменту затримання підозрюваного.
4. Підозрюваний має бути допитаний у відповідності з вимогами частини другої статті 46, статей 189 і 190 цього Кодексу. До початку допиту підозрюваному на його прохання забезпечується побачення з захисником наодинці і конфіденційно. У разі необхідності виробництва процесуальних дій за участю підозрюваного тривалість побачення понад 2 години може бути обмежена дізнавачем, слідчим з обов'язковим попереднім повідомленням про це підозрюваного і його захисника. У будь-якому випадку тривалість побачення не може бути менше 2 годин.
Особистий обшук підозрюваного.
Підозрюваний може бути підданий особистому обшуку в порядку, встановленому статтею 184 цього Кодексу.
Підстави звільнення підозрюваного.
1. Підозрюваний підлягає звільненню за постановою дізнавача чи слідчого, якщо:
1) не підтвердилося підозра в скоєнні злочину;
2) відсутні підстави застосування до нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту;
3) затримання було здійснено з порушенням вимог статті 91 цього Кодексу.
2. Після закінчення 48 годин з моменту затримання підозрюваний підлягає звільненню, якщо стосовно нього не було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту або суд не продовжив термін затримання в порядку, встановленому пунктом 3 частини сьомої статті 108 цього Кодексу.
3. Якщо постанова судді про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або продовження строку затримання не надійде протягом 48 годин з моменту затримання, то підозрюваний негайно звільняється, про що начальник місця утримання підозрюваного повідомляє орган дізнання або слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа, і прокурора.
4. Якщо є визначення або постанова суду про відмову в задоволенні клопотання дізнавача, слідчого про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, то копія цього визначення або постанови видається підозрюваному при його звільненні.
5. При звільненні підозрюваного з-під варти йому видається довідка, в якій зазначаються, ким він був затриманий, дата, час, місце і підстави затримання, дата, час і підстави звільнення.
Порядок утримання підозрюваних під вартою.
1. Порядок і умови утримання підозрюваних під вартою визначаються федеральним законом.
2. У разі необхідності проведення оперативно-розшукових заходів допускаються зустрічі працівника органу дізнання, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, з підозрюваним з письмового дозволу дізнавача, слідчого або суду, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа.
Повідомлення про затримання підозрюваного.
1. Дізнавач, слідчий не пізніше 12 годин з моменту затримання підозрюваного повідомляє кого-небудь з близьких родичів, а при їх відсутності - інших родичів або надає можливість такого повідомлення самому підозрюваному.
2. При затриманні підозрюваного, що є військовослужбовцем, про це повідомляється командування військової частини, а в разі затримання співробітника органу внутрішніх справ - начальник органу, в якому проходить службу вказаний співробітник.
2.1. При затриманні підозрюваного, що є членом громадської спостережної комісії, утвореної відповідно до законодавства Російської Федерації, про це повідомляються секретар Громадської палати Російської Федерації і відповідна громадська спостережна комісія в термін, зазначений у частині першій цієї статті.
3. Якщо підозрюваний є громадянином або підданим іншої держави, то в термін, зазначений у частині першій цієї статті, повідомляється посольство або консульство цієї держави.
4. При необхідності збереження в інтересах попереднього розслідування в таємниці факту затримання повідомлення за згодою прокурора може не проводитися, за винятком випадків, коли підозрюваний є неповнолітнім.
Головне. Пам'ятайте. З моменту вашого затримання Ви маєте право запросити свого захисника для участі в справі. Адвокат у кримінальних справах в Астрахані, адвокат чоботарі Д.В. надасть Вам кваліфіковану юридичну допомогу.
.