а) Убивання плода (§§ 33-36).
§ 33. Підходячи вм е ст е з вбивством під загальне поняття позбавлення життя, умертвіння плоду суттєво відрізняється від вбивства своїм об'єктом, a тому й не повинно бути относимо до привілейованих видів вбивства, Об'єктом його є челов е ний зародок, зачате челов е чеський істота , що знаходиться ще в утроб е матері.
У стародавньому прав е панував погляд на цей злочин, як на посягання нема на зародок, a на саме мати. Так огляд е ло на нього римське і древньогерманська право. Плід, ще не отд е лилося від матері, римське право вважало частиною матері, подібно до того, як плід дерева є його частиною, поки він не отд е лився від сучка. Тому foeticidium вважалося злочином, лише коли воно було зроблене не самою вагітною і не батьком, a будь-якою третьою особою [1]. Зовсім інший погляд висунуло канонічне право; воно вид е ло в цьому д е янии посягання нема на матір, a на самий зародок і вважало його одним з видів вбивства, спираючись на принцип-h omo est, et qui est futu ras. Однак при цьому каноністами розрізняли плід ще неодухотворений (foetus non animatus) і плід, їм е ющий вже челов е чний душу (foetus animatus); момент одухотворення, на їхню мн ен ію, збігався з моментом сформування плода, так що поняття foetus animatus було тотожне з поняттям foetus formatas. Яке практичне значення їм е ло ця різниця між плодом одухотвореним і неодухотвореним, можна вид е ть, напр. з декрету папи Інокентія III. в якому за винищення foetus formatus покладалася страта, a за знищення foetus non animatus-лише грошовий штраф. Глоссатори, не задовольняючись неопред е ленним поняттям сформування плода, визна е лялі період розвитку плода до одухотворення в 40 днів.
Під впливом цих споглянув е ний, a також турботи про збільшення народонаселення, законодавства засвоїли себ е вже зовсім е м іншу точку зр е ня на цей злочин, ч е м римське право. Дав е е, з поступовими усп е хами фізіології, законодавствами і доктриною були відкинуті і наведені вище штучні розмежування і підрозділ е лення, створені канонічним правом і глоси [2].
До розглянутого злочину відноситься позбавлення життя плода, тобто бол е е або мен е е розвиненого зародка дитини, що знаходиться ще в утроб е матері. В даний час є вже безперечним, що вік зародка для складу даного злочину байдужий. Об'єктом його є плід зачата, але ще не народжений, хоч би якої розвитку він досяг. Як скоро Дитя народилося, він може бути вже об'єктом тільки вбивства або д е тоубійства. Але як, питається, розглядати випадки, коли посягання скоєно над немовлям, ще не цілком е отд е лилося від матері, коли вбивство відбувається при самому народженні немовляти? Укладачі Кримінального Уложення бачать кордон, отд е ляющая знищення плоду від д е тоубійства пли вбивства в сл е дме: вбивством або д е тоубійством є припинення самостійної, вн е утробного життя, умертвіння плоду-припинення життя несамостійної, утробного: ознакою же самостійної, вн е утробного життя повинно бути шановане або поява дихання або до-здавалося повне отд е ня немовляти від організму матері. Але вказується укладачами критерій, не кажучи вже про незручностей е. Виникає з його подвійності, навряд чи обраний вдало. Звичайно, дихання або повне отд е ня від матері є наочними ознаками самостійного існування. Але н е т підстав не відносити до д е тоубійству або вбивства і зазіхань, скоєних в той момент, коли дитя народжується або народилося, але ще не початок дихати і не зовсім е м отд е лилося від матері. Правильн е е, мабуть, вважати гранню, отд е ляющие умертвіння плоду від вбивства новонародженої або д е тоубійства, ту обставину, нанесено чи немовляті пошкодження в утроб е матері або вн е утроби; немовля, з цієї точки зр е ня, перестає бути можливим об'єктом плодоістребленія, як скоро він уже вид е лився з матері настільки, що пошкодження йому може бути нанесено вн е утроби. Така ознака представляється, мабуть, бол е е відп е чающие суті розмежовувати злочинів і бол е е зручним в практичному відношенні [3].
Склад розглядуваного злочину передбачає, що в момент посягання плід був живий. Спроба винищення плода y жінки, виявилася не завагітніла, або плода, життя якого припинилася вже раніше (так зв. Заносу), повинна бути обговорювана на підставі загальних засад щодо замаху над непридатним об'єктом.
Одне вигнання плода, вчинене з умислом позбавити його життя, становить замах.
Караність винищення плода повинна бути, звичайно, набагато м'якше караності вбивства новонароджених на увазі меншою злочинної волі зазіхає; плід-все-таки не челов е до ще, a тільки зародок челов е ка, і не вселяє т е х почуттів, які вселяє дитина, або вселяє їх, у всякому випад е. в набагато меншому ступені, ч е м чолов е до: злочин об'єктивує в даному випад е меншу жорстокість і порочність.
§ 35. Ухвала про наказ. розрізняє два випадки плодоістребленія:
1) бол е е караних, -коли вигнання плода вироблено без в е дому та згоди вагітної жінки.
Покарання-каторжні роботи на час від 4 до 6 л е т; це покарання підноситься на 1 або на 2 ступеня в т е х випадках, коли вагітної при цьому заподіяні тяжке ушкодження в здоровь е або смерть.
2) Мен е е караним є знищення плоду, вироблене з в е вдома і за згодою вагітної.
У такому випад е її спільник підлягає віддачі е в виправні арештантські отд е лення, на термін від 5 до 6 л е т, a вона- тюремного ув'язнення на термін від 4 до 5 л е т (ст. Тисячу чотиреста шістьдесят одна, тисяча чотиреста шістьдесят дві Ул.) [ 4].
З боку внутрішньої для складу даного злочину потрібно умисел; про необережному знищенні плоду особливого постанови в Уложенні н е т, і, як правило, таке є безкарним [5].
§ 36. Кримінальну Покладання, в ст. 465 і 466, абсолютно правильно визна е ляє розглядається д е яние, як умертвіння, a НЕ вигнання плода. При цьому воно розрізняє, чи виконано таке умертвіння самою матір'ю або сторонніми, і в остан е днем випад е - за згодою або без згоди вагітної.
Укладення, так само, як і старе, не містить постанови про караності одного доставляння вагітної коштів для даного злочину, як укладення німецьке [7]. Карається тільки закінчений умертвіння плоду, замах карається лише в випад е умертвіння плоду без згоди вагітної [8]. Сильне хвилювання не ним е ет того значення, яке йому надається в постановах про вбивств е (ст. 458). До Сожу е нію, нове Покладання (як і старе Укладення) НЕ Отт е няет також тієї обставини, чи був плід зачатий в незаконному сожительств е. Або н е т. Караним лише умисне умертвіння плоду. Навмисність треба в даному випад е розуміти в сенс е ст. 48, тобто як в сенс е прямого нам е ренію зробити даний результат, так і в сенс е тільки свідомого його допущення.
Засоби плодоістребленія для складу цього злочину байдужі.
Караність відпадає, якщо умертвіння плоду було необхідною для порятунку матері, як це прямо вказують в своїх поясненнях укладачі [9]. Такі: 1) випадки виробництва викиду на увазі вкрай засмученого здоров'я заберемен е вошей (напр. Постійної блювоти і т. П.), 2) випадки, так зв. перфорації, коли при неможливості природного родоразр е ня, всл е дствіе, напр. анатомічних особливостей організму вагітної, лікар повинен, для порятунку життя матері, умертвити плід в утроб е і вийняти його по частинах.
[1] Лише тільки в вид е виключення пізно е йшіе закони карали і саме мати, коли винищенням плода здійснювалася якась спеціальна злочинна ц е ль, коли вона, напр. зробила це з ц е ллю позбавити батька зародка вигод від потомства, або з ненависті до чоловіка і т. п. Таганцев. Про прест. проти життя, II (1871), стор. 251.
[2] Докладні історичні дані см. У Таганцева: Злочини проти життя, II, 247 сл. Fabrice: Вчення про вигнання плода і д е тоубійств е. Введення і гол. I.
[3] вказують розмежування, в нашій літератур е було виставлено Сіна. Таганцева. Про прест. проти життя, II, 263-264.
[4] Покарання підносяться одною ступенем, якщо винний-лікар, акушер, повитуха або аптекар, або ж «коли дізналися, що підсудний був уже і перш винен в цьому злочині» (ст. 1463 Улож.).
[5] Н е які випадки необережного умертвіння плоду обіймаються ст. 1491, 878 і 880 Улож. про нак.
Ст. 296. «Хто навмисне зробить вигнання плода вагітної жінки або заподіє оному смерть без згоди на те вагітної, карається ув'язненням в тюрем е до 12 л е т». «Якщо остан е дствіем такого д е яния буде смерть вагітної, то винний карається ув'язненням в тюрем е до 15 л е т».
Ст. 297. «Хто навмисне зробить вигнання плода або вб'є плід вагітної жінки з її на те згоди, карається ув'язненням в тюрем е до 4 л е т і 6 м е сяцев».
«Якщо остан е дствіем такого д е яния буде смерть вагітної, то винний карається ув'язненням в тюрем е до 6 л е т». Перекл. Ліцкая, стор. 77.
Детальніше е е про іноземні законодавствах см. У. Radbruch, Abtreibung. У Vergl. Darst. B. T. V. 159 сл .; також Liszt Ed .; Die Kriminelle Fruchtabtreibung. I Bd. 1910.
[7] § 219 нім. вкластися. говорить: «укладенням в Zuchthaus на термін до 10 л е т карається той, хто вагітної, вигнала або умертвити її плід, доставить за плату до того засоби, прим е ніт або принесе їх їй».
[8] Це можна зробити висновок на підставі ст. 49 ч. 2, ст. 3 і відсутності спеціальної вказівки на караність замаху.
[9] Пояснення, VI, стор. 161.