Один з мов, якою розмовляють в Росії, занесений в Книгу рекордів Гіннесса як самого складного мови в світі. Народ, розмовляє цією мовою, живе на півдні Дагестану і називає себе «табасаранин». Сучасних експертів турбує, що мова поступово зникає і молодь знає його тільки на побутовому рівні.
Поряд з китайським, ескімоським і двома індіанськими мовами, якими розмовляють в північній частині Америки, - чиппева (південно-західне наріччя народу оджибве) і хайда, табасаранський мова визнана одним з найскладніших мов світу і в цій якості занесений в Книгу рекордів Гіннесса. Про складність табасаранський свідчить хоча б такий факт, що відмінків іменників у цій мові налічується 48, в тому числі близько 40 місцевих, а дієслова, що змінюються по особах і числах, мають складну систему часів і нахилом.
Довідка SmartNews
Алфавіт табасаранський мови вперше був складений в 1928 році. В його основі латинська графіка. Перша книга на цій мові була видана в 1931 році. У першій версії алфавіту не було великих літер, вони з'явилися лише в 1933 році, коли алфавіт зазнав реформу. У 1938 році табасаранський алфавіт, як і алфавіти інших мов народів СРСР, був переведений на кирилицю. Пізніше табасаранський алфавіт реформувався та видозмінювався.
У мові розрізняють північний і південний діалекти. На південному діалекті заснований літературний табасаранський мову. Писемність базується на російській графічній основі.
Марина Гасанова, дослідник табасаранський мови, доцент кафедри теоретичної та прикладної лінгвістики філологічного факультету ДДУ
Про те, що табасаранський мова поступово втрачається корінними носіями, було відзначено фахівцями ще в кінці XIX століття.
На півночі мову цей стикається з Кайтагського говірками, на півдні - з кюрінскімі, із заходу до нього примикає агульском мову (споріднений, за показаннями одних, з табасаранський, за показаннями інших - з кюрінскім), а на сході область його відділяється від Каспійського моря прибережної смугою, зайнятої тюркськими племенами. Внаслідок близького сусідства і постійних зносин з останніми, табасарани засвоїли собі їх азербайджанське наріччя і забувають потроху свою рідну мову.
З «Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона», 1890 ?? 1907
Так як сучасна географія проживання табасарани - Південний Дагестан, багато хто з них, крім рідної, кажуть ще на лезгинській, азербайджанському і російською мовами. Проте в глибинці до сих пір можна зустріти людей, зовсім не розуміють або погано розуміють російську мову (причому це не обов'язково старі). Але в цілому російська можна охарактеризувати тут як мову міжетнічного спілкування. Зараз перед експертами-лінгвістами стоїть завдання не стільки збереження рідної мови, скільки навчання дітей.
Я народилася в Махачкалі в багатонаціональній сім'ї. Папа - наполовину кумик, наполовину аварец, мама - табасаранка. Мій рівень мови - побутової. У дитинстві мама часто відвозила мене в селище, залишала там подовгу, тому я і вивчила мову. Хоча зараз я так часто не спілкуюся, як раніше, і поступово починаю забувати мова, але розуміти - розумію добре. Мені дуже шкода, що я поки не знаю свою мову досконало, тому що він прославився на весь світ. Але я сподіваюся, що через п'ять-шість років зможу не просто говорити, а й вільно писати на літературному Табасаранська мова.
Я виріс серед табасарани і мову знаю з дитинства. Звичайно, мені нескладно було вчити мову, тому що навколо все говорили по-табасаранський, це була моя природне середовище. Зараз ми живемо в місті, тут говорять на багатьох інших мовах, але найчастіше чується російська мова, тому вчити дітей табасаранський дуже складно. Можна навчити простим загальновживаним словами, таким, наприклад, як «візьми», «дай», «здрастуйте», «до побачення», але навчити дитину говорити цією мовою вільно вже складно.
Предмет «рідна мова» введений в багатьох дагестанських середніх школах. Однак вивчення рідної мови, на відміну від багатьох інших предметів, не є обов'язковим - заняття в класі проводяться, тільки коли набирається група. Але, за словами вчителів, багато що залежить від батьків: на жаль, буває так, що вони вважають вивчення рідної мови не таким важливим, як, наприклад, вивчення російської мови або алгебри. Такі батьки не записують своїх дітей на вивчення рідних мов, і група не набирається.
На івриті пісню заспівав про діву,
на латині вірш прочитав в тузі,
але в любові Адам зізнався Єві
на Табасаранська мова.