головуючого Ігнатенкова Т.А.
суддів Тельних Г.А. Москальовою Є.В.
при секретарі Поповій О.С.
Заслухавши доповідь судді Ігнатенкова Т.А. судова колегія
У С Т А Н О В И Л А:
Відповідач Русаленко А.П. позов не визнав, вказавши на те, що кордони належної йому земельної ділянки № на місцевості не визначені. У разі задоволення вимог позивача площа його земельної ділянки зменшиться. Крім того, суміжна кордон буде проходити по житловому будинку, що належить Резановічу А.В.
В судовому засіданні представник третьої особи ФГБУ «Федеральна кадастрова палата Федеральної служби державної реєстрації, кадастру і картографії» (ФГБУ «ФКП Росреестра») за дорученням Шабунін А.П. не заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки іншим способом усунути виявлену кадастрову помилку не представляється можливим.
Представник третьої особи ФГУП «Ростехинвентаризация - Федеральне БТІ» за дорученням Леденева В.В. дозвіл заявлених вимог залишила на розсуд суду. Підтвердила, що при межування земельних ділянок відповідачів була допущена кадастрова помилка.
Суд постановив рішення, резолютивна частина якого викладена вище.
Згідно ст.330 ЦПК РФ підставами для скасування або зміни рішення суду в апеляційному порядку є:
неправильне визначення обставин, що мають значення для справи, недоведеність встановлених судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права або норм процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.327.1 ЦПК РФ суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вислухавши відповідачів Русаленко А.П. і Резановіч А.В. підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення представника позивача Добриніної В.І. за дорученням Мікрюкова Ю.В. представника ІП Жиденко В.А. за дорученням Хахоніна С.Н. пояснення представника третьої особи ФГБУ «ФКП Росреестра» Кашина І.В. судова колегія приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з таких підстав.
Однак, проаналізувавши представлені сторонами в матеріали справи докази, давши їм правову оцінку за правилами ст.67 ЦПК РФ. вислухавши пояснення в суді апеляційної інстанції представника позивача по довіреності Мікрюкова Ю.В. відповідачів Резановіч А.В. і Русаленко А.П. з урахуванням положень ст.36 Земельного кодексу РФ. Федерального закону «Про державний кадастр нерухомості», суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновками суду першої інстанції.
Відповідно до положень 7 і 8 статті 36 Земельного кодексу РФ місце розташування меж земельної ділянки та її площу визначаються з урахуванням фактичного землекористування відповідно до вимог земельного та містобудівного законодавства. В силу ст.60 того ж Кодексу порушене право на земельну ділянку підлягає відновленню у випадках: самовільного зайняття земельної ділянки, в інших передбачених федеральними законами випадках. Дії, що порушують права на землю громадян і юридичних осіб або створюють загрозу їх порушення, можуть бути припинені шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення права. В силу ст.11.1 Земельного кодексу РФ земельною ділянкою є частина земної поверхні, межі якої визначено відповідно до федеральними законами.
Виходячи з ст.16 цього ж Закону кадастровий облік здійснюється в зв'язку з утворенням або створенням об'єкта нерухомості, припиненням його існування або зміною унікальних характеристик об'єкта нерухомості або будь-яких зазначених в пунктах 7 -21 частини 2 статті 7 Закону про кадастр нерухомості відомостей про об'єкт нерухомості . Кадастровий облік здійснюється на підставі поданих до органу кадастрового обліку заяви про кадастровому обліку і необхідних для здійснення такого обліку документів. У п. 4 ст.16 названого Закону про кадастр нерухомості регламентовано, що ніхто не має права вимагати інакше як на підставі рішення суду, від власника поставленого на облік об'єкта нерухомості або від іншої особи здійснення обліку змін даного об'єкта нерухомості.
Згідно зі статтею 1 Федерального закону «Про державний кадастр нерухомості» державним кадастровим урахуванням нерухомого майна визнаються дії уповноваженого органу щодо внесення в державний кадастр нерухомості відомостей про нерухоме майно, які підтверджують існування такого нерухомого майна з характеристиками, що дозволяють визначити таке нерухоме майно в якості індивідуально-визначеної речі.
В силу ст.39 Федерального закону "Про державний кадастр нерухомості" місце розташування меж земельних ділянок підлягає в установленому цим Законом порядку обов'язковому погодженню із зацікавленими особами. Відповідно до ч.9 ст.38 Федерального закону "Про державний кадастр нерухомості" при уточненні меж земельної ділянки їх місце розташування визначається виходячи з відомостей, що містяться в документі, що підтверджує право на земельну ділянку, або при відсутності такого документа з відомостей, що містяться в документах , що визначали місце розташування меж земельної ділянки при його утворенні. У разі, якщо зазначені у цій частині документи відсутні, межами земельної ділянки є кордону, існуючі на місцевості п'ятнадцять і більше років і закріплені з використанням природних об'єктів або об'єктів штучного походження, що дозволяють визначити місце розташування меж земельної ділянки.
Згідно ст.7 названого Федерального закону до унікальних характеристик земельної ділянки, зокрема, віднесені його кадастровий номер і дата внесення такого в кадастр, опис місця розташування кордонів і площа.
Виходячи зі змісту і змісту наведених норм матеріального права, що регулюють питання кадастрового обліку об'єктів нерухомості, при необхідності внесення в кадастр змін, викликаних ошибочностью раніше внесених до нього відомостей про місцезнаходження меж земельної ділянки та (або) його площі, така помилка виправляється органом кадастрового обліку як помилка в відомостях документів, які подаються по ст.22 Закону про кадастр нерухомості для здійснення кадастрового обліку змін унікальних характеристики земельної ділянки.
У статті Федерального закону "Про державний кадастр нерухомості" передбачена можливість виправлення помилок в державному кадастрі нерухомості. Закон розрізняє два види помилок у відомостях: технічні та кадастрові. Технічними визнаються помилки (описки, помилки, граматичні чи арифметичні помилки або подібні помилки), допущені органом кадастрового обліку при веденні державного кадастру нерухомості та призвели до невідповідності відомостей, внесених до державного кадастр нерухомості, відомостями в документах, на підставі яких вносилися відомості до державного кадастр нерухомості; а ті помилки, що були відтворені в державний кадастр нерухомості на основі документів, визнаються кадастровими.
Обидва види помилок підлягають виправленню, але в різному порядку.
Кадастрова помилка підлягає виправленню в порядку, встановленому для обліку змін відповідного об'єкта нерухомості, або в порядку інформаційної взаємодії (якщо документами, які містять таку помилку і на підставі яких внесені відомості до державного кадастр нерухомості, є документи, що надійшли до органу кадастрового обліку в порядку інформаційного взаємодії) або на підставі вступив у законну силу рішення суду про виправлення такої помилки. Орган кадастрового обліку при виявленні кадастрової помилки у відомостях приймає рішення про необхідність усунення такої помилки, яке повинно містити дату виявлення такої помилки, її опис з обґрунтуванням кваліфікації відповідних відомостей як помилкових, а також вказівку, в чому полягає необхідність виправлення такої помилки.
В даному випадку позивач оскаржує землевпорядну документацію, складену відносно земельної ділянки відповідача Русаленко А.П. не заявлений в установленому законом порядку спору щодо місця розташування суміжного кордону, що не вказуючи - яким чином повинна проходити ця межа, не уявляючи доказів в обгрунтування своїх вимог.
У цьому випадку місце розташування суміжного кордону у межевом плані позивача повинно бути вказано за координатами цієї межі, відомості про яку внесені до державного кадастр нерухомості за результатами межування земельної ділянки відповідача Русаленко А.П. тому без зміни місця розташування цієї межі в документах Русаленко А.П. не можна визнати вірним розташування суміжного кордону у документах позивача - межевом плані.
З пояснень відповідача Резановіч А.В. випливає, що між ним і позивачем Добриніної В.І. мав місце спір про місцезнаходження суміжного кордону, про проведення ДД.ММ.РРРР зборів суміжників за погодженням місця розташування меж земельної ділянки Добриніної В.І. він не був повідомлений. Тим часом, в силу закону склалися межами фактичного землекористування можна вважати тільки ті кордони, щодо яких немає суперечок у правовласників.
При викладених обставинах не можна визнати безперечно встановленим наявність кадастрової помилки.
У зв'язку з цим можна стверджувати, що постановка на кадастровий облік земельної ділянки Русаленко А.П. в існуючих параметрах і точках координат порушує право позивача на користування належним їй на праві власності земельною ділянкою.
Вимоги позивача про усунення кадастрової помилки підлягали задоволенню лише в разі доведення факту внесення до державного кадастр нерухомості відомостей, що не відповідають унікальним характеристикам земельної ділянки з КН №, зокрема, що стосуються опису розташування меж названого об'єкта нерухомості, але при відсутності спору про право на частину земельної ділянки між власниками суміжних земельних ділянок.
Разом з тим, таких доказів матеріали справи не містять.
Крім того, суд нічим не мотивував свою позицію щодо зазначення способу (шляхом виключення відомостей про індивідуальних характеристиках меж земельної ділянки відповідача Русаленко А.П. з державного кадастру нерухомості) виправлення кадастрової помилки, що міститься, за твердженням позивача, в державний кадастр нерухомості.
Як вже було зазначено, кадастровий інженер Жиденко В.А. при складанні межового плану на замовлення позивача Добриніної В.І. по фактичному, за її твердженням, землекористуванню встановив наявність накладення фактичних меж земельної ділянки позивача з межами земельної ділянки відповідача Русаленко А.П. внесеними до державного кадастр нерухомості. За твердженням позивача, суміжна межа знаходиться в зазначеному нею місці, а тому вона вважає, що помилка допущена у вказівці координат суміжної земельної ділянки відповідача Русаленко А.П.
Разом з тим, обставини, на які посилається позивач Добриніна В.І. самі по собі не можуть свідчити про наявність в даному випадку саме кадастрової помилки.
Тим часом, накладення меж суміжних земельних ділянок саме по собі не може однозначно свідчити про наявність саме кадастрової помилки, як такої.
Таким чином, суд не встановив обставини, що мають значення для справи.
Доказів зворотного, що підтверджують наявність саме кадастрової помилки і містять її опис, матеріали справи не містять.
При цьому права та законні інтереси всіх інших осіб, порушені внаслідок неправильно встановлених меж земельної ділянки, можуть бути захищені шляхом оскарження саме цих кордонів.
У разі наявності спору про право позивачем обраний неналежний спосіб захисту.
Кадастрова помилка при встановлених судом обставин не може бути виправлена шляхом виключення відомості про унікальні характеристики земельної ділянки відповідача Русаленко А.П. з державного кадастру нерухомості без вирішення питання про право відповідача на цю земельну ділянку, оскільки інше свідчило б про втручання в предмет договору купівлі-продажу за відсутності заявлених вимог про це. Оскільки такі вимоги не заявлялися, то не можна зробити висновку про порушення прав позивача, як власника земельної ділянки з конкретними характеристиками.
Як випливає з матеріалів справи, позивачем в порушення вимог ст.ст.55-, 57 ЦПК РФ не доведено наявність кадастрової помилки, як такої, а тому що виник спір щодо місця розташування суміжного кордону не міг бути дозволений в порядку виправлення кадастрової помилки відповідно до ст .28 названого Федерального закону.
У зв'язку з цим постановлене у справі рішення не можна визнати законним і обгрунтованим, воно підлягає скасуванню, як що не відповідає вимогам ч.1 ст.195, ст.198 ЦПК РФ. внаслідок невірного визначення судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права.
З урахуванням встановлених обставин судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заявлених позивачем Добриніної В.І. вимог про усунення кадастрової помилки, що не позбавляє її можливості звернутися до суду за захистом того права, яке порушено безпосередньо відповідачем, обравши при цьому належний і відповідає закону спосіб такого захисту.
Керуючись ст.ст.328 - 330 Цивільного процесуального кодексу Російської Федерації, судова колегія
Про П Р Е Д Е Л І Л А: