Морфема - мінімальна значуща частина слова, що не членується на більш дрібні одиниці того ж рівня.
Вона володіє граматичної формою і граматичним значенням, крім того володіє лексичним і словотворчих значеннями.
Виділяють афіксальних, кореневі і нульові морфеми. Афіксальних морфем менше ніж кореневих, але вживаються вони частіше. Кореневі можуть вживатися окремо, без допоміжних морфем, але часто вони не прив'язані до будь-якої частини мови, афіксальних ж на оборот несуть в собі приналежність до будь-якої частини мови.
1.Префікс (перед конем)
2.суффікс (після кореня)
3.інфікс (вставлена в корінь)
4.Інтерфікс (вставлена між двома країнами або м / у коренем і суфф.)
5.Конфікс (складається з 2-х афіксів, оперізує корінь пр. Під-вікон-ник)
7.Постфікс (знаходиться поле флексії ін. Ті, небудь, то)
Підстави для класифікації морфем:
За позиції в слові (афікси)
за значимістю формування структури (кореневі, афіксальних)
За самостійності (вільні, пов'язані)
За функції (функціональні, словотвірні LY. Формоізменяющіе nice-nicer)
За структурою (переривані hasexplained. Безперервні)
За продуктивності (продуктивні ly; ist; er. Непродуктивні kingdom)
За походженням (споконвічні miss; fore. Запозичені multi; super)
26 Словотвір. Способи словотворення. Відмінність словотворення від формоутворення.
Словотвір - розділ мовознавства, що вивчає структуру слів і закони їх утворення; утворення нових слів шляхом з'єднання один з одним кореневих і афіксальних морфем, або безаффіксальний способом по опр. моделям, існуючим в даній мові.
Словоскладання (film-star, ice-cream)
-конверсія (sleep - to sleep)
-усічення (lab. doc.)
Реверсія - віднімання помилкового суфікса (to beg - beggar)
Зрощення - освіту помилкового суфікса шляхом з'єднання двох слів і при цьому віднімається загальний елемент (smog - smokefo g)
Редуплікація - обр. нового слова шляхом повторення основ (walkie-talkie)
чергування звуків (feet - foot)
перенесення наголоси (export - to export)
27 Слово як основна одиниця мови.
Слово є об'єктом вивчення не тільки лексикології, а й фонетики, морфології, словотвору. Термін «слово» вперше був введений в 1765 р. в французької енциклопедії Д. Дідро.
Слово - одиниця мови, яка володіє щільнооформленність і монолітністю (виділимість, семантична цілісність, синтаксична рухливість, відтворюваність у мовленні).
Слово можна розглядати в декількох аспектах
Синтаксичний: слово - це мінімальна синтаксична одиниця
Семантичний критерій. слово - це мінімальна значуща одиниця мови
Морфологічний. слово - це одиниця найменування, що характеризується щільнооформленність (ціле слово відрізняється від його частини смисловий і морфологічної оформленностью)
Структурний. слово не може бути розсічене на частини без порушення його граматичного і лексичного значення
Графічний. слово - послідовність знаків, обмежена пробілами; слово- вказує на наявність прикордонних сигналів, які вказують на кінець і початок слова, опр. складову структуру)
Як одиниця мови, слово володіє наступними ознаками:
Валентність - здатність слова вступати в ті чи інші відносини з іншими словами (тобто семантичний потенціал слова)
Недвуударность - нездатність слова мати більше одного основного наголоси
Лексико-граматична віднесеність - віднесеність слова до опр. лексико-граматичному розряду, що робить його здатним до синтаксичному вживання
Непроникність - нездатність вставити в слово інше слово або словосполучення
Слово має планом вираження і планом змісту, на відміну від морфеми. Слово можна розкласти на елементарні семантичні компоненти (рід, число, відмінок і т.д.) Слово несе певний сенс. Також слово відрізняється від морфеми своїми функціями - називной (читача) і узагальнюючої. У морфеми ж головна функція будівельна.
Змістовна сторона слова дуже складна.
Структура така (семантичний трикутник):
Предмет, для назви якого служи слово
Поняття про званому предметі, що виникає у свідомості людини
Значення слова - це відображення в слові уявлення про предмет.
Граматичне значення - це узагальнене абстрактне мовне значення, притаманне словами, має в мові регулярний вираз.
Вмотивованість слова - це своєрідне обгрунтування звукового вигляду слова, усвідомлювати носієм мови, наочний образ значення слова (ведмідь - мед відає)