Помилково складена податкова накладна
Тому «лівої» НН в декларації з ПДВ не місце. Якщо вона потрапила в декларацію - потрібно складати уточнюючий розрахунок (УР) до «помилкового» періоду, т. Е. Періоду, в якому була відображена ця ПН. Причому для зменшення ПЗ в цьому випадку зареєстрований РК від покупця не потрібен (адже зобов'язання при цьому взагалі нараховані помилково). Разом з УР потрібно подати і уточнюючий додаток Д5.
Про «лівої» НН взагалі можна було б забути, якби не система електронного адміністрування (СЕА) ПДВ. На реєстрацію помилковою НН у постачальника був «з'їдений» ліміт реєстрації ПН (показник ΣНакл), а значить, він зацікавлений в тому, щоб відновити в СЕА суму, витрачену на реєстрацію помилково складеної ПН.
Єдиний спосіб для цього - скласти РК до такої ПН.
Чи зобов'язаний покупець реєструвати РК?
Якби мова йшла про «нормальної» НН, складеної під існуючу поставку, сумнівів в обов'язки покупця зареєструвати «зменшує» РК до ПН не було. Ця вимога прямо закріплено в п. 192.1 ПКУ. Тут же ми маємо справу з ПН, по якій не було поставки, а значить виникає питання: чи є в цьому випадку покупець особою, відповідальною за реєстрацію ПН розумінні п. 192.1 ПКУ? Якщо «по справедливості» - є. Адже ліміт реєстрації (показник ΣНакл) в СЕА завдяки помилковою НН у покупця збільшився.
Солідарні з цією думкою і податківці. Як свідчить лист № 1721 навіть в разі складання ПН помилково на покупця повною мірою поширюється обов'язок по реєстрації «зменшує» РК до неї, а значить, йому загрожують штрафи за прострочення реєстрації по ст. 120 1 ПКУ.
Що робити продавцеві, якщо покупець не реєструє РК? Податківці в листі № одна тисячі сімсот двадцять одна рекомендують в цьому випадку подати на такого покупця скаргу (додаток Д8 до декларації з ПДВ) на підставі п. 201.10 ПКУ. До скарги потрібно додати копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку, або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів / послуг.
Оскільки під НН фактично поставки не було, то в якості первинного ринку доведеться прикладати документи, що підтверджують, що зареєстрована ПН складена помилково (наприклад, це можуть бути виписки банку, що підтверджують, що оплата від покупця не була отримана в день, яким складена НН, а була отримана раніше, і т.п.). Крім того, потрібно докласти квитанцію, що підтверджує реєстрацію такої ПН в ЄРПН.
По-друге, з одного боку одночасно діє норма про звернення податківців до «винуватцеві» з письмовим запитом при отриманні скарги на нього (п.73.3 ПКУ).
І тільки в разі його ігнорування до нього завітають з перевіркою (п.п.78.1.9 ПКУ).
Як податківці будуть все це «зводити воєдино», ще не до кінця ясно, але формально виходить, що навіть якщо «шкідливий» покупець буде перебувати під «парасолькою» перевірочного мораторію, податківці його зможуть «дістати» запитом. Адже такі запити - НЕ перевірки в розумінні ПКУ, тому від їх отримання мораторій захистити не може. І тим сам стане можливим накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію ПН.
Як випливає з форми повідомлення-рішення «Н», штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН може накладатися не тільки за результатами перевірки, а й просто за результатами звірки ЄРПН на підставі п.п. 54.3.3 ПКУ. Можливо, загроза штрафів стане стимулом для покупця зареєструвати РК до помилкової ПН.
Отримавши скаргу з документами від продавця, маючи дані СЕА і запросивши дані від покупця, податківці можуть порахувати, що у них є достатня кількість інформації для того, щоб судити, прострочив покупець реєстрацію РК в ЄРПН чи ні.
«Помилкова» НН зареєстрована в одному періоді, а РК до неї - в іншому
В цьому випадку виникнуть розбіжності між даними ЄРПН та даними декларації (за даними ЄРПН зобов'язань буде більше, ніж за даними декларації). В принципі, нічого страшного в цьому немає (хоча податківці можуть попросити від платника пояснити причини розбіжностей).
Але є один неприємний момент. Якщо на електронному ПДВ-рахунку у вас накопичився «надлишок» коштів і ви захочете його повернути, через додаток Д4, то через такого перевищення цього не можна буде зробити. Пункт 200 1 .5 ПКУ вказує на те, що повернення зайвих коштів з ПДВ-рахунки можливий тільки в разі відсутності перевищення суми податку в НН, складених в звітному періоді і зареєстрованих в ЄРПН, над сумою ПЗ, задекларованих в декларації з ПДВ за цей же звітний період.
Якщо ПН складена не на ту дату, не на того контрагента
У цьому випадку продавець повинен скласти нову ПН (правильною датою, т. Е. Датою першої події). І що важливо: скласти таку ПН і зареєструвати в ЄРПН можливо, тільки якщо з дати першої події (дати, якою повинна бути виписана ПН) не минуло 180 календарних днів. В іншому випадку зареєструвати правильну ПН буде неможливо.
Якщо помилку виявлено після закінчення безштрафного 15-денного терміну (відлічується з дня, наступного за датою, якої повинна бути виписана ПН), то продавцю загрожують штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН.
Якщо помилка в даті варіюється в межах одного звітного періоду, то продавцю в декларації нічого виправляти не потрібно (адже АЛЕ відносяться до одного і того ж звітного періоду). Якщо ж в різних - доведеться подавати УР. А ось у покупця виникне право на податковий кредит, тільки коли він отримає правильну ПН (якщо ПН буде зареєстрована із запізненням (пізніше 15-денного терміну), право на податковий кредит у продавця виникає в періоді реєстрації такої ПН - п.198.6 ПКУ).
Якщо ж НН складена не на того контрагента, то потрібно обнулити помилкову ПН (з ІПН неправильного контрагента) і виписати нову (з уже правильним ІПН). Але нову ПН також можна буде скласти, тільки якщо не пройшло 180 календарних днів з дати складання ПН (від дати першої події). Якщо з дати першої події минуло 15 календарних днів - за додаткову плату за несвоєчасну реєстрацію ПН по ст. 120 1 ПКУ.