1С-Бухгалтерія 8. Формування собівартості випуску продукції і послуг. (Глава 0. Початок.)
Перед тим як розглядати особливості формування собівартості для різних видів виробництва трохи розберемося в основних принципах її формування в програмі 1С-Бухгалтерія 8.
Схема дуже проста. Випущена продукція коштує стільки, скільки ми на неї витратили. Наприклад, випускаємо ми болти. Точніше один типорозмір болта. Випустили їх 1 000 штук. У скільки вони нам обійшлися? З чого складеться їх вартість?
По-перше, звичайно метал. Вартість металу для виготовлення болтів.
По-друге, зарплата працівника, який ці болти робив.
По-третє, верстат, на якому робили болти, трохи зносився. Вартість цього зносу теж треба закласти у вартість випущених болтів.
По-четверте, електроенергія, від якої працював верстат, теж дечого коштувала. Її вартість треба врахувати у вартості випущених болтів.
І так далі. Перераховувати витрати, які нам треба включити у вартість випущених болтів можна довго. Головне - нам треба їх порахувати. Як порахували - так і визначили собівартість випущених болтів. Це ми порахували витрати на випущену продукцію. Продукції ми випустили 1 000 штук. Ділимо зібрані витрати на випущену продукцію і отримуємо собівартість одного болта.
У бухгалтерії витрати на випуск продукції збираються по дебету 20 рахунку. На цей дебет 20 рахунку складають всі витрати, які у нас виникли при випуску продукції. Коли всі витрати зібрали, то з кредиту 20 рахунку списують ці зібрані витрати на рахунок 43 «Готова продукція». Поки ми збирали витрати вони були такою собі «грою розуму», тому що з лишком різні вони були. Але, вимірявши їх рублем, ми зібрали їх в одну купу. Потім ми перекидаємо рублі цієї «гри розуму» на абсолютно матеріальний рахунок 43. І у нас з'являється готова продукція - 1 000 штук на всю суму витрат.
У бухгалтерії витрати відображають проводками:
По-перше, звичайно метал. Дебет 20 Кредит 10.
По-друге, зарплата працівника, який ці болти робив. Дебет 20 Кредит 70.
По-третє, верстат, на якому робили болти. Амортизація (знос). Дебет 20 Кредіт02.
По-четверте, електроенергія, від якої працював верстат. Дебет 20 Кредит 60.
Випуск продукції відображають практично однією проводкою:
Дебет 43 Кредит 20.
Це ми розглянули варіант з одним видом продукції. А якщо ми випускаємо кілька типорозмірів болтів. З однієї стали. Можна все зробити по-розумному.
По-перше, скільки стали йде на болт, ми знаємо. У документації та кресленнях зазвичай є.
По-друге, можна порахувати, скільки часу йде у робітника на виготовлення болта одного розміру, потім на виготовлення болта іншого розміру і так далі. Тобто розрахувати норми часу на кожний виріб.
По-третє, знос верстата. Теж можна порахувати, на скільки більше верстат зношується при виготовленні різних болтів.
По-четверте, в залежності від часу роботи, можна з'ясувати і скільки електроенергії з'їдає виготовлення одного болта.
І так далі. Зазвичай в організації є такі розумні люди називаються плановики або економісти, які розраховують скільки витрат піде на виготовлення кожного виду вироби. Але все змінюється - ціна на метал, електроенергію, верстати і зарплата зазвичай ростуть. Сьогодні вони одні, завтра інші. Тому економісти визначають планові вартості різних видів виробів і фіксують їх. Наприклад, Болт1 варто за планом 10 рублів. Болт 2 варто за планом 40 рублів. Ці ціни показують нам, що виготовлення болтА2 обходиться в чотири рази дорожче ніж виготовлення Болта1.
Якщо використовувати розрахункові планові ціни як відносні величини, то легко розрахувати фактичну вартість вироблених болтів. Наприклад, ми провели 500 болтів Болт1 і 500 болтів Болт2. Зібрали всі витрати, вони виявилися у нас 20 000 рублів. Тоді складається просте дитяче рівняння з одні Х. Нехай Х - це справжня вартість Болт1, тоді справжня вартість Болт2 - це 4 * Х. Адже виготовлення болтА2 обходиться в чотири рази дорожче ніж виготовлення Болта1 - ми це бачимо з планових цін. Отримуємо рівняння:
500 * Х + 500 * 4 * Х = 20 000.
2 500 * Х = 20 000
Фактична вартість Болт1 порахована по нашим фактичними витратами - 8 рублів.
Фактична вартість Болт2 порахована по нашим фактичними витратами - 4 * 8 = 32 рубля.
Так само вважає і 1С.
Припустимо, стали проводки по збору витрат:
Дебет 20 Кредит (10, 70, 02, 60 ...) на суму 20 000 рублів
Потім пішли проводки випуску (програма робить їх по планової ціні продукції, тому що вона не знає їх фактичної ціни):
Дебет 43 Кредит 20 на суму 500 * 10 (Болт1 - кількість множимо на планову ціну)
Дебет 43 Кредит 20 на суму 500 * 40 (Болт2 - кількість множимо на планову ціну)
У підсумку виходить, що на дебет 43 прийшло 25 000 рублів.
А повинно прийти 20 000 рублів. Адже всі наші витрати 20 000 рублів.
Тому програма вважає справжню собівартість на нашу рівняння і робить в кінці місяця коригування наших проводок випуску:
Дебет 43 Кредит 20 на суму (-1) * 500 * 10 + 500 * 8
Дебет 43 Кредит 20 на суму (-1) * 500 * 40 + 500 * 32
Хитрий хід - програма прибирає колишні суми і кладе на дебет 43 нові суми. виходить:
Дебет 43 Кредит 20 на суму (-1) * 1 000
Дебет 43 Кредит 20 на суму (-1) * 4 000
Ось такі коригувальні проведення.
Це ми розглядали виробництво однотипної продукції. А якщо у нас різнотипова продукція. Якщо крім болтів ми робимо якісь шпильки або тяги? Тут вже можемо не вгадати, якщо будемо використовувати відносні планові ціни. Метал може виявитися різним для цих видів продукції. Метал на болти залишився в колишній ціні, а метал для шпильок виріс в два рази. І де тут відносність? Різні вироби можуть робитися на різних верстатах. Шпильки можуть бути такі хитрі, що їх треба обробляти на трьох різних верстатах, а болти можна зробити на одному. Коротше, не пройдуть тут у нас планові ціни між болтами і шпильками. Доведеться вважати їх по-різному. Окремо будемо збирати витрати по болтів, окремо будемо збирати витрати по шпильок.
Для цього доведеться розділити на частини 20 рахунок. Можна завести субрахунку 20.01, 20.02 і так далі. Це інші рахунки підлеглі рахунком 20. Але можна зробити краще. В 1С-Бухгалтерія використовується субконто Номенклатурная Група. Субконто - це такий хитрий хід. На рахунку зводиться осередок (реквізит), з яким зв'язується довідник «Номенклатурні Групи». І тепер нам не треба дробити рахунок на субрахунку 20.01, 20.02 і т.д. по числу наших видів продукції. Досить завести всі наші види продукції в довіднику «Номенклатурная Група» і потім в клітинку на рахунку 20 можна підставляти елементи з цього довідника. Виходить теж як субрахунка.
Наприклад, завели в довіднику «Номенклатурні Групи» наступні види продукції:
Тепер нам не треба заводити рахунок 20.01 і пам'ятати, що це «Болит», а рахунок 20.02 це «Гайки» і так далі.
У нас тепер в проводках фігурують такі комбінації:
Рахунок залишається один - 20, але всередині нього з'являються субрахунка ні з цифровим кодом, а з кодом, який задається елементом довідника «Номенклатурні Групи». Відразу отримуємо стільки субрахунків, скільки нам потрібно і всі вони дуже наочні - відразу видно для якого виду продукції ми збираємо витрати. Витрати збираються проводками:
Дебет 20 (Болти) Кредит (10, 70, 02, 60 ...) на свої суми по рахунках кредиту
Дебет 20 (Гайки) Кредит (10, 70, 02, 60 ...) на свої суми по рахунках кредиту
Дебет 20 (Шпильки) Кредит (10, 70, 02, 60 ...) на свої суми по рахунках кредиту
І відповідно випуск:
Дебет 43 (Болти) Кредит 20 (Болти)
Дебет 43 (Гайки) Кредит 20 (Гайки)
Дебет 43 (Шпильки) Кредит 20 (Шпильки)
Субконто в 1С-Бухгалтерія 8 використовується скрізь. На рахунках бухгалтерського обліку застосовують відразу по кілька субконто.
Наприклад, 43 рахунок поділяють по продукції. Тому додають на 43 рахунок субконто, пов'язане з довідником Номенклатура. Наприклад, в довіднику Номенклатура завели елементи:
Тоді на рахунку 43 будуть субрахунка, зроблені за допомогою цього субконто:
43 (Болт М20 х 55)
43 (Болт М20 х 65)
І по ним будуть збиратися окремі залишки. І за кількістю і за сумою.
Але цього замало. На 43 рахунку заводять ще одне субконто - «Склади» - заводиться з опорою на довідник Склади. Тобто на 43 рахунку виходить така прямокутна система координат (два вимірювання замість одного): 43 (Номенклатура) (Склади). І якщо в довіднику Склади буде заведено два Складу:
Склад готової продукції
Тоді на 43 рахунку можливі такі поєднання Готовою Продукції і складів:
43 (Болт М20 х 55) (Склад матеріалів)
43 (Болт М20 х 65) (Склад матеріалів)
43 (Гайка М20) (Склад матеріалів)
43 (Болт М20 х 55) (Склад готової продукції)
43 (Болт М20 х 65) (Склад готової продукції)
43 (Гайка М20) (Склад готової продукції)
Заводячи три елементи в одному довіднику і два елементи в іншому - ми отримуємо шість окремих осередків (субрахунків) на рахунку 43 для обліку Готовою Продукції по Складах.
Так само як система координат працюють субконто на всіх рахунках. Важливо зрозуміти - субконто - це засіб поділу обліку на рахунку на різні осередки. А значення субконто - це координати цих окремих осередків.
Повернемося до нашого 20 рахунку. В 1С-Бухгалтерія 8 у нього код 20.01. Чи не 20, а 20.01 (так Старший наказав!). Але рахунок 20.10 використовується для збору витрат по готовій продукції. На ньому відкрито два субконто: «Номенклатурні Групи» та «Статті Витрат». Крім цього є ще одна координата обліку (як би ще одне субконто) - Підрозділ. Тепер можна отримати повне уявлення про те, як розділяється рахунок 20 .01 в 1С-Бухгалтерія 8: 20.01 (Підрозділи) (Номенклатурні Групи) (Статті Витрат).
Ми бачимо, що у 1С-Бухгалтерія 8 є інтерес в тому, щоб ділити накопичення витрат і випуск продукції не тільки за видами продукції за допомогою субконто «Номенклатурні Групи», але так само необхідно поділ обліку по Підрозділам. Тому і причепили до рахунку 20.01 роздільник обліку Підрозділи. Крім цих двох поділів (Підрозділ, Номенклатурная Група) є ще одне субконто «Статті витрат» - це чисто, щоб бачити які види витрати падали на наш рахунок 20.01. Адже ми витрати збираємо на рахунку 20.01 - по дебету. Ось щоб було видно скільки витрат прийшло на рахунок 20.01 і приробили субконто «Статті Витрат». Виходить три координати для детального обліку зроблено на рахунку 20.01: (Підрозділи) - (Номенклатурні Групи) - (Статті Витрат).