Якою має бути щасливе весілля? Сяюча наречена в білому платті, гордовитий наречений, легко підхоплює кохану на руки, багато квітів, сміху і очікування щастя? Так, такі бувають. Але клятви любові і вірність звучать часом в зовсім іншій обстановці. У нашій добірці - зворушливі і вражаючі історії, які служать тому найкращим свідченням.
Щастя за 30 картин
Вреж Киракосян - художник, письменник і мотиваційний оратор з Єревана. У шестирічному віці він впав і пошкодив спинний мозок, що позбавило його можливості ходити. До 12 років хлопчик не міг навіть повзати, а тепер він володіє тільки правою рукою, до того ж - обмежено.
Зараз готується переклад книги Киракосян з російської на англійську мову. А сам він продовжує малювати, щоб заробити на операцію з приводу спінальної аміотрофії.
Весілля в лікарняній палаті
Вони зустрічалися три роки, коли трапилася катастрофа. Діму збив п'яний лихач. Водія, який втік з місця ДТП, знайшли і судили, він отримав всього 8 місяців колонії поселення. Діма вийшов на свободу з лікарні набагато пізніше нього.
Після трьох місяців коми він не відразу почав дізнаватися свою кохану. А одружилися вони прямо в лікарняній палаті. Нареченому, який сидів в інвалідному кріслі, краватка позичив лікар. Він же приніс квіти для нареченої. Після відходу реєстратора з РАГСу Аня повезла Діму на чергові процедури. Свій медовий місяць вони провели в клініці Павлова в Єкатеринбурзі. Лікарі, вражені успіхами Діми у відновленні, кажуть, що любов створила справжнє диво.
Весілля за 10 годин до смерті
Не було б щастя
Ольга Рогова працювала кухарем на одному з підприємств міста Жириновський у Волгоградській області. У неї були чоловік і син. Все було добре, поки не почалися проблеми зі здоров'ям. У Ольги стали відмовляти ноги, а чоловік порахував, що не потягне такий тягар, і кинув її. Трохи пізніше син відправив безпорадну жінку в будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів.
Так би і зачахнула ця тиха, миловидна 40-річна жінка, якби не познайомилася в інтернаті з Олексієм Донскова. Він працював електриком в тому ж місті, разом з дружиною піднімав трьох дітей. Які і віддали втратив ніг батька в казенне установа.
Олексій і Ольга подружилися і багато часу проводили разом. Все звалилося, коли жінку перевели в інший інтернат. Там вона, здавалося, зовсім втратила смак до життя, та й Олексій замкнувся в собі і ні з ким не спілкуватися. Керівництво інтернату Герасимчука дивитися на страждання свого підопічного і домоглося його перекладу в В'язівка, до Ольги. Зустрівшись знову, закохані вирішили не тягнути і узаконили свої стосунки. Весілля влаштували за всіма правилами - з білою сукнею, викупом нареченої і криками «Гірко!»
Свідки були в білих халатах
Величезні очі шокованій реєстраторки Андрій не забуде ніколи. Їй явно не доводилося вести церемонію в палаті інтенсивної терапії і допитуватися «Чи згодні ви. »У безмовного жениха, підключеного до апарату ШВЛ. Здивування в очах робітниці ЗАГСу змінювалося підозрою - НЕ провертається тут афера з її мимовільним участю?
«Сталося це, як у всіх - невдало пірнув, - розповідає Андрій Сорока. - Прийшов до тями - бачу тільки завитки крапельниць і білу стелю. Стало страшно: здавалося, моє тіло і голова лежать окремо один від одного. Говорити не можу, тому що підключений до апарату ШВЛ, поворушити хоч пальцем теж не виходить. Я втратив відчуття часу: здавалося, в забутті пройшло кілька років. І чому поруч немає нікого з рідних ?!
Підійшла медсестра, стала розповідати: мовляв, все нормально, мене повернули до життя, я був в комі шість днів. А один лежу, бо рідних в реанімацію не пускають.
Я більш-менш заспокоївся, тільки одна думка свердлила: цілий тиждень пройшла, як же я встигну до свого весілля з лікарні вибратися? »
До весілля Андрія і Ольги залишалося два тижні. Кільця давно куплені, запрошення розіслані.
Коли стало зрозуміло, що до весілля не заживе, довелося вирішувати, відкласти розпис або перенести її на лікарняне територію.
«Мама пропонувала відкласти, тому що в такій ситуації не до жиру, аби живу. Теща порадила нам з Олею прийняти рішення самостійно. І Олька його прийняла: «відкладати не будемо». Я не став заперечувати ».
Хлопчик, який встиг
Рис Флемінг захворів на лейкемію в чотирирічному віці. Боротьба з хворобою зайняла ще чотири роки. Коли стало зрозуміло, що жити залишилося не більше кількох тижнів, хлопчик визнав, що найбільше на світі він хотів би перед смертю одружуватися на своїй подрузі, Елеонор Пурсглав. Він хотів цього більше, ніж провести день на пожежній станції, влаштувати піратську вечірку для друзів і покататися в Ferrari.
Мама Ріса, Лотарингія Флемінг, розповідає, що він і Елеонор давно дружили. Хлопчик часто говорив, що хоче одружитися на своїй подрузі. Йому довелося кілька разів робити пропозицію, перш ніж дівчинка погодилася.
Спочатку юні наречений і наречена планували справжню церемонію в церкві, проте стан Ріса почало швидко погіршуватися, так що обряд максимально спростили. Елеонор вдягла білу сукню, а наречений подарував їй одну червону троянду в знак своєї любові. У присутності мам діти обмінялися клятвами і наділи один одному кільця. Рис повівся як джентльмен і не став бентежити дівчинку поцілунком, незважаючи на те, що в лікарні придбав репутацію ловеласа.
На наступний день хлопчик сказав мамі: «Тепер я можу піти». Перед смертю він дивився на весільні фотографії і посміхався.
Побачити батьків щасливими
Логан Стівенсон прожив всього два роки, і більшу частину життя страждав. Він народився з анемією Фанконі, потім у нього розвинувся гострий мієлоїдний лейкоз. Він переніс кілька операцій, але вони не допомагали. Коли лікарі сказали, що хлопчикові залишилося кілька тижнів, його батьки вирішили ... терміново одружитися.
Крістін Свідорскі і Шон Стівенсон шість років відкладали одруження, вважаючи, що ще встигнуть оформити відносини. Головним для них було здоров'я маленького сина. Але коли стало зрозуміло, що він помирає, батьки вирішили подарувати хлопчикові найбільше свято в його житті.
Логан став боярином на церемонії. Хлопчик і його улюблений плюшевий ведмідь спостерігали за тим, що відбувається, сидячи на руках у бабусі Деббі Стівенсон. Іноді його брав хтось із рідних Коли Крістін і Шон сказали клятви, Логан заснув.
Він прокинувся пізніше, коли на святково прикрашеному задньому дворі їхнього будинку почалися танці. Весілля, на якій сміху і посмішок було стільки ж, скільки і ридань, привернула увагу трьох телеканалів. «Ми благословляємо кожен день, коли Логан з нами», - сказав в інтерв'ю Шон Стівенсон, додавши, що Крістін стала найкрасивішою нареченою. «Наша мрія збулася», - сказала Христина крізь сльози.
Одного разу дівчинка зізналася своїй мамі, що хотіла б вийти заміж за Метта. Та розповіла про це медбратові. І молода людина підтримав ідею. В день весілля Еббі була в білій сукні і тримала в руках букет з рожевих троянд. Її не псувала навіть маска на обличчі. А Метт надів футболку з намальованим смокінгом і встав на коліна, щоб бути однакові на зріст з нареченою.
Весілля, розділена часом
Коли батько 11-річної Джозі Зейтц, 62-річний Джим, захворів на рак підшлункової залози, він зрозумів - йому не вдасться побувати на весіллі дочки. Четверта стадія захворювання не залишила йому на це шансів. Чоловік переживав, що не зможе повести дочку до вівтаря і передати з рук на руки нареченого. Однак неможливе все ж стало можливим.
Каліфорнійський фотограф Ліндсі Віллаторо, що працює з термінальними хворими, організувала для Джозі весільну церемонію. Були квіти, подарунки, гості та Джим відвів Джозі до вівтаря, де місце нареченого стояло пусткою. «Твій батько не може сьогодні побачити, як ти виходиш заміж, але він знаходиться тут, щоб провести тебе по проходу в церкві, до вівтаря», - сказав Гарі Гелбрейт, пастор, який брав участь в урочистій церемонії.
Танець з паралізованим нареченим
Джоуї Джонсон 10 місяців провів в Афганістані, беручи участь в американській військовій місії. Після повернення додому у нього проявився посттравматичний синдром. Щоб впоратися з психологічними проблемами, ветеран ганяв на мотоциклі. А одного разу на концерті кантрі-музики познайомився з Мішель. Виявилося, вони носять однакове прізвище і відзначають день народження в один день
Через чотири місяці після знайомства Джоуї потрапив в аварію. Його ноги паралізувало, і надії знову почати ходити розбилися. Трагедія не зруйнувала їхні стосунки, і через рік Мішель відповіла згодою на пропозицію вийти заміж.
У свій особливий день наречений приготував їй неймовірний сюрприз. Він разом з друзями змайстрував систему тросів, яка дозволяла йому втриматися на ногах і станцювати перший танець молодят. Джоуї і Мішель танцювали під пісню «A Thousand Years» Христини Перрі.
Він став біля вівтаря, подолавши біль
13 років тому Кевін Тейлор зламав ногу. Здавалося б, не найбільша проблема. Але у нього розвинулася рефлекторна симпатична дистрофія. Доктора називали його випадок найважчим у своїй практиці. Після декількох років боротьби пошкоджену ногу довелося ампутувати.
Він вів життя закоренілого холостяка і не втрачав оптимізму, вважаючи, що інвалідна коляска не може зробити його нещасним. Його життєрадісність привернула Кім Дідвей. Друзі Кевіна відразу зрозуміли, що він знайшов для себе ідеальну жінку.
В день весілля виявилося, що Тейлор приготував для Кім справжнє потрясіння. Коли її батько привів наречену до церкви, наречений встав перед вівтарем і прийняв її руку. Для того, щоб освоїти протез, йому треба було пройти курс психотерапії і подолати немислимі болю. Нагородою за це стали щасливі сльози і захоплення нареченої.