1.1 Капітал підприємства. Економічна сутність основного капіталу
Слово «капітал» - походить від латинського "capitalis", що означає - головний, основний. З капіталом пов'язують вельми різні поняття: вартість, яка приносить додаткову вартість (А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс); частина багатства, що бере участь в процесі виробництва (Е. Бем Баверк, П. Сраффа); накопичене багатство (Ф. Візер, І. Фішер); грошову вартість, відображену на бухгалтерських рахунках фірм (Дж. Р. Хікс); сукупність акціонерного і власного капіталу в приватних підприємствах [1]. Саме тому в сучасній економіці немає єдиного визначення капіталу. К. Маркс стверджував, що капітал - це не гроші. Гроші стають капіталом лише тоді, коли на них купуються засоби виробництва і робоча сила, причому творцем додаткової вартості він вважав тільки працю найманих робітників.
Ж..Б. Сей висунув тезу про те, що вартість є результат з'єднання і взаємодії трьох факторів виробництва: капіталу, землі та праці. В даний час спостерігається прагнення враховувати й інші фактори, які беруть участь у створенні вартості: науку, підприємницьку здатність.
Капітал включає в себе всі форми існування активів (природні багатства, засоби виробництва, фінанси), тобто як матеріальна субстанція, що дозволяє своєму власникові вести підприємницьку діяльність.
Капітал - це стрижень ринкової системи, але вище зазначена субстанція може розглядатися як капітал лише в тому випадку, коли вона відшкодовує свою первісну вартість, а отже, і здатна приносити дохід.
Як трактувань капіталу і прибутку слід згадати так звану теорію стриманості, що належить англійському економісту Н.У. Сеніора. Праця розглядався їм як "жертва" робітника, який втрачає своє дозвілля і спокій, а капітал - як "жертва" капіталіста, який утримується від того, щоб всю свою власність використовувати на особисте споживання і значну її частину перетворює в чинники виробництва. І отже, той, хто вкладає свої кошти в господарську діяльність, позбавляє себе можливості реалізувати частину свого багатства сьогодні, жертвує своїми сьогоднішніми інтересами заради майбутнього. Блага справжнього володіють більшою цінністю, ніж блага майбутнього. Теорія утримання грунтується на тому, що така жертовність заслуговує винагороди у вигляді прибутку [2, c.112].
Сучасні підходи до питань капіталу, продовжують використовувати і розвивати основоположні принципи, суть яких полягає в тому, що суспільне виробництво грунтується на застосуванні засобів виробництва, предметів праці і живої праці.
Капітал як засобу виробництва ділиться на засоби та предмети праці, тобто основний і оборотний капітал або за російською термінологією, на основні та оборотні виробничі фонди (матеріальні оборотні фонди).
Головним визначальною ознакою основних фондів виступає спосіб перенесення вартості на продукт - поступово: протягом ряду виробничих циклів, частинами: у міру зносу. Знос основних фондів враховується за встановленими нормами амортизації, сума якої включається в собівартість продукції. Після реалізації продукції нарахований знос накопичується в особливому амортизаційному фонді, який призначається для нових капітальних вкладень.
Таким чином, одноразово авансована вартість у статутний капітал (фонд) в частині основного капіталу здійснює постійний кругообіг, переходячи з грошової форми в натуральну, в товарну і знову в грошову. У цьому полягає економічна сутність основних фондів.
Закон відтворення основного капіталу виражається в тому, що в нормальних економічних умовах його вартість, введена у виробництво, повністю відновлюється, забезпечуючи можливість для постійного технічного оновлення засобів праці. Це наочно підтверджує малюнок 1.1. З малюнка слід, що як тільки капітал принесе прибуток або приріст на авансований і інвестований капітал, здійснюється процес самовідтворення. При простому відтворенні за рахунок коштів амортизаційного фонду підприємства формують нову систему знарядь праці, рівну за вартістю зношеним.
Знос основного капіталу
Малюнок 1.1. Схема відтворення капіталу [3, c.127]
Для розширення виробництва потрібні нові вкладення коштів, що залучаються додатково з прибутку, внесків засновників, емісії цінних паперів, кредиту та ін. При великих масштабах використовуваного основного капіталу великі підприємства мають можливість за рахунок коштів амортизаційного фонду фінансувати не тільки просте, але і в значній мірі розширене відтворення засобів праці.
До складу основного капіталу підприємства входять такі види:
основні фонди (засоби);
нематеріальні активи (господарські кошти підприємства, в які вкладено його капітал), наприклад: патентні права на використання винаходів, «ноу-хау», товарний знак, торгова марка, і т.д. тобто невловимі активи;
незавершені капітальні вкладення;
обладнання, призначене до монтажу; довгострокові фінансові вкладення.
Оборотний капітал - це сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують виробничо-комерційну діяльність. Оборотний капітал витрачається у виробництві лише один раз і повністю переносить свою вартість на готовий продукт.
Його склад включає наступні елементи:
- виробничі запаси і напівфабрикати;
- обсяг незавершеного виробництва;
- запаси готової продукції, призначеної до реалізації;
- дебіторську заборгованість; грошові активи в національній та іноземній валюті;
- короткострокові фінансові вкладення;
- витрати майбутніх періодів.
Крім того, капітал можна класифікувати на власний і позиковий. Формування фінансових ресурсів підприємства відбувається в момент його установи, коли кошти вкладаються шляхом покупки акцій. Усі наступні витрати після авансування вкладення засобів іменуються інвестуванням (тобто додаткові вкладення до статутного капіталу). Якщо ж вкладення здійснюються з одержуваної в ході виробництва прибули, те подібні вкладення приймають форму ре.
Прибуток підприємства збільшує капітал власників, а збитки зменшують його. Фінансове забезпечення підприємницької діяльності супроводжується, як правило, використанням позикового капіталу. Найчастіше це короткострокові позики. Використання позикового капіталу здійснюється на основі кредитного договору. При цьому обумовлюється сума і терміни кредитування, процентні ставки за користування позикою, форми матеріального забезпечення. Для позикодавця важливо мати гарантію повернення виданої позики. Часто цією гарантією виступає застава у вигляді матеріальних цінностей або поручительство.
Таким чином, очевидно, що капітал представляє собою ресурси, використовувані для виробництва і реалізації товарів і послуг. У широкому сенсі капітал являє собою майно і грошові кошти, здатні приносити дохід, і є сукупністю основних фондів і оборотних коштів, що дозволяє досягти цілей підприємницької діяльності підприємства.