Ім'я давньогрецького походження, чоловіче до жіночого імені Харита (принадність, люба); у древніх греків «харіти» - богині радості, любові, краси. Болгари перевели жіноче ім'я як Міліца (йому відповідає чоловіче - Мілітон, наприклад у грузин).
Чи не виправдовуючи значення свого імені, Харитон вже в дитинстві відрізняється незвичайним впертістю й бажанням настояти на своєму - ці риси він зберігає і в дорослому віці. Якщо вже Харитон щось вирішив - не відступить. Він справедливий, і це якість залучає до нього симпатії дуже багатьох людей. Велике значення надає Харитон зовнішній стороні справи, не помічаючи часто за красивим фасадом непривабливу суть. Він сам завжди тримає дане слово і не терпить необов'язкових людей. Постійний у своїх судженнях, вони у нього завжди чіткі і конкретні.
«Зимові» - володіють запальним характером і кілька зануди. Роблять все грунтовно, не поспішаючи. Якщо зайняті роботою - краще не давати їм порад і не говорити під руку. А ось чого вони на дух не переносять - це, виконуючи доручення дружини, ходити за покупками. І займатися торгівлею вони теж ні за що не будуть.
«Осінні» - розважливі і обачні у вчинках. Не люблять нав'язувати своєї думки, та й на поради скупі. Ранимі й уразливі, часто їм бракує почуття гумору. Однолюби і ревнивці.
Своє ім'я Харитон отримує в честь батька і називає їм також і свого сина. Сім'я у Харитона, як правило, міцна, в шлюбі народжуються різностатеві діти.
Хорошу пару йому повинна скласти одна з тих, кого звуть Вікторією, Ією, Варварою, Катериною, Ізольдою.
Значення і походження імені: "обсипали милостями, прихильний" (грец.). Ім'я було епітетом Зевса
Енергетика імені та характер: Харитон - ім'я людини з досить складним характером, і в першу чергу це пов'язано з хворобливим самолюбством. Справді, в дитячі роки у Харитона є чимало підстав бути незадоволеним або навіть соромитися свого рідкісного імені. Ось, скажімо, у вигляді прізвища - Харитонов - воно навряд чи може викликати якісь негативні асоціації, інша справа - ім'я, мало того, що воно виглядає досить застарілим і від того дуже помітним на тлі більш звичних імен, так ще надає величезний простір для хлоп'ячої фантазії в плані письменництва усіляких прізвиськ. Тут, як кажуть, і думати особливо нічого, адже навіть нормального зменшувального імені для Харитона не добереш, відразу ж спадають на думку такі, прямо скажемо, не дуже вдалі варіанти, як Харя, Рита або Тоня. Найцікавіше, що, можливо, нікому і в голову не прийде називати його такими іменами, проте самому Харитонові буває зазвичай достатньо однієї тільки можливості подібних глузувань, щоб вкрай болісно ставитися до свого імені.
З віком, звичайно, ім'я вже перестає мати настільки важливе значення, проте дитячі переживання не проходять даром - по-перше, Харитон воліє навіть в дружніх компаніях представлятися повним ім'ям, що надає йому кілька зайву серйозність і навіть строгість, а, по- друге, хворобливе самолюбство залишається йому властивим на багато років.
З іншого боку, в його характері є чимало і позитивних рис. Він дуже грунтовний, працьовитий, наполегливий в досягненні мети і єдине, що заважає йому досягти успіху в житті, - це його вразливість і конфліктність. Можна бути впевненим, що якщо йому вдасться подолати цю сторону свого характеру, то життя його складеться набагато вдаліше. Допомогти ж йому в цьому може добре почуття гумору і більш м'яке ставлення до оточуючих. Не треба бути таким серйозним - і все буде добре.
Секрети спілкування: Чутливе самолюбство і впертість - ось що серйозно ускладнює спілкування з Харитоном. У розмові з ним намагайтеся брати до уваги ці сторони його характеру, уникаючи гострих кутів і суперечок. І ще: будьте обережніше зі своєю дотепністю - далеко не кожен Харитон розуміє жарти.
Слід імені в історії:
Першовідкривач - це не професія, це спосіб життя. Людина, котра захворіла цієї небезпечної пристрастю "боротися і шукати, знайти і не здаватися", хворий на все життя, і вилікувати його можуть тільки все нові відкриття і нові перемоги. Все вищесказане справедливо по відношенню до людей будь-яких професій, будь то наука, мистецтво чи будь-яка інша, дуже прозаїчна область діяльності. Однак важко не погодитися з тим, що мандрівникам-першовідкривачам відводиться тут особливе місце: їх імена перетворилися в назви на географічних картах.
Харитон Лаптєв (1700-1763) - один з учасників Великої Північної експедиції - разом зі своїм двоюрідним братом Дмитром вніс чималий внесок у вивчення невідомих до того часу суворих північних широт.
Так, якщо на рахунку Дмитра дослідження узбережжя між річкою Лена і мисом Б. Баранов, зйомка річок Индигирка, Яна, Колима, Хрома, збір відомостей про Колимській і Яно-Індігирськой низовинах, то в число заслуг Харитона Лаптєва входять наступні: саме він першим завдав на карту Хатангська затока, обстежив узбережжі від річки Лена до річки Хатанга і виявлений їм Таймирський півострів. Крім того, до числа досягнень дослідника належить відкриття двох островів, декількох бухт і прибережних мисів.
На честь відважних першовідкривачів Дмитра і Харитона морем Лаптєвих було названо одне з північних морів.