В iнших словниках: знайдено 63 статті
/ Словник-довідник "Слово о полку Ігоревім" /
зоря Зоря (2) 1. Світлова забарвлення неба при заході сонця: Дл'го ніч мрькнет', зоря свѣт' запала, м'гла поля покрила, щекот' славіі.
/ Літературна енциклопедія /
Зарьян
Зарьян Наірі (1900) - сучасний вірменський пролетарський поет і активний діяч пролетарських літературних.
/Словник синонімів /
Зоря дод. кол-во синонімів: (1) • ↑ смотрящий (60)
зарянка малиновка
заряніца ім. кол-во синонімів: (3) • ↑ венера (33) • ↑ зоря (23) • ↑ зарянка (4)
заряджений електрикою дод. кол-во синонімів: (2) • ↑ насичений електрикою (2) • ↑ наелектризований (19)
/ Російське словесний наголос /
зарядитися зарядитися, -ряжусь, -Поруч
зарядити зарядити, -ряжу, -Поруч (закласти заряд, зробити готовим до дії) і -Поруч (начатьделать одне і те ж); він зарядить пістолет.
зарябіти (ся) зарябіти (ся), ит (ся)
зарянка зарянка, -і; р. мн. -нок
/ Словник російської арго /
заряджатися заряджати, -аюсь, -аешься; несов. (Сов. Зарядом, -яжусь, -ядішься), ніж та без доп. Пити спиртне.
заряджати заряджати, -аю, -аешь; несов. (Сов. Зарядом, -яжу, -ядішь), кого на скільки (або Динамо заряджати кому). обманювати; брати гроші, але не.
заряди ЗАРЯДИ, -ів, мн. Спиртне. заряди є? заряди скінчилися.
зарядний пристрій Зарядний, -ого, ср (або зарядний пристрій). Спиртне, випивка.
/ Великий словник російських приказок /
Заряджати / зарядити гармату Жарги. кут. Те ж, що брати на пушку 1. ТСУЖ, 67.
Заряджати / зарядити ніс Разг. Устар. Шутл. Нюхати тютюн. Ф 1, 203.
Заряджати / зарядити на монету кого. Жарг. мовляв. Вимагати від кого-л. виплати певної суми. Максимов, 149.
Заряджати / зарядити (заправляти / заправити) туфту Жарги. лаг. Розм. Неодобр. Робити роботу неякісно, несумлінно, лише для видимості, для звіту. Р-87, 416; Бен, 124; Грачов, Мокієнко.
/ Фразеологічний словник російської літературної мови /
Заряджати ніс (ніздрі) заряджає НОС (ніздрі). Заряд НОС (ніздрі). Устар. Шутл. Приймати цапову душу. Інший дорослий, витягнувши з чобота.
Зарядити одне і те ж Разг. Пренебр. Неодноразово повторювати сказане, всім відоме. - Він, ваше превосходительство, у мене нічого не знає. Зарядив одне: «Не.
Зарядити одне Разг. Пренебр. Неодноразово повторювати сказане, всім відоме. - Він, ваше превосходительство, у мене нічого не знає. Зарядив одне: «Не.
Зарядити ніс (ніздрі) заряджає НОС (ніздрі). Заряд НОС (ніздрі). Устар. Шутл. Приймати цапову душу. Інший дорослий, витягнувши з чобота.
/ Великий толково-фразеологічний словник Міхельсона (оригінальна орфографія) /
Заряди все випустити заряди всѣ випустити (іноск.) Витратити до кінця сили - привести всѣ доводи. Пор. Заряд' пропал' (задарма) - іноск. цѣль досягнуто. Пор.
Зарядити своє - одне і те ж зарядити свій - одне і те ж (- дѣлать, говорити - все той же). Пор. Що ж ти це заряділ': уязвлен', уязвлен'! Лѣсков'. Соборяне. 8. Пор. Нѣт'.
Зоря (нова) Зоря (нова) - іноск. проблеск', предвѣстнік' свѣта (нових 'ідей). Пор. Он 'все тряс' мої руки і нервния струменя переходили із' нього в мене і.
Зоря золотом обсипле Зоря золотом осиплет'. Пор. Я завжди рано встаю. ранок найкращий час для занятій, - aurora musis amica, ви пам'ятаєте латинську.
/ Великий толково-фразеологічний словник Міхельсона /
заряди все випустити (іноск.) - витратити до кінця сили, привести всі доводи Пор. Заряд пропав (даром) - іноск. мета не досягнута. Пор. Кожен вже випустив весь.
зарядити свій (зарядити один і той же) (робити, говорити - все той же) Пор. Що ж ти це зарядив: уражений, уражений! Лєсков. Соборяне. 8. Пор. Ні ні ні. не хочу, не хочу. Зарядила.
зарядити один і той же зарядити свій (зарядити один і той же) (робити, говорити - все той же) Пор. Що ж ти це зарядив: уражений, уражений! Лєсков. Соборяне. 8. Пор. Ні.
зоря (нова) іноск. проблиск, провісник світла (нових ідей) Пор. Він все тряс мої руки, і нервові струменя переходили з нього в мене і підмивали мене і як.
/ Етимологічний словник російської мови /
зарядити споконвічно. Преф. похідне від рядити «готувати, робити» (від ряд, см.).
зоря Общеслав. Суф. освіту (суф. -j-) від зара, в ін-рус. яз. та ін. слав. яз. ще відомого. Зара - похідне (з перегласовка ь / а) від zьrěti.
/ Етимологічний словник російської мови Крилова /
заряд Це іменник утворено від дієслова зарядити - "заправити рушницю або пушку". Та ж основа, що і навряд.
зоря Утворено від давньоруського іменника зара того ж значення. Зара в свою чергу шляхом зміни кореневої голосної утворено.
/ Етимологічний словник російської мови Макса Фасмера /
зоря I зоря I. (ранкова, вечірня), також зоря, мн. зорі, сюди ж заграва, осяяти, укр. зоря, ст.-слав. зарѩ поряд з зорѩ αἴγλη, ἀκτίς.
/ Ідеографічний словник російської мови /
заряд ▲ квантова характеристика заряд - джерело електричного поля (нести #); характеристика багатьох елементарних частинок; як вихори одного.
/ Малий академічний словник /
заряджатися -аюсь, -аешься; несов. 1. несов. до зарядитися. 2. жнив. до заряджати.
заряджати -аю, -аешь. несов. до зарядити 1.
заряджання -я, пор. Дія по знач. глаг. заряджати. Заряджання рушниці. Заряджання фотоапарата. Заряджання батареї.
зарядитися -ряжусь, -Поруч і -Поруч; сов. (Несов. Заряджатися). 1. Стати зарядженим (про вогнепальну зброю, снаряді). Рушниця заряд. Міна.
/ Великий Енциклопедичний словник /
Зарянка Сергій Костянтинович зарянка Сергій Костянтинович (1818-70) - російський живописець. Професор Московського училища живопису, скульптури і архітектури (з 1856). Точність.
Зарянка зарянка (вільшанка) - птах родини дроздових. Довжина ок. 15 см. Живе в сирих лісах Європи і Зап. Азії. Часто співає по вечірньої зорі.
Заряд заряд - історичний район Москви, розташований на сході від Кремля, уздовж р. Москви (між сучасними вул. Варварка і Москворецкая.
Зарядового сполучення зарядового сполучення (С) - операція заміни всіх частинок, що беруть участь в будь-якому процесі, на відповідні античастинки. Сильне і.
/ Музична енциклопедія /
Зоря супроводжуваний музикою військовий ритуал Збройних Сил СРСР. Походить від "бітія зорь", який користувався поширенням на.
/ Біологічний енциклопедичний словник /
зарянка зарянка (вільшанка), птиця сем. дроздових. Мешкає переважно в Євразії; поширена в Росії. Дл. тіла ок. 15 см. Оперення.
/ Великий медичний словник /
зарядка (син. гімнастика гігієнічна ранкова) комплекс фізичних вправ, що виконується вранці після сну з метою підвищення загального тонусу.
Латинська транскріпкія: [zarya]
→ заряд ім. м. Морфологія: (немає) чого? заряду, чому? заряду, (бачу) що? заряд, ніж.
← зарубіжний дод. употр. сравн. часто 1. Зарубіжними ви називаєте все ті країни, держави.