ЗМІНА частоти РОБОТИ СЕРЦЯ І ГЕМАТОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ Трентан У СОБАК
ЗМІНА частоти РОБОТИ СЕРЦЯ І ГЕМАТОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ Трентан У СОБАК
Ярославський державний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського,
Ярославль, Росія
Вступ. З літератури відомо, що гормони мозкового шару надниркових залоз (адреналін і норадреналін) відносяться до катехоламінів, тобто до класу органічних речовин, що володіють сильним біологічним ефектом [14]. Ці гормони надають потужне судинозвужувальну дію, викликаючи підвищення кров'яного тиску і частоти роботи серця. І в цьому відношенні вплив вище зазначених симпатомиметических амінів схоже з дією симпатичної нервової системи [3].
У 1948 році Ахлквіст [цит. по 11] припустив, що стимулююча дія катехоламінів опосередковується двома типами адренорецепторів - альфа і бета. Альфа-адренорецептори опосередковують судинозвужувальний ефект катехоламінів, в той час як бета - позитивне іно-і хронотропного дію.
В кінці 50-х років були зроблені спроби створити лікарські препарати, які б гальмували стимулюючі ефекти катехоламінів як на судини, так і на серце. Внаслідок чого були отримані і використовувалися в клінічній практиці пропранолол і обзидан (бета-блокатори), а також тропафен (альфа-адреноблокатор) та інші.
З початку 70-х років для лікування порушень судин мікроциркуляторного відділу став застосовуватися пентоксифиллин, альфа-адреноблокатор - препарат, відомий також під назвою трентал. Передбачається [6], що вплив його на кровотік в мікросудинної руслі складається з наступних трьох основних компонентів: безпосередня вазодилатація периферичних судин, а також поліпшення реологічних властивостей крові, зміна метаболізму і функціональної активності тканин за рахунок зміни змісту циклічних нуклеотидів. Підвищення плинності крові проявляється в "размягчении" мембраниеритроцитів [цит. по 10], що супроводжується посиленням деформабельності еритроцитів. Передбачається, що збільшення під впливом трентала змісту АТФ в еритроцитах можливо зменшує зв'язування кальцію білками і сприяє підвищенню еластичності мембрани червоних клітин крові [8]. Крім того, трентал викликає незначне і короткочасне збільшення ударного і хвилинного об'ємів серця, знижуючи периферичний судинний опір і збільшуючи перфузію тканин [8].
У даній роботі досліджувався вплив трентала на частку роботи серця, гематологічні та мікрореологіческіх параметри, оскільки в літературі немає достатньої кількості досліджень про вплив трентала на вищевказані параметри.
Матеріал і методи дослідження. Досліди проводилися на 15-ти безпородних собак обох статей, вагою 10 -16 кг. Забір крові, як і введення трентала, вироблялося через вену задньої кінцівки тварини. При цьому кров для реєстрації змін бралася до введення трентала і на 30-ій хвилині після його ін'єкції (в цей час мав місце пік концентрації трентала в плазмі і максимальне його вплив [9]). Дозу лікарського препарату розраховували виходячи з ваги тіла тварини (10 мг на 1 кг ваги), і потім до отримання постійно вводиться обсягу (10 мл) пентоксифілін розводили фізіологічним розчином [9].
Безпосередньо перед введенням трентала, а також після його інфузії визначали общеорганізменний показник - частоту серцевих скорочень (ЧСС) на 10, 20 і 30-го хвилинах. Реєстрація ЧСС визначалася пальпаторно на артерії задньої кінцівки собаки, в паховій відділі.
Гематологічні параметри досліджували в початковий період і на 30-й хвилині після ін'єкції трентала. Концентрацію гемоглобіну (Нb) визначали геміглобінціанідним способом на ФЕК - 56 М [12]; кількість еритроцитів досліджували за методом Й.Тодорова [13]; гематокрит (Нсt) реєстрували за допомогою микроцентрифуги ТН-21 (НДР) протягом 7-ми хвилин при швидкості обертання ротора 12 тис. об / хв (g = 10 000); швидкість осідання суспензії еритроцитів (СоЕС) в аутологічної плазмі з гематокритом 45% спостерігали в капілярах Панченкова через 60 хв після постановки останніх в штатив.
Мікрореологіческіх параметри отримували розрахунковим шляхом, а саме:
1. середню концентрацію гемоглобіну в еритроциті (МСНС) знаходили шляхом ділення концентрації Нb на величину Нсt (7, 13, 15);
3. в'язкість гемоглобіну (ВГ) реєстрували за формулою, запропонованою [18];
4. показник агрегації еритроцитів (Е) досліджували за методом І.Я.Ашкіназі [2].
Статичну обробку результатів проводили за критерієм t-Ст'юдента.
Результати дослідження. Зміни ЧСС наведені в табл.1, з якої видно, що на 10-ій хвилині після ін'єкції трентала відбулося найбільше збільшення ЧСС (24%; р<0,02) по сравнению с исходным периодом. На 20-ой и 30-й минутах было зарегистрировано некоторое снижение этого показателя по сравнению с 10-й минутой, но в то же время он был выше, чем в исходном периоде.
У таблиці 2 представлені зміни гематологічних параметрів. Так, кількість еритроцитів мало тенденцію до зниження на 7%. Концентрації Нb і Нct також мали тенденцію до зменшення відповідно на 6 і 7%. У той час як СоЕС мала більш значну тенденцію до підвищення, на 91% (табл.2.).
Зміни мікрореологіческіх характеристик наведені в табл.3. Розрахункові параметри МСНС, МСН і ВГ після введення трентала мали тенденцію до незначного зменшення (на 1,1; 0,4 і 2,3% відповідно). Агрегація еритроцитів мала більш достовірне і значне зниження на 34% (р<0,05).
Обговорення результатів. Тенденція до зростання ЧСС на 30-й хвилині після введення трентала (на 8%; р<0,2) шла параллельно со снижением гематологических параметров: гематокрита, гемоглобина и количества эритроцитов. Предполагается, что в этих условиях имело место увеличение проницаемости капилляров для жидкостей в направленени ткань-кровь (1) и объема циркулирующей крови [8]. Что, вероятно, благоприятно сказывалось на венозном возврате и поддержании минутного объема кровообращения. При этом установлено, что пока кровоток в артериях ускорен, их просвет стойко увеличен [4] (при снижении общего периферического сосудистого сопротивления [8]). Вследствие чего возрастание кровотока сопровождалось увеличением напряжения кислорода в тканях [6].
Два інших показника, АЕ і СоЕС досить істотно змінювалися (на 34%; р<0,01; 91%, соответственно). В этих условиях, если СОЭс возрастала, то АЭ снижалась, что обусловлено разнонаправленным влиянием гемодилюции. При регистрации СОЭс уменьшалось количество столкновений между клетками при опускании их вниз, на дно капилляра, вследствие чего этот показатель увеличивался [5]. При измерении же второго показателя повышалось время для сближения клеток на расстояние, равное длине молекулы [19]. Поэтому агрегация эритроцитов уменьшалась, что могло положительно сказаться на насыщении тканей кислородом [16, 20].
Зміни ж мікрореологіческіх параметрів (МСНС, МСН, ВГ) були настільки незначними, що, ймовірно, не могли внести суттєвий внесок в процеси деформації еритроцитів [17] і оксигенації тканин.
1. Використання трентала у собак призвело до збільшення частоти роботи серця на 10, 20 і 30-го хвилинах.
2. Вплив пентоксифіліну на гематологічні параметри виразилося в однобічному зниженні кількості еритроцитів, а також концентрацією гемоглобіну і гематокриту.
3. В результаті ін'єкції трентала мікрореологіческіх показники не змінилися.
Зміна ЧСС в початковий період і після введення трентала (± m)
14. Фізіологія людини. / Под ред. Г.И.Косицким. М. Медицина, 1985.- 560 с.
16. Ehrly A.M. Measurements of oxygen tension in muscle. Jn. Spittell (Ed) Pharmacological approach to the treatment of limb ischemia, pp.65-72. College of Physicians of Philadelphia, Philadelphia, 1983.
17. Nash G.B. and Meiselman H.J. Red cell ageing: changes in deformability and other possible determinants of invivo survival. // Microcirculation, 1 (3), 255-284 (1981).
18. Ross P. and Minton A. Hard quasispherical model for the viscosity of hemoglobin solutions // Biochem. and Biophys. Res. 1977. Vol.76. №4. P. 971-976.