Зао «гермес» - дерева росії

* Абрикос * Акація біла * Береза ​​* Бук * Вишня * В'яз. Ільм * Граб * Груша * Дуб * Дугласія * Ель * Іва * Кедр * Кипарис * Клен * Кінський каштан * Модрина * Ялівець * Вільха * Осика * Платан * Ялиця * Горобина * Сандал * Сосна * Тік * Тис * Фисташка * Шовковиця * Шорі * Яблуня * Ясень *

Вишня. Cerasus.
Ареал і основні види.

Зао «гермес» - дерева росії
Почнемо з того, що у вітчизняній і зарубіжній класифікації вишню і її види відносять до різних родів се-мейства розоцвітих (Rosaceae). За класифікацією, прийнятою у нас, вишня і її види відносяться до окремого роду Cerasus, а за кордоном часто включають в дуже великий рід Prunus, куди крім неї входять абрикос, мигдаль, лавро-вишня, слива, персик і черемха. Оче-видно, тому, що квітка і плід у них влаштовані в принципі однаково. Проте ми будемо дотримуватися вітчизняної класифікації, даючи (де це можливо) і закордонне бота-ническое назву.
Отже, вишня (Cerasus) - це рід лисиць-топадних дерев і чагарників висо-тієї до 2 м, а іноді і до 10-30 м. Чвари-країни в помірних і в субтропічних-ських поясах Північної півкулі, глав-ним чином в Азії; в Росії та ближньому зарубіжжі - близько 25 видів.
Зао «гермес» - дерева росії

Розмноження та культурне розведення вишні.

Дикі види вишні розмножуються в ос-новному насінням, які розносять птахи.

Зао «гермес» - дерева росії
Деякі види дають кореневі нащадки. Природне поновлення хороше. Лісові культури в Росії не-відомі, в Європі і, зокрема, в Гер-манії (на півдні) вони зустрічаються в основ-ному в приватновласницьких лісових хо-дарства.
Культивують вишню дуже давно - є відомості про вирощування її ще в IV столітті до н. е. Наукове ім'я рослин цього роду - Cerasus - походить від назви міста Керазунд - одного з портів Малої Азії, звідки, як писав Пліній, консул Лукулл в I столітті до н. е. привіз вишню в Рим. А через 200 років вишню вже розводили по всій Європі. Правда, є й інші версії про происхо-дженні назви і поширенні в світі, за якими вишня в культурі співаючи-вилася в Європі значно раніше. У Росії до XV століття вишня була вже дос-таточно широко поширеною куль-турою. Зараз вишню вирощують прак-тично в усіх країнах помірного співаючи-са Північної півкулі, а також в Авст-ралії. У Росії вишню можна зустріти на всій європейській частині (на півночі - до Вологди і Кирова), а також на півдні За-падной Сибіру. У нашій країні це друга за поширеністю плодова культура після яблуні.
Культурні плодові сорти розмножити-ються майже виключно щепленнями. В якості підщепи використовуються в основ-ному два види: черешня (Cerasus avium, або Prunus avium) і Антипко, або вишня магалебская (Cerasus mahaleb). Щеплення на Антипко забезпечує більш високу врожайність, а на черешню - сорти, більш стійкі до морозів, хвороб і ча-ник.
Виведено безліч сортів, в тому числі культурний сорт вишні холмової (Cerasus collina) - так звана володимирська вишня з великими темно-пурпуровими плодами. Види з махровими-ми і яскраво забарвленими квітками ис-товують як декоративні.
Зао «гермес» - дерева росії
Культурні сорти черешні менш мо-розостойкі і поширені на півдні Росії. Для розведення черешні пригод-ни всякі грунту, але на більш родючості-них вона росте і плодоносить краще. Звичайно при розведенні черешні віддають перевагу відкритим і, разом з тим, високі місцевості, на яких вона ме-неї страждає від заморозків, деяких хвороб (наприклад, від закінчення камі-ді), від шкідливого впливу на плодову за-в'язь сонячної спеки. Розмножується че-решня насінням, причому як від дикої форми, так і від культурної. З диких форм воліють форму зі світло-червоними плодами, яка менше страждає камедной хворобою і краще переносить вогкість. Застосовують і прищепивши-ки, які розвиваються досить швидко, так що на другий рік розвитку са-женці цілком придатні для висадки.

Шкідники і хвороби вишні.

Вишня в розрізі.

Комерційне застосування має в ос-новному деревина вишні пташиної, або дикої черешні (Cerasus avium, або Prunus avium, Vogelkirsche - нім.). Довжин-ні та рівні стовбури здорового дерева з нечисленними суками представ-ляють собою хороший матеріал для рас-піловкі. Це ядерна порода. Ядро бліде, ро-зовато-коричневого кольору, чітко ограни-чено від більш світлої заболоні.
Текстура. Деревина вишні і Череш-ні має однорідну будову з добре помітними на всіх розрізах річними шарами. Розташування волокон в основ-ному пряме.
Показники макроструктури. Як і інші плодові породи, вишня відрізняючи-ється високою равноплотностью, т. Е.-Великою різницею в будові ранньої та пізньої деревини річних шарів. Чис-ло річних шарів на 1 см поперечного розрізу для черешні, що виростає на Кавказі, в середньому дорівнює 2,9. Мікро-нерівності, що залишаються після обработ-ки поверхні деревини вишні, сост-вляют 30-40 мкм, тому окончатель-ва обробка виробів з неї здатна дати глянцевий блиск поверхні.

Фізичні властивості деревини вишні.

Вологість і пов'язані з нею властивості. Свіжозрубана деревина вишні (черешні) має вологість око-ло 65%.
Вишня відноситься до малоусихающім поро-дам. Усереднені зна-чення коефіцієнта розбухання (усушки):
• радіальний - 0,14;
• тангенціальний - 0,27;
• об'ємний - 0,43-
Висушується хоро-шо з деякою схил-ністю до викривлення.
Густина. Відноситься до порід середньої щільності. Значення щільності деревини при стандартній вологості (12%) - 594-630 кг / м3 (в залежності від виду та місця зростання).

Механічні властивості деревини вишні.

Деревина черешні (вишні) - в'язка, за механічними властивостями схожа з деревиною дуба. Усереднені дані механічних властивостей (ГСССД) черешні (стандартна вологість - 12%):
Межа міцності:
• при статичному вигині - 89 МШ;
• при розтягуванні поперек волокон - 4,74 МПа (радіальний напрямок);
• при стисненні вздовж волокон - 55,9 МПа;
• при сколюванні вздовж радіальної площини - 7,4 МПа;
• вздовж тангенціальної площини - 6,97 МПа.
Технологічні та експлуатаційні властивості: Твердість:
• торцева - 49,7 Н / мм 2;
• радіальна - 42,7 Н / мм 2;
• тангенціальна - 36,8 Н / мм 2. Зносостійкість (стираність):
• тангенціальна - 0,24 мм.
За тривалої стійкості до деформації-циям вона практично не поступається сосні, так само, як і за іншим показником - здатності утримувати кріплення.
За стійкістю до гниття (биологиче-ським поразок) серед вітчизняних-них порід черешню відносять до середньо-стійким породам. Її деревина добре обробляється ріжучим инструмен-те. Але якість поверхні залежить від будови деревини: при неправіль-ном розташуванні напрямки різу-ня щодо волокон можливі задираки. Оптимальний кут різання - 20 °. Під дією сонячного світла і в результаті обробки деревина вишні та черешні набуває красивого теплий золотистий червонувато-коричневий колір, що нагадує колір червоного де-реву (махагони). Іноді деревина вишні має зеленуватий відтінок, але це вважається пороком і знижує її це-ну. У старіших дерев червоний колір стає переважаючим в ок-Расці деревини.

Область застосування деревини вишні.

Зао «гермес» - дерева росії
Деревина вишні завдяки прият-ному теплому відтінку і високим меха-ническим і технологічним свойст-вам завжди користувалася попитом і від-носилася до цінних порід. Швидке зростання вишні (особливо черешні) і ви-сокие ціни на її деревину роблять цю породу привабливою для приватних лісових володінь (наприклад, в Герма-ванні) і невеликих лісових господарств. Вік рубки насаджень черешні - 50 років.
Ця порода з огляду на її невисокою стій-кості до біологічних і кліматичних впливів застосовується тільки для внутрішньої обробки приміщень та виготов-лення меблів. Мода на використання вишні в інтер'єрах житлових приміщень поступово повертається. Традиції її використання мають глибоке коріння. У Німеччині вишню називали Eiche des kleinen Mannes - «дуб для" маленьких "людей». Правда, сьогодні меблі з мас-ва вишні здатні оплатити тільки «великі» люди.
Деревина вишні в даний час частіше йде на виготовлення струганого шпону, використовуваного в подальшому для обробки інших порід. Масив применя-ється для ексклюзивних меблевих гар-нітуров і реставраційних робіт. УПО-споживання вишні в меблевому вироб-ництва найбільш характерно для перио-да з початку до середини XIX століття, коли панували стилі «ампір» і «Бідер-мейер». Вишня використовувалася і ис-користується зараз для інкрустацій, для токарних і різьблених виробів. З неї так-же виготовляють музичні інстру-менти. Курильні трубки любителі ставлять на друге місце після трубок з кореня вересу. З вишні роблять колод-ки для взуття і використовують в бондарному справі (деревину - для клепки, гілки -для обручів). Рукоятки для ножів і руч-ного інструменту, колодки рубанків, дрібні сувенірні вироби - ось дале-ко не повний перелік виробів з цієї прекрасної деревини.
Стінові панелі з вишні в сполучення-ванні з іншими породами деревини при-дають приміщенню особливий затишок. Вишня ус-тупает по твердості дуба і буку, але її все-таки можна застосовувати для виробниц-ства паркету.
Про застосування плодів вишні, навер-ве, немає сенсу багато говорити. Як вже було сказано, вишня - другий за поширеністю в Росії вид пло-дових дерев після яблуні. Вишня - хороший медонос. При наявності біль-ших насаджень забезпечується від-особистий ранній принесення нектару і пилку, а іноді - частковий збір товарного меду. Продуктивність наса-дження по меду - 30-50 кг / га. У міді-цине використовуються не тільки плоди, але і вишнева камедь. Корнеотприсковие види вишні при-міняють для запобігання раз-витку ярів, в прибалкових лісосмугах. Їх ви-сажівают разом з терном, осикою і іншими породами безпосередньо біля бровки ярів. Різні види вишні, в тому числі і культурні сор-та, широко викорис-ся в декору-тивних цілях.

Схожі статті