Людина, яка претендує на місце лідера, повинен психологічно прагнути до переваги і дійсно чомусь перевершувати інших, володіти чітким баченням майбутнього і шляхів руху до нього.
У групі лідер може виконувати ролі координатора, контролера, плановика, політика, який встановлює цілі, експерта, арбітра, символу, носія групової відповідальності або провини ( «цапа-відбувайла»). У більшості випадків лідер - також джерело цінностей і норм, що складають групове світогляд, оскільки в колективі загальне мислення зазвичай ближче до образу думки керівництва, ніж рядових членів.
У колективі, загальний рівень якого нижче середнього, лідер найчастіше виступає в ролі експерта-фахівця з будь-яких питань або емоційного центру, може підбадьорити, поспівчувати, допомогти. У колективі з високим рівнем розвитку він є перш за все інтелектуальним центром, джерелом ідей, консультантом з найскладніших проблем. І в обох випадках він - інтегратор колективу, ініціатор і організатор його активних дій, зразок, з яким інші звіряють свої думки і вчинки.
Численні функції лідера інтегруються у всеосяжну роль «батька сімейства». Якщо в деякому відношенні він не відповідає ідеалам послідовників, вони можуть спробувати переробити його на свій манер.
Закономірності прояву влади і впливу в робочих групах
Поняття робочої групи
Відмінними ознаками формальної групи є: чет-ко певний склад і структура, в тому числі організаційні норми; загальні для групи завдання (мети); жорстке визначення та розподіл ролей; однозначне встановлення статусів, прав і обов'язків членів групи. Приклади формальних груп на пред-прийнятті - відділи (сектори) планування, виробництва, марці-тингу, постачання і т.п. Формальні групи забезпечують єдність дій всіх складових частин організації, зв'язок різних під-розділень з її загальними цілями. В основі виділення формальних груп лежить доцільність суспільного розподілу праці.
Неформальні групи в організації завжди створюються стихій-но, з ініціативи знизу як результат нових форм активності і комунікацій, що виникають на основі формального взаємодії працівників. Поведінка членів неформальної групи - це їх своє-подібна реакція на формальні структури організації. Нефор-формальні групи виникають на основі цілей, прямо не співпадають-щих з цілями організації, як результат спільних інтересах, симпатій і антипатій їх членів, що виявляються у відносинах взаємодопомоги, обміну знаннями, навичками та інформацією, а також в деяких інших специфічних видах діяльності, в тому числі завдають шкоди організації (наприклад, спільні дії групи розкрадачів).
Неформальні групи не мають чіткої, стійкої структу-ри і можуть бути відкриті для нових членів організації. Розмежування статусів і ролей в них не є жорстким і заздалегідь запланованим. Воно не задано ззовні, зверху, а визначається внутрішньогрупових відносинами. Неформальні групи спосіб-ни істотно модифікувати формальну структуру, а часом і до невпізнання спотворити результати її діяльності.
Вивчення неформальних груп особливо широко розгорнулося приблизно в 60-х роках у зв'язку з поширенням впливу теорії людських відносин.
Неформальні групи діляться на зацікавлені (або групи інтересів) і дружні. Перші формуються для реалізації певного загального інтересу, наприклад, для пред'явлення ру-ництва вимог про своєчасну виплату зарплати або її підвищення. Зазвичай такі групи припиняють своє существова-ня, як тільки задовольняються їхні інтереси. Однак найбільш згуртовані з них нерідко видозмінюють мету свого об'єднаннями-ня, характер діяльності і навіть оформляються структурно. Так, група активістів-захисників інтересів робітників - може стати ядром створеної профспілкової організації, група Раціонал-заторів і винахідників - конституюватися в сектор наукових розробок і т.п.
Дружні групи утворюються на основі особистих симпатій і взаємного розташування. Членство в таких групах змінюється в зави-ності від встановлення або розриву дружніх зв'язків.
Функції неформальних груп, вплив керівника на неформальні групи
Неформальні групи виконують ряд функцій, важливих для їх членів. До чис-лу функцій неформальних груп від-носяться наступні:
1) реалізація спільних інтересів.
2) захист від надмірного тиску ззовні (в тому числі і керівника).
3) отримання і передача необхідної або цікавою інфор-мації;
4) полегшення комунікацій і налагодження взаємодопомоги при вирішенні поставлених завдань;
5) формування та збереження спільних цінностей;
6) задоволення потреб в груповий приладдя-ти, у визнанні, повазі і ідентифікації.
7) створення психологи-чеського комфорту, подолання відчуження, страху, набуття впевненості і спокою;
8) адаптація та інтеграція нових ідей.
Як видно з наведеного переліку функцій, неформальні групи можуть виконувати як конструктивні, так і деструктив-ні функції. При певних умовах вони можуть вступати в конфлікт з цілями групи, відволікати увагу і енергію працівників, породжувати гострі конфлікти і знижувати ефективність роботи в цілому. Однак при раціональній формальної органі-зації і вмілому керівництві неформальні групи, впливаючи на формальну структуру, допомагають просуватися роботі в потрібному напрямку.
Різноманітність функцій неформальних груп необхідно вчи-ють в роботі керівника. Керівник дол-дружин вміти в кожному конкретному випадку ставити правильний диаг-нозі, тобто визначати функціональне призначення неформальної групи, а також виробляти адекватні дії, спрямований-ні на усунення або зміна характеру дисфункціональних об'єднань, на заохочення і зміцнення функціональних груп. Слід створювати сприятливі умови для формування та згуртування груп, що сприяють досягненню цілей групи.
Вплив на неформальні групи
Процес формування і функціонує-вання неформальних груп у мно-гом управляємо, піддається целенаправ-ленному регулювання. При цьому важ-но враховувати, що управління неформальними групами має бути комплексним, тобто охоплювати і формальні групи, посколь-ку в реальному житті формальні і неформальні структури ра-робочої групи тісно взаємопов'язані, знаходяться в нерозривній єдиний стве. Управлінню динамікою неформальних груп сприяють:
1) подолання широко поширеного негативного, пре-небрежітельного відносини до неформальних груп, визнання неформальної організації і робота з нею, не загрозлива її існуванню. При цьому важливо пам'ятати, що ліквідація нефор-бітної організації і, як наслідок, руйнування неформалів-ної групи можуть зробити нежиттєздатною і формальну орга-цію, завдати шкоди робочій групі в цілому;