Словник військових термінів визначає поняття «військовослужбовець» як «особа, яка перебуває на дійсній військовій службі. Кожному військовослужбовцю присвоюється зазвичай відповідне військове звання. Військовослужбовці підрозділяються на солдатів н матросів, сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів, на офіцерський склад (молодший, старший і вищий). За службовим становищем і військовим званням одні військовослужбовець по відношенню до інших можуть бути начальниками або підлеглими (або ж старшими і молодшими). Всі військовослужбовці приймають військову присягу »[7].
Військова служба - це особливий тип державної служби в Збройних силах Російської Федерації, інших військах (прикордонні війська, внутрішні війська, війська урядового зв'язку, що забезпечують зв'язок з органами військового управління, залізничні війська Р.Ф. війська цивільної оборони), органах зовнішньої розвідки і Федеральних органах державної безпеки [7].
До військовослужбовців належать:
- прапорщики і мічмани;
- курсанти військових професійних освітніх організацій і військових освітніх організацій вищої освіти;
- сержанти і старшини;
- солдати і матроси;
- які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом) [25];
- сержанти, старшини, солдати і матроси, які проходять військову службу за призовом, курсанти військових професійних освітніх організацій і військових освітніх організацій вищої освіти до укладення з ними контракту про проходження військової служби (далі - військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом) [6].
Важливо відзначити той факт, що військовослужбовцю дається даний статус з того моменту як він починає військову діяльність і втрачає його з моменту закінчення військової служби.
В даний час на військову службу призиваються громадяни чоловічої статі, які перебувають у віці від 18 до 27 років і не мають права на звільнення або відстрочку від призову за певними обставинами. Від призову звільняються:
- визнані непридатними або обмежено придатними за станом здоров'я;
- які відбуваються чи минулі військову або альтернативну службу;
- пройшли військову службу в збройних силах іншої держави;
- мають незняту або непогашену судимість за вчинення тяжкого злочину;
- громадянин, рідний брат якого загинув або помер під час проходження військової служби за призовом [3].
Терміни військової служби за призовом встановлюються за допомогою законодавства, а для призовників за контрактом термін визначає безпосередньо сам контракт.
За вивченої літературі можна виділити особливості військової служби:
- військовослужбовці, які, призиваються на службу по захисту Вітчизни, в більшості випадків, піддають будь - якої загрози своє життя і шкоду для свого здоров'я;
- всі дії військовослужбовців підлягають певних нормативних актів, і на їх дії покладається серйозна юридична відповідальність;
- в силу особливостей проходження військової служби військовослужбовці обмежуються в особистих, економічних і політичних правах [23].
Так само можна сказати про те, що військовослужбовець має стресостійкою психікою, так як виникають різні ситуації у військовому середовищі, які вимагають моментального реагування і психічної стриманості.
Досліджуючи працю А.В. Барабанщикова [1] можна виділити наступні причини психологічного дискомфорту військовослужбовців:
- непроста суспільно-політична ситуація в країні;
- непередбачувані реформи Збройних сил;
- незацікавленість молоді військовим працею;
- проблеми взаємовідносин в колективі;
- індивідуальні особливості проходження служби в залежності від географічного розташування частини;
- міжособистісне напруга, міжособистісні конфлікти;
- відсутність можливості побути наодинці.
- виконання тільки військових функцій;
- працю військовослужбовців протікає по найбільшій тривалості, інтенсивності і напруженості;
- найбільш підвищений ризик для життя військовослужбовців;
- пред'явлення для служби особливих вимог до психіки людини, станом здоров'я, фізичним даним та віком;
- законодавче обмеження прав і свобод військовослужбовців за допомогою правових документів;
- висока мобільність служби;
- службовий зростання визначається строго за регламентом [15].
Під засобом праці розуміється широкий асортимент використання бойової техніки і зброї. Розділяють дві групи озброєння: наступальні і оборонні. Дане співвідношення визначається факторами військово - політичної пріоритетності країни і Збройних сил Російської Федерації.
Під характером військового праці мається на увазі зв'язок між суб'єктами військового праці та суб'єктами суспільства, з приводу діяльності, пов'язаної з військовими обов'язками.
Умови праці забезпечуються комунікаціями, спорудами (мости, аеродроми, військові об'єкти і частини).
Цілі військового праці мають подвійну характеристику. З одного боку, при виконанні певного виду праці військовослужбовців, носієм цієї мети виступає конкретний воїн. А з іншого боку, носієм кінцевої мети завжди виступає держава. Кінцева мета військового праці, результат трудової діяльності - оборона, яка є складовою частиною такого економічного поняття як «національна безпека».
Складність праці військовослужбовців виходить від того, що постійно оновлюється перелік сучасної техніки в Збройних силах РФ. Тому для військовослужбовців важливо створити всі умови для того, щоб дана техніка функціонувала.
Важливо відзначити, що держава боятиметься не тільки про сам військовослужбовця, надаючи йому різні пільги, а й про його сім'ї. Федеральний закон «Про статус військовослужбовців» визначає пільги, гарантії і компенсації:
- військовослужбовцям та членам їх сімей;
- дітям старше 18 років, які стали інвалідами до досягнення ними 18-річного віку;
- дітям у віці до 23 років, які навчаються в освітні установи по очній формі навчання;
- особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців [3].
- реалізацію належних їм прав, пільг, гарантій і компенсацій органами державної влади, органами військового управління та органами місцевого самоврядування;
- охорону життя і здоров'я, а також інші заходи, які направляються на створення сприятливих умов життя і діяльності, відповідних характеру військової служби.
Федеральний закон «Про статус військовослужбовців» встановлює, що обов'язком військовослужбовців є захист державного суверенітету і всієї території Російської Федерації, забезпечення безпеки держави, відбиток збройного нападу на територію РФ, а також виконання завдань, які відповідають міжнародним зобов'язанням Російської Федерації, складають істота військового обов'язку, який зобов'язує військовослужбовців:
- бути вірними Військовій присязі, беззавітно служити своєму народу, мужньо і вміло захищати свою Батьківщину;
- суворо дотримуватися Конституції Російської Федерації і закони Російської Федерації, вимоги загальновійськових статутів, беззаперечно виконувати накази командирів;
- дорожити честю і бойовою славою захисників над народом, честю військового звання і військовим товариством;
- удосконалювати військову майстерність, тримати в постійній готовності до застосування озброєння і військову техніку, берегти військове майно;
- бути дисциплінованими, пильними, зберігати державну і військову таємницю;
- дотримуватися загальновизнані принципи і норми міжнародного права і міжнародні договори Російської Федерації.
Військовий вважається виконуючим обов'язки військової служби в випадках, передбачених Законом Російської Федерації «Про військовий обов'язок і військову службу» [5].