З плином часу планом став супроводжувати фасад, або вид предмета спереду, часто званий глав-ним видом. Зразками такого з'єднання в одній образотворчої площині двох видів є, напри-заходів, креслення боярських угідь, що зустрічаються в давньо-руських грамотах на право володіння землею, а також з-браженія палаців на деяких папірусах Стародавнього Єгипту.
Про російської графічної культури свідчать мно-Гії збережені пам'ятки старовини. Досить на-пам'ятати про план м Пскова, про «Годуновой» кресленні Москви 1619 року і про таку чудову працю, ви-конання за указом Петра I Семеном Ремезова, як «Креслярська книга міст і земель Сибіру» (1701 рік).
Деякі відомості про стан технічної графіки на початку сімнадцятого століття можна почерпнути з «Статуту ратних, гарматних і інших справ», складеного Онисимом Михайловим в 1607 році. У цьому «Статуті» є, наприклад, особлива глава про креслярських инструмен-тах: циркулі, або кружалі, косинці і різних угло-мірних «снастях».
До середини вісімнадцятого століття графічні зображені вання вже мало чим відрізнялися від сучасних.
Крім «машинобудівних» креслень (фіг. 6), часто блукає зустрічатися з «архітектурно-будівельними». Так називаються креслення, які стосуються будівельник-ству житлових і промислових будівель. Загальна перед- дання про ці кресленнях може дати проект, позначений-ний 1748 роком. Він цікавий тим, що є проектом першої в Росії хімічної лабораторії, де великий
Ломоносов читав свої лекції. На фіг. 7 відтворена - тільки частина цього проекту, що дає профіль, т. Е. Як би ми сказали тепер, вертикальний розріз, і план лабораторного будівлі. Вгорі креслення наведено короткий описа-ня окремих частин приміщення. Восени того ж 1748 року за безпосереднім наглядом Ломон-сова і відповідно до проекту (фіг. 7) лабораторія була збудована в тодішньому Петербурзі.
Незважаючи на порівняно високу якість креслень початку і особливо середини вісімнадцятого столі-ку, вони все ж не є ще кресленнями в нашому по-Німанн, тому що являють собою лише збори раз-розрізнених практичних прийомів, позбавлених єдиної тео-ретические основи.
Для історії розвитку способів побудови графич-ських зображень особливого значення набувають креслення, що належать нашому славному співвітчизнику, геніальному винахіднику І. П. Кулібіна (1735-1818 роки). Шляхом самоосвіти він домігся видатних успіхів, належним чином не оцінених за його життя царським урядом. Креслення численних з-бретеній Кулібіна частково збереглися до наших днів. Вони знаходяться у відділі рукописів Ленінградської бі-бліотекі Академії наук і в інших її установах. Ці креслення, відрізняючись високою досконалістю, виконані в повній відповідності з прийнятими в даний час правилами їх побудови. Такими ж достоїнствами від-личать і схеми гармати, що належать військовому інженеру Микиті Муравйову (1750 рік), а також строї тільні креслення (сходи) зодчого Еропкина (1757 рік). Зауважимо, що всі ці креслення були виконані через не-скільки десятиліть до оприлюднення теоретичних основ науки про графічних зображеннях французьким інженером і вченим Гаспаром Монжем.
Вкрай цікавий спосіб креслення, застосований Кулібіни. Він виконував свої креслення на щільному бу-мага, подібної до тієї, яка вживається для виготов-лення гральних карт. Лінії креслення наносилися їм за допомогою особливого інструменту, що має форму голки з затупленим вістрям. При звичайному освітленні ці зображення неможливо було прочитати, але варто було тільки висвітлити їх пучком спрямованих на них променів, як вони ставали видимими. Для цієї мети Кулібін винайшов навіть особливу лампу, що нагадує современ-ний прожектор. У деяких же випадках лінії таких креслень він обводив чорнилом.
Зросла з потреб що розвивається примушує-лінощів і техніки, нарисна геометрія набула надзвичайно велике значення. Тільки з виникненням цієї науки графічні зображення отримали ті ши-рокіе і різноманітні застосування, які притаманні сучасному кресленням.
У нашій країні нарисна геометрія в перші роки свого розвитку була тісно пов'язана з Інститутом корпусу інженерів шляхів сполучення, заснованому в 1809 році в Петербурзі, і зобов'язана своїм распростране-ням професору цього інституту - Я. А. Севастьянову.
З праць Севастьянова особливий інтерес представляють для нас його «Підстави нарисної геометрії», по-з'явилися в 1821 році. Ця робота була першою по ча-мени виходу з друку російською книгою з даного пред-мету. Після неї з'являється цілий ряд курсів цієї науки, яка стає обов'язковою для студентів усіх вищих технічних навчальних закладів. Серед цих курсів слід відзначити роботи проф. В. І. Курдюмова (1853-1904 роки). Його «Курс нарисної гео-метрії» до сих пір є зразком подібного роду посібників.
Особливо великий розвиток нарисна геомет-рія отримала в Радянському Союзі. У цій області відомого-ни роботи А. К. Власова, Н. А. Глаголєва, М. А. деше-вого, А. І. Добрякова, Д. І. Каргина, Н. А. Ринін, Е. С. Федорова , Н. Ф. Четверухина і ін.
Наша нетривала екскурсія в область ви- * * вальних креслень закінчена. Вона познайомила нас з багатьма цікавими і важливими речами. Ми бачили, як з плином часу досконалість-вався графічна мова. Від ...
Ми з'ясували вже назва і матеріал деталі, з-бражённой на фіг. 35. З'ясували також, що оправлення викреслена в натуральну величину. Перейдемо ті-перь до проекція і спробуємо по ним уявити її форму. ...
Найменування деталі, позначення масштабу, в кото-ром вона викреслена, умовний шифр матеріалу, що йде на його виготовлення, і деякі інші відомості пові-щаются основним написом. Цей напис є свого роду «паспортом», яким забезпечується ...