Пояснення до епюру.
Залежно від положення площини, що перетинає прямий круго-вий циліндр, фігурою перетину може бути:
1. Коло (нормальний переріз), якщо січна площина перпендикулярна осі обертання ціліндрa.
2. Еліпс, якщо січна площина нахилена до осі обертання циліндра.
3. Прямокутник, якщо січна площина паралельна осі обертання циліндра.
На зразку і в умові завдання № 9 дан прямий круговий ци-Ліндрен і фронтально-проектує площину перетину Р. Фігурою перетину є еліпс, горизонтальна проекція якого збігається з одноімен-ної проекцією циліндра - окружністю, а фронтальна - являє собою відрізок 1 '-7 'на фронтальному сліді Рv. Точки 1 'і 7' є відпо-відно нижчої і вищої точками лінії перетину і одночасно кінцями великий осі еліпса. Точки 41 і 42 відповідно найближ-шей і найбільш віддаленої щодо площини V точками лінії перетину і одночасно кінцями малої осі еліпса. Проміжні точки 2, 3, 5 і 6 потрібні для побудови профільної проекції фігури січі-ня і для визначення його дійсної величини. Положення горизонтальних проекцій точок визначено розподілом на 12 рівних частин окружності, в яку проектується циліндр, а положення фронтальних і профільних проекцій - за допомогою ліній зв'язку. Справжня величина фігури перетину знайдена обертанням навколо горизонтального сліду площині Рн. т. е. навколо осі перпендикулярної фронтальній площині проекцій і збігається на головному вигляді з початком слідів площини Рх. Побудови показані стрілками.
Побудова розгортки поверхні усіченої частини циліндра починають із зображення розгортки повної бічної його поверхні, яка пред-ставлять собою прямокутник. Підстава прямокутника ділять на той же число рівних частин, на яке розділена окружність підстави циліндра, в нашому випадку на 12. Через точки поділу проводять тонкими лініями об-разующіе на яких послідовно відкладають координати по осі Z точок лінії перетину. Отримані точки з'єднують плавною кривою за лекалом. До розгортці бічній поверхні прилаштовують фігуру перерізу і підстава.
Аксонометричну проекцію усіченої частини циліндра будують за координатами, послідовно, переносяться точки лінії перетину з орто-гональних проекцій. Для цього вісь Z поєднують з віссю циліндра, початок Про - з центром його заснування і будують аксонометрическую проекцію підстави (овал в ізометрії). По осі X відкладаємо відстані між горизонтальними проекціями хорд 22, 33. т. Д. Взятих з точки 1; піднімаємо вгору перпендикуляри до перетину з великою віссю еліпса 1-7. Через кожну отриману точку проводимо хорди, перпендикулярні цій біль-шою осі і паралельно аксонометрической осі ОУ і відкладаємо на них відстані, взяті відповідно з горизонтальної проекції фігури се-чення. Отримані точки з'єднуємо плавною кривою. Можливі інші спо-соби побудови аксонометрической проекції усічених тіл обертання.
Вказівки до виконання епюра.
1. Виконання епюра слід починати, викреслюючи суцільними тонкі-ми лініями спочатку три види з січною площиною.
При компонуванні листа слід враховувати, що креслення буде роз-тися вліво.
На кресленні слід позначити необхідні точки і зберегти чи-ванні побудови.
Замість зазначених буквених параметрів слід нанести розміри вашого варіанту.
5. При роботі з лекалом слід знайти таку ділянку, який би плав-но поєднуючи три точки, але обводити треба тільки дві і далі пересувати лекало. При такому способі ви досягнете плавних кривих.
6. Всі проекції фігури перерізу виділити штрихуванням або відтінити бо-леї насиченим кольором.
Зразки виконання епюри.
Координати точок (таблиця №1)
1. Бубенніков А. В. Нарисна геометрія. М. Вища школа, 1985.
2. Бубенніков А. В. Нарисна геометрія. Завдання для вправ. - М .; Вища шко-ла, 1981.
3. Виноградов В. Н. Нарисна геометрія. - М. Просвітництво, 1989.
4. Глазунов Є. А. Четверухин Н. Ф. Аксонометрія, - М. Гостехиздат, 1954.
5. Гордон 8. О. Семенцов-Огієвський М. А. Курс нарисної геометрії. - М. Фіз-матгіз, 1971.
6. Добряков А. І. Курс нарисної геометрії. - М.-Л. Госстройіздат, 1952.
7. Котов І. І. Нарисна геометрія. - М. Вища школа, 1969.
8. Кузнецов Н. С. Нарисна геометрія. - М. Вища школа, 1931.
9. Курс нарисної геометрії (НЕ безе ЕОМ). За редакцією А. М. Тевлина. - М. Вис-Шая школа, 1983.
10. Нарисна геометрія. Під редакцією Крилова Н. Н. - М. Вища школа, 1984.
11. Русскевіч Н. Л. Нарисна геометрія. - Київ: Вища школа, 1978.
12. Тимрот Е. С. Нарисна геометрія. - М. Стройиздат, 1962.
13. Фролов С. А. Нарисна геометрія. - М. Машинобудування, 1983.
14. Савенкова М. Г. Мустаева В. А. Нарисна геометрія і перспектива. Методичні вказівки до курсу. - Магнітогорськ, 1989.
Підписано до друку _______. Формат 60х90 1/16
Гарнітура Times New Roman Cyr, 10. Ум. печ. лист. - ___. У.-изд. - ___.
Ліцензія №172 від 12.09.96 р