Обидві названі вище суперечливі тенденції мають досить глибокі підстави в життєдіяльності і функ-ня будь-якої спільноти. Тенденція інтеграції і кон-солідаціі спільності нерозривно пов'язана з процесом її становлення. Домінуючи на цій стадії життєдіяльності спільності, вона виявляється в розвитку відчуття і свідомості при-надлежности до цієї спільноти її членів.
Природними для цієї стадії умовами і слідства-ми інтеграції виявляються: повне підпорядкування окремого ін-індивіда вимогам, нормам і цінностям спільності, його психологічна податливість впливу групи і її Ліді-рів, готовність принести в жертву інтересам спільності свої особисті інтереси.
Саме на цій стадії почуття і свідомість приналежності-сти до спільності, резюміруемие поняттям "ми", отримує най-вищий розвиток. Це відчуття згуртованості членів спільності є для них джерелом впевненості в собі, в своєму теперішньому і майбутньому, в своїй психологічній защи-щенности від життєвих негараздів самим фактом приладдя-ти до цієї спільноти, яка є гарантом надійності буття кожного її члена. Цьому відповідає дійсності та домінують-ний в спільності в цей період настрій оптимізму, підйому і цілеспрямованості.
Психологічний лейтмотив такого стану, що може бути резюмував фразою "Нам немає перешкод" або "Будь-який член нашої спільноти на голову вище будь-якого члена іншої спільності", при всій силі його стимулюючого впливу рано чи пізно здатний обернутися глибоким розчаруванням третьому, панікою або апатією при зіткненні з такими проблема-ми, до вирішення яких спільність виявляється психологічно не готовою.
Вже тут закладена можливість психологічної дезин-теграціі спільності. Свій початок вона бере з формування у окремих індивідів настроїв, рассогласованних із загальною домінантою настрою соціуму. Офіційна ідеологія общно-сти суворо засуджує цю неузгодженість як прояв "інакомислення". Якщо на стадії підйому вона могла дозволити деякі розбіжності в поглядах своїх членів і провозгла-сить "нехай розквітають усі квіти", то тепер вона змушена внести істотне уточнення, сказавши про те, що розквітати можуть всі квіти, крім "отруйних".
З ідеологічної неузгодженості бере початок і по-літична, оборачивающаяся психологією опозиційного руху. У міру зростання протиріч і труднощів на шляху спільності отримують все більший розвиток і процеси її пси-хологіческой дезінтеграції.
2. Лідерство як інтегральна характеристика високо-го енергетичного потенціалу особистості і її здатності орга-нізовать, об'єднати і спрямувати в тому чи іншому напрямку активність інших людей відповідно до їх очікуваннями і з урахуванням характеру складної ситуації.
В основі другого фактора лежить сила персоніфікований-ної і наділеною вищим рівнем усвідомлення мети і засобів її досягнення, енергетика лідера.
Лідер - акумулятор настрою і регулятор стану спільності. Основними функціями лідера стосовно об-щності є: акумуляція її настроїв, регуляція її со-стояння і діяльності.
Реалізація цієї функції пов'язана з низкою істотний-них протиріч в самому стані і життєдіяльності ли-дера. Лідер накопичує настрій спільності, інноваційний та енергетичний заряд масового руху і направляє його в тому чи іншому напрямку відповідно до рівня свого і загально-ного самосвідомості.
Діалектика взаємодії масової енергії і лідера такі, що лідер отримує безмежний заряд сили і збіль-ренности в собі від маси. Маса ж, в свою чергу, оказива-ет лідеру безмежну довіру і психологічно готова слідувати за ним в напрямку її очікувань і сподівань.
У цьому процесі взаємного посилення, взаємодовіри і кому-пліментарності здається легким досить швидке (цього чекають маси) досягнення будь-яких цілей. При цьому знижується рівень самокритичності і тверезості в оцінці майбутніх труднощів, що цілком природно в п'янкої атмосфері ентузіазму і уяви.
Необхідність швидкості досягнення мети робить замало-чівим звернення до будь-яких, в тому числі і силовим, методам дії. Так, всупереч початковим ідеалам гуманізму, свободи, рівності і братерства вступають в силу альтернатив-ні цього засоби насильства і придушення. Моральним оправ-данием такої підміни стає мотив - велика мета виправдовує будь-які засоби. Ці протиріччя феномена лідерства вже давно зробили його предметом пильної вни-манія і вивчення.
Функція зовнішніх психологічних бар'єрів - захист спільності від руйнівних наслідків розмивання її гра-ниць і цілісності під впливом зовнішніх сил, чужих тра-діціям, культурі і самобутнього менталітету даної спільності.
Звідси тенденція придушення і витіснення будь-якого ина-комислія, якщо воно не вписується в рамки панівної в спільності офіційної ідеології, яка втілює в собі функцію спрямованого всередину психологічного бар'єру за-щити спільності.
Ця ситуація може бути резюмована такою парою по-понять, як "ми" і "чужі серед нас", і мати багато варіан-тів або модифікацій свого прояви. В кінцевому рахунку цей бар'єр спрямований проти тих індивідів або груп в про-щності, які не поділяють її офіційної ідеології, прийнятих в її рамках цілей, цінностей та ідеалів життєдіяльності-ності і розвитку.
Ефект дії даного психологічного бар'єру про протиріч. З одного боку, він дозволяє тривалий час зберігати стабільність спільності. Однак, з іншого, це дос-Тігана за рахунок зниження рівня психологічної розкріпачити-щенности особистості в даній спільності.
Зовні спрямовані психологічні бар'єри общнос-ти резюмуються в парі понять "ми і вони", що вживаються в значенні "ми" і "не ми" [9]. Вони спрямовані проти чужих даної спільності ідейних впливів інших спільнот, спосіб-них зруйнувати її цілісність і самобутність і квалифиц-ються як акт ідеологічних диверсій.
Один забезпечує очевидну безпеку, цілісність, самобутність і стабільність спільності.
Інший породжує застій, втрату здатності до загально-нию з іншими спільнотами, скутість думки, згорнутість інноваційної активності всередині спільності, а в кінцевому підсумку її самоізоляцію і відставання в розвитку.
Самосвідомість спільності. Стихійне розвиток спільності, таким чином, не гарантує її стабільності і цілісності.
Рівень дійсної психологічної готовності лю-бій спільності від первинного колективу до великих соці-альних об'єднань до збереження стабільності і в той же час здатності до динамічного розвитку в кінцевому підсумку зави-сит від рівня самосвідомості цієї спільності.