Слідство при Олександрі ii слідчі і судова реформа 1864 р

Слідство при Олександрі ii слідчі і судова реформа 1864 р

Якщо у Франції прокурору належала монополія на порушення кримінальної справи, то по Судовим статутам порушувати кримінальну справу міг не тільки прокурор, а й судовий слідчий. У свою чергу, за ст. 277 Статуту кримінального судочинства ні прокурор, ні слідчий не могли прийняти рішення про припинення кримінальної справи - це було винятковим повноваженням суду (у Франції таке рішення приймалося прокурором спільно зі слідчим суддею). Але найголовніша відмінність від французьких зразків полягала в тому, що Судові статути не створили в нашій країні підпорядковану прокуратурі судову поліцію (police judiciare), до складу якої входив і слідчий суддя. Таким чином, незважаючи на всі зміни у взаєминах з прокурором, російський судовий слідчий і після 1864 р ніяк не наблизився по статусу до свого віддаленого прообразу - французькому juge d'instruction.
У Судових статутах 1864 законодавець зберіг незмінними затверджені слідчої реформи 1860-х положення про віднесення посади слідчого до відомства Міністерства юстиції, про формальне включення слідчого до складу суду, про розподіл слідчих по слідчим ділянок (що було закріплено в ст. 79 Установи судових установлень ). Більш того: згідно з тією ж ст. 79 слідчий, як і раніше, входив в штат суду першої ланки - правда, тепер вже не повітового, а створеного реформою окружного суду. Суттєвою новацією стала норма, внесена в ст. 212 Установи судових установлень, згідно з якою судові слідчі наділялися вперше введеної суддівської несменяемостью, що забезпечувалося призначенням їх указами глави держави <11>.
--------------------------------
<11> Там же. С. 11, 29 (першої пагінацію).

Таким чином, ключовою фігурою реформованих органів слідства Росії остаточно став дільничний судовий слідчий. У ст. 80 Установи судових установлень вказувалося, що кількість слідчих ділянок "встановлюється спеціальними розкладами" <14>. На практиці після 1864 року кількість штатних слідчих посад в судовому окрузі встановлювалося шляхом видання законодавчого акта (у формі височайше затвердженого думки Державної Ради).
--------------------------------
<14> Там же. С. 11 (першої пагінацію).

Примітно, що, як випливає з документів Міністерства юстиції, подальша кар'єра санкт-петербурзьких і московських слідчих приставів "останнього призову" склалася досить по-різному. У столиці з останніх дев'яти слідчих приставів троє отримали в 1866 р призначення судовими слідчими в окружний суд (причому на міські слідчі ділянки), а слідчий пристав 3-й Адміралтейської частини надвірний радник І.А. Купріянов став товаришем (заступником) прокурора суду <19>. А ось з останніх дев'яти московських слідчих приставів в реформовані органи юстиції потрапив єдино М.А. Гріндель - і то не в Москву, а слідчим у віддалений Судогодського повіт Володимирській губернії <20>. Подібна ситуація склалася внаслідок позиції першого прокурора Московської судової палати дійсного статського радника Д.А. Ровинський, перш більше десяти років очолював прокуратуру Московської губернії. Керував підбором слідчо-прокурорських кадрів в Московському судовому окрузі Дмитро Ровинський зберіг з часів роботи в губернської прокуратурі, судячи з усього, далеко не найкращі враження про професійні та моральні якості чиновників московської поліції.
--------------------------------
<19> Пам'ятна книжка С.-Петербурзької губернії на 1865 рік. СПб. 1865. С. 36 - 42. - Пор. Список чинам Урядового Сенату і Міністерства юстиції. 1866. СПб. 1866. С. 99, 102.
<20> Загальна розпис заступників та інших посадових осіб по всім управлінням імперії і по головним управлінням в Царстві Польському і в Великому князівстві Фінляндському на 1866 - 1867 рік. СПб. 1866. Ч. 2. Стб. 171 - 172. - Пор. Загальна розпис заступників та інших посадових осіб по всім управлінням Російської імперії на 1870 рік. СПб. 1870. Ч. 2. Стб. 191.

Такими подіями і змінами в статусі ознаменувалася для слідчих судова реформу 1864 р Подальший розвиток органів слідства Російської імперії склалося здебільшого не відповідно до духу і букви Судових статутів Олександра II.

Якщо ви не знайшли на цій сторінці потрібної вам інформації, спробуйте скористатися пошуком по сайту: