2.1.3. Розрахунок тонно-кілометрової роботи брутто
Тонно-кілометрова робота брутто - це робота, що витрачається на переміщення маси вантажу і тари вагонів. Вона складається з тонно-кілометрів нетто () і тонно-кілометрів тари ():
Вантажообіг нетто визначено, тонно-кілометрів тари визначають за формулою:
де - середня вага тари вагона, т;
- загальний пробіг вагонів, тис.ваг-км.
У курсової роботі тонно-кілометрів брутто завантажених і порожніх вагонів визначаються окремо:
де - навантажений пробіг вагонів, ваг-км;
де - порожній пробіг вагонів, ваг-км.
Підсумовуванням визначається загальна тонно-кілометрова робота брутто.
- наскрізні, такі призначенням між двома дільничними станціями і далі. Ці поїзди освоюють основний вантажопотік, мають високі норми ваги і довжини, слідують з графікових швидкостями для транзитних поїздів. Формуються вони, як правило, окремо з навантажених або порожніх вагонів. В роботі прийнято, що наскрізні поїзди обслуговуються електровозами;
- збірні, що працюють усередині однієї ділянки і обслуговують переважно місцеву роботу (навантаження-вивантаження) на проміжних станціях. Ці поїзди мають менші вагові норми (до 1500 т) і невисокі швидкості, тому що на проміжних станціях поїзними локомотивами виконується маневрова робота, пов'язана з отцепкой і причепленням вагонів. Часто збірні поїзди складаються одночасно з навантажених і порожніх вагонів. При цьому порожні вагони слідують в порожньому напрямі. В роботі прийнято, що збірні поїзди обслуговуються тепловозами.
На мережі залізниць України прийнята робота поїздів по схемі "вперед". Передбачається, що навантаження і вивантаження здійснюється рівномірно на всіх проміжних станціях ділянки, що мають вантажну роботу, і кожен вагон, наступний під навантаження або після навантаження, проходить в середньому приблизно половину довжини ділянки. Таким чином, для збірних поїздів тонни-кілометри брутто визначаються наступним чином:
де - середня вага вагона брутто, т;
- погрузка на ділянці в рік, ваг;
- вивантаження на ділянці в рік, ваг .;
- довжина ділянки, км.
Середня вага вагона брутто визначається за формулою:
де - тонно-кілометри брутто завантажених вагонів;
- навантажений пробіг вагонів;
де - вага тари вагона, т.
2.1.4. Визначення пробігів поїздів і локомотивів
Найважливішою складовою частиною загального пробігу локомотивів є пробіг поїздів, рівний пробігу локомотивів на чолі поїздів.
а) наскрізні навантажені;
б) наскрізні порожні;
Визначення тонно-кілометрів брутто, млн.
Наскрізні навантажені поїзди освоюють основний вантажопотік і мають встановлену вагову норму. Розрізняють такі способи встановлення норм:
- з урахуванням обмежень по силі тяги локомотивів;
- з урахуванням обмежень по довжині приймально-відправних колій.
Для визначення пробігу наскрізних завантажених поїздів маємо наступну формулу:
де - тонно-кілометри брутто наскрізних завантажених поїздів;
- вагова норма для наскрізних завантажених поїздів.
Формула для розрахунку пробігу наскрізних порожніх поїздів має наступний вигляд:
де - тонно-кілометри брутто наскрізних порожніх поїздів;
- вагова норма для наскрізних порожніх поїздів.
Вагову норму отримують розрахунковим шляхом з урахуванням обмежень по довжині приймально-відправних шляхів:
де - середнє число вагонів в поїзді;
- вага тари вагона.
Вимагається для цього розрахунку величина складу поїзда у вагонах визначається за формулою:
де - довжина приймально-відправних колій, м;
- середня довжина вагона, м;
50 - довжина шляху на установку локомотива, м.
Наприклад, згідно із завданням, = м, = м,
;
Розрахунок пробігу збірних поїздів виконується на основі підбору кількості збірних поїздів на ділянках при обмеженні їх вагової норми до 1500 т.
Підбір кількості збірних поїздів здійснюється по груженому напрямку, а в порожньому приймається таке ж кількість поїздів.
Порядок підбору кількості збірних поїздів на добу () і розрахунок їх пробігу:
2) вважаємо = 1 (беремо навантажене напрямок);
Якщо нерівність дотримується, то підбір закінчений і отримані в пункті 3, в зворотному випадку виконується пункт 5:
Далі переходимо до пункту 2. Алгоритм виконується до тих пір, поки не буде дотримуватися нерівність. Розрахунки зводяться в таблицю.
Далі виконується розрахунок лінійного пробігу. У курсової роботі допоміжний лінійний пробіг представлений тільки поодиноким проходженням. Пробіг локомотивів в одиночному проходженні визначається як різниця поездо-кілометрів по ділянці "туди" і "назад". Підсумовуванням пробігів локомотивів на чолі поїздів і в одиночному проходженні знаходимо лінійний пробіг. Розрахунки зводяться в табл.2.7.
Для подальших розрахунків локомотивного парку потрібно визначити розміри руху в поїздах по ділянках і напрямках. Розподілом пробігів на довжину ділянки отримуємо середнє число поїздів на ділянці за рік, а потім на добу.
Кількість потягів на добу - це різновид густоти на ділянці, тому "Разом по дорозі" підсумовувати можна. Округлення числа поїздів на добу проводиться в бік зближення величин на ділянках. У підсумку по дорозі ставиться кількість поїздів по ділянці з великими розмірами руху. Розрахунки наведені в табл.2.8.
Загальний пробіг долічується в табл.2.10 і 2.11, але перш проводиться обгрунтування розрахункової величини експлуатованого парку локомотивів.
Т а б л і ц а 2.7
Визначення лінійного пробігу локомотивів, тис.
На чолі поїзда, поездо-км