БрегеадзеД.Т. студент, МГТУ ім. Н.е. Баумана кафедра «Космічні апарати іракети-носії»
Коржов С.С. студент, МГТУ ім. Н.е. Баумана кафедра «Космічні апарати іракети-носії»
Метою цієї роботи є дослідження мови мультимедіа як соціокультурного феномену. Тепер перейдемо до завдань роботи:
дати опис мультимедіа;
з'ясувати, що ж є мовою мультимедіа, і дати йому опис;
описати деякі особливості мови мультимедіа, які характеризують його як соціокультурний феномен.
Об'єктом дослідження в даному випадку є інформація про мультимедіа, що дозволяє отримати відомості про мову мультимедіа і його характерні риси.
Предметом же дослідження є мова мультимедіа як соціокультурного феномену.
Мультимедіа може бути розцінена як лінійне і нелінійне.
Як приклад лінійного і нелінійного способу подання інформації можна розглядати таку ситуацію, як проведення презентації. Якщо презентація була записана на плівку і показується аудиторії, то при цьому способі донесення інформації переглядають дану презентацію не мають можливості впливати на доповідача. У разі ж живий презентації, аудиторія має можливість задавати доповідачеві питання і взаємодіяти з ним іншим чином, що дозволяє доповідачеві відходити від теми презентації, наприклад, пояснюючи деякі терміни або більш докладно висвітлюючи спірні частини доповіді. Таким чином, жива презентація може бути представлена, як нелінійний (інтерактивний) спосіб подачі інформації.
Тепер перейдемо до мови мультимедіа. Як відомо, взаємодія елементів мультимедіа здійсненно за допомогою мови сценаріїв (Scripting Language), отже, мова сценаріїв можна прирівняти до мови мультимедіа.
Мова сценаріїв або сценарний мову - високорівнева мова програмування для написання сценаріїв - коротких описів виконуваних мультимедійною системою дій, програм, що мають справу з готовими компонентами мультимедіа програм.
Ще років десять тому їм відводилася роль допоміжних засобів, які і називати щось мовами програмування було якось ніяково. Зараз же скепсис по відношенню до них змінився інтересом і визнанням, і це безпосередньо пов'язано з розвитком комп'ютерної техніки, а отже із збільшенням ролі мультимедіа засобів в житті людини.
Сценарні мови зокрема можуть бути класифіковані безліччю різних способів, але найчастіше використовується класифікація сценарних мов по застосуванню.
По застосуванню мови можна розділити на чотири типи:
командно-сценарні (з'явилися ще в 1960-х роках для управління завданнями в операційних системах. У цей клас входять мови пакетної обробки і мови командних оболонок, до них відносяться JCL, Apple Script, Visual Basic Script і т.д.);
мови розмітки (дещо осібно серед сценарних мов стоять мови розмітки (тегованих мови); головна характерна риса цих мов - вбудовування спеціальних кодів (тегів) в звичайний текст не тільки для цілей структурування та форматування, але і для визначення динамічної поведінки, до них відносяться XML , SGML і т.д.);
Тепер перейдемо до особливостей мови мультимедіа. З точки зору програмування він є інтерпретується (вихідний код програми не перетворюється в машинний код), з точки зору ж нашої роботи можна сказати, що дана мова є досить інтуїтивно зрозумілим.
Мова мультимедіа також дозволяє компонентам мультимедіа вести своєрідний «діалог» з користувачем, тобто з людиною, а значить мова мультимедіа є інтерактивним.
Як ми вже говорили, мова мультимедіа широко використовується в даний момент, отже, за ступенем збереженості він є благополучним.
Більшість вчених головною функцією мови вважають комунікативну, тобто функцію обміну думками, мова мультимедіа забезпечує комунікацію між людиною і компонентами мультимедіа. З комунікативною функцією пов'язана і функція мислеформірующая, якій також володіє цю мову, адже людина втілює свої задуми в мультимедіа через мову мультимедіа. Це говорити про даній мові як про соціокультурний феномен.
Оскільки органічна єдність двох центральних функцій мови і безперервність його існування в суспільстві роблять мову хранителем і скарбницею суспільно-історичного досвіду поколінь, що відноситься до мови мультимедіа, своєрідно зберігає технічний досвід людства, то мова мультимедіа одночасно виступає і складовою частиною культури, яку ми успадковуємо, і її знаряддям. Таким чином, ця мова відображає певний спосіб сприйняття і розуміння світу.
Взаємини людини і мови мультимедіа - це двоєдиний різноспрямований процес. Йдеться про те, що, з одного боку, мова обмежує людини своїми засобами, змушуючи користуватися лише певним набором елементів і символів. З іншого боку, людина, постійно осягаючи навколишній світ і прогресуючи технічно, технологічно і т.д. рухається вперед сам і розвиває мову мультимедіа (введенням нових елементів), іноді ламаючи існуючі правила. Подібні процеси також характеризують мову мультимедіа як соціокультурний феномен.
Таким чином, можна відзначити, що осмислення мови мультимедіа як соціокультурного феномену в сучасному мінливому суспільстві забезпечує виявлення негативних мовних процесів і важелів впливу на них, що обумовлює увагу до прагматичної стороні мови, тобто до значення, яке має мову мультимедіа в сучасності.
У даній роботі ми описали термін «мультимедіа», визначили, що ж є мовою мультимедіа, а також виявили особливості мови мультимедіа як соціокультурного феномену. В результаті ми прийшли до висновку про те, що мова мультимедіа розширює межі нашого пізнання і дає принципово нові можливості в багатьох областях людської діяльності.
Гумбольдт В. фон. Мова і філософія культури. М. 1985.
Міжнародна науково-практична конференція «Ліночть-слово-соціум»