"Путунхуа" ( "мандарин") і діалекти
Величезні розміри країни, одвічні проблеми з транспортом і зв'язком закономірно призвели до того, що китайська мова має величезну кількість діалектних форм. Причому до такої міри що розрізняються за звучанням (аж до того, що китайці з місцевостей, віддалених один від одного на якісь 200 км, не розуміють один одного), що їх швидше слід було б вважати різними мовами. Найбільш значущих «діалектів» налічується сім: «путyнxya» ( «мандарин»), кантонскій, шанхайський, хакка, амойскій, Фучжоуського і веньчжоускій, але крім них існує ще незліченну кількість місцевих говірок.
Державною мовою і в КНР, і на Тайвані є «путунхуа» (загальна, або стандартна, мова) - це мова освітньої системи і засобів масової інформації. У Китаї його також називають «хануй« (мова народності хань) або «Чжунвень» (китайський). Теоретично все китайці молодше 55 років повинні володіти «путунхуа», навіть якщо вдома вони вважають за краще говорити на своєму діалекті, однак на практиці так буває дале-о не завжди.
Китайська мова належить до сино-тибетської мовної сім'ї (російська або англійська належать до індо-європейської). Схоже на китайський «влаштовані» і деякі інші мови Південної Азії: в'єтнамський, бірманський, тайський - всі вони тональні мови. Це означає, що кожен склад може вимовлятися з різною інтонацією голосу, від якої залежить його зміст. Всього в «путунхуа» налічується чотири тони:
перший - високий, рівний;
другий - висхідний від середнього до високого;
третій - різко знижуються, потім висхідний до середнього;
четвертий - падаючий від високого до низького.
Наприклад, слово «тан», вимовлене в першому тоні, означає «суп.», А в третьому - «цукор»; «Гоу», вимовлене в третьому тоні, значить «собака», а в четвертому - «досить». І хоча здається, що це дуже багато, він набагато простіше, ніж інші діалекти, наприклад кантонскій. Для більшості іноземців головну трудність у вивченні китайської мови представляють якраз тони, тому що їх важко не тільки відтворити, а навіть розрізнити на слух вимову в різних тональностях. Так що пройде чимало часу, перш ніж ви заговорите правильно, однак, як і в випадку з їжею за допомогою паличок, попросити китайця допомогти вам вдосконалити мову - відмінний спосіб зав'язати дружні стосунки. Ви, звичайно, мало чого досягнете, зате господарі будинку повеселяться від душі. І все ж не впадайте у відчай. Головне, не перевантажуйте себе зубрінням окремих слів. Набагато простіше і ефективніше вивчити кілька розмовних фраз. Труднощі, які ви при цьому подолаєте, з лишком винагородить схвалення ваших китайських друзів і їх гаряче бажання допомогти вам.
Багато китайських слова складаються всього з одного складу. Кожному стилю відповідає один ієрогліф. Звуків в китайській мові набагато менше, ніж в більшості європейських, і практично немає таких, які викликали б у європейця труднощі.