У мене була така проблема. Коли жила в гуртожитку, не могла сходить за великим в туалет, соромилася, що хтось почує, якщо раптом пукну, і я з Надувшись животом їхала до тітки, щоб сходити в туалет.
а я ще та срушка, неважливо де))))
Та ж пісня. Доходило до маразму. Лежала на збереженні в лікарні, так чоловік мене приїжджав і забирав додому по тихому, благо не далеко. Ну не можу я. Коли Га відпочинку по 2 тижні, там як щось на зразок заспокоюю себе, що діватися нема куди, але все одно звикаю пару днів.
BreathOfSpring. 23.03.13 1:02 (відповідь для: Демонісса)
Демонісса писал (а): пипец у мене та ж проблема. я не можу ходити навіть по маленькому в громадських туалетах, а не те що за великим. Виключення коли випила не можу просто, якщо хтось може ЦЕ почути. А ще мені треба СІСТИ на поштовх якщо зависати і напружувати м'язи ніг і тазу, то не можу коли в школі вчилася, по півдня терпіла, причому навіть не відчувала. А як переступлю поріг будинку-бігу в туалет.
А Ви ще не вивчили, що на цей рахунок радить наука - тобто психологія, психотерапія?
я, страждає такою ж проблемою, так одного разу в шкільні роки в табір оздоровчий поїхала. так ось там я ТИЖДЕНЬ в туалет не могла нормально сходити, вже до сліз справа дійшла, живіт повний, ось-ось лопне, а в туалет не хочу начебто, хоч ти трісни) в результаті додому поїхала, тільки поріг переступила у мене як підкотило ))))
Велосипедистка. 23.03.13 00:34 (відповідь для: Світла Літня)
Світла Літня писал (а): я раніше при чоловікові соромилася, коли тільки жити разом почали. та й зараз буває а йому хоч би хни
я по початку теж соромилася, а тепер, нам двом хни.