Предметом адвокатської права є, суспільні відносини в сфері адвокатської діяльності та адвокатури. Коло цих відносин досить великий, і всі відносини носять комплексний характер. Це пов'язано зі складністю комплексної структури адвокатської діяльності та адвокатури. Правовідносини в сфері адвокатської діяльності та адвокатури крім спеціальних нормативних актів регулюється різними галузями права (Конституційного, кримінального, адміністративного, цивільного, трудового, податкового та д.р.), а в деякій частині навіть нормами міжнародного права.
Всі дані правовідносини за характером мають об'єднує їх ознака - вони завжди виникають у зв'язку і з приводу надання кваліфікованої юридичної допомоги як фізичним так і юридичним особам. Наявність цієї ознаки говорить про наявність самостійного виду суспільних відносин - адвокатських відносин. Комплекс адвокатських відносин дозволяє судити адвокатське право як галузі законодавств, про адвокатуру, яка регламентує суспільні відносини, які діляться на три групи:
1. Відносини, пов'язані з організацією адвокатури та її взаєминами з державою та її органами, громадськими організаціями;
2. Відносини, що складаються в ході здійснення самоврядування на основі корпоративних актів між адвокатами та їх об'єднаннями;
3. Відносини, що складаються під час здійснення адвокатської діяльності.
Відносини в першій групі регулюють діяльність суб'єктів адвокатського права, в даному відношенні існує взаємодія інституту адвокатури з інститутами держави.
Відносини у другій групі регулюють діяльність Федеральної палати адвокатів, адвокатських палат суб'єктів Федерації і д.р. структурні підрозділи адвокатів між собою, для визначення цілей, завданням і форм взаємодії адвокатів побудовані на законі.
Відносини в третій групі складаються між адвокатами, з одного боку і фізичними та юридичними особами з іншого.
Методом адвокатського права - є сукупність прийомів і способів, за допомогою яких регулюються відносини між суб'єктами.
Приписи - це покладені прямі юридичні обов'язки здійснювати ті чи інші дії в умовах, згідно НПА.
Заборони - це ті ж розпорядження, але тільки забороняють здійснювати ті чи інші дії в умовах, згідно НПА.
Дозволу - це юридичні дозволу здійснювати ті чи інші дії або утриматися від їх вчинення виходячи з умов, передбаченими НПА.
Таким чином, методи правового регулювання - це способи впливу на волю і поведінку учасників правових відносин.