пошкодження трахеї

Поширеність. Пошкодження трахеї складаючи-ють 0,03 -2% всіх випадків закритої травми грудей, головних пайових бронхів - 0,28 - 4% легких і плеври - 50 - 80%. При проникаючих пораненнях грудей ці показники збільшуються в 1,5 -2 рази.

Трахея пошкоджується в результаті тупої травми (непряме ушкодження) і проникаючих поранень м'яких тканин шиї, верхньої третини грудної клітини (пряме пошкодження). Найбільш часто пошкодження трахеї відбувається при вогнепальних, но-жевих пораненнях, пораненнях кісткових уламків ребер, грудини, внаслідок стискання між передньою грудною стінкою і позво-каганцем. Виділяють розриви, поранення і переломи хрящових кілець трахеї. Розриви і поранення можуть бути частковими і підлогу-ними (тотальними). Вони мають різне спрямування (поперечного-ве, поздовжнє, косе) і зазвичай проходять між хрящовими півкільцями. Можливі переломи хрящів без пошкодження слизової оболонки. Пошкодження грудного відділу трахеї часто поєднується з порушенням цілісності плеври.

Симптоми пошкодження трахеї. Спостерігається клінічна симптоматика при пошкодженні трахеї залежить від характеру травми. Пошкодження трахеї без порушення цілісності слизу-стій оболонки супроводжується болем в області травми. Для проникаючих неповних поранень типово поява емфіземи на шиї, кашлю, потім медіастиніту Стан постраждалих тяжче в разі тотального або великого часткового розриву трахеї. Спостерігаються задишка, ціаноз, кашель з крово- Харкань, швидко наростаюча емфізема на шиї, в средосте-ванні, медіастиніт, а при одночасному пораненні плеври - пневмо-торакс.

Діагностика. Найбільш інформативна в діагностиці ушкоджень трахеї трахеобронхоскопія. На оглядовій рентген-нограмме грудної клітини та шиї виявляють емфізему шиї і сере-достенія (в ряді випадків у вигляді скупчення повітря уздовж тра-хеі), пневмоторакс.

Лікування пошкоджень трахеї. При пораненнях трахеї проводять хірургічне лікування. Для оголення її шийного відділу застосовують шийний доступ, грудного - правостороннім торакотомию. Операція включає: 1) ушивання розриву трахеї атравматичними шва-ми, накладеними на відстані 2 мм один від одного, і країв по-врежденія. У разі повного розриву краю трахеї освіжаються і формується межтрахеальний анастомоз; 2) дренування сере-достенія, плевральної порожнини. При великій травмі для сни-вання внутрішньотрахеальне тиску накладається трахеостома.

Схожі статті