Політичні відносини є зв'язки і взаємодій-наслідком між членами суспільства з приводу загальних, обов'язкових для всіх інтересів, державної влади як знаряддя захисту і реалізації останніх.
Політичні відносини між людьми, писав К. Маркс, є, природно також і соціаль-ними, суспільними відносинами, як і всі відносини, в яких люди перебувають один з одним.
Проте, вони істотно відрізняються від всіх інших суспільних відносин за багатьма призна-кам. В основі відмінностей, - звичайно ж, об'єкт відно-шень: політична влада, головним чином ін-ститут державної влади, пов'язані з ними політичні цінності. Участь або неучасть в політиці, прийняття або неприйняття людьми гос-подстве цінностей, конфронтація або співро-ництво між членами суспільства, що виникають в ході політичної участі, політичні требова-ня або підтримка влади, політичні сподівання-ня і претензії - все це характеризує ставлення людей до державної влади.
Істотний аспект відносин - розподіл праці між групами, в тому числі елітними, осу-ється влада, і групами, щодо яких влада здійснюється. Звідси постійний вододіл між пануючими і підвладними. В орбіті політичних відносин - розподіл влади в суспільстві, наявність різних центрів влади і взаємодія між ними.
В основі політичних відносин лежать політи-етичні інтереси, і в той же час відносини прояв-ляють у формі інтересів. Ця особливість робить їх сферою формування мотиваційної бази полі-тичної активності, так само як і відчуженості від політики. Адже саме в політичних відносинах укладені головні питання суспільного життя: хто панує і управляє в суспільстві, в чиїх інте-ресах, як здійснюється влада і управління. Саме політичні відносини обумовлюють мож-ливість участі мас в управлінні суспільством і рівень ефективності впливу на прийняття реше-ний. Нарешті вони утворюють просторово-часів-ву структуру політичної реальності взагалі.
Політичні відносини складаються між суб'єктами різних рівнів і підсистем політи-чеський життя. Відповідно вони можуть бути відносинами на макрорівні (загальнодержавні, об-щепартійние), а також на регіональному та місцевих рівнях.
Політичний інтерес пов'язаний з усвідомленням людиною свого ставлення до влади, до державного-ву, до цінностей, які вважаються обов'язковими для всіх.
У той же час політичний інтерес детермин-ваний становищем суб'єкта в даній системі гро-ських відносин, його місцем і роллю в ній. Отсю-да його реальність.
Сенс політичної діяльності полягає в обоб-щении різноманітних інтересів і вироблення на цій основі тих рішень, тієї лінії дії, які повинні бути загальновизнаними. Політичні ін-Терези діють і функціонують як узагальнено-ні, генералізовані інтереси3.
Інтереси диференціюються по тимчасовому кри-терию (перспективні, найближчі, постійні, ті-кущіе); за значимістю - з точки зору общепром-зайнятих цінностей (стратегічні і тактичні); нарешті, знову ж за суб'єктами-носія (общеклас-сові, групові і т. д.).
Диференціація політичних інтересів - не питання чисто теоретичних міркувань або умоглядних спекуляцій, а проблема, що має весь-ма істотне практичне значення. Грубі по-літичні прорахунки в діяльності правлячих по-літичних сил часто пов'язані з плутаниною в по-просі про пріоритетність інтересів - перспективних або поточних, постійних або тимчасових, загальних або групових.
Особливе питання про те, які (чиї) інтереси вопло частішають в існуючих політичних, відно-ї? В першу чергу, звичайно, - провідних соці-альних груп. Що ж стосується інтересів широких мас, то вони можуть і не відповідати паную-щим політичним відносинам. Так, принаймні, відбувається при будь-диктатурі. Насильство-ве зведення групових інтересів вузької купки можновладців в обов'язкові для всього насе-лення зазвичай виявляється недовговічним. Після цього відбувається приведення політичних відносин в со-відно до інтересами народу, що і становить сутність масових політичних рухів.
Кожен політичний інститут, будь то уста-дення державної влади або суспільно-по-літичної об'єднання, має специфічні елементами. До них відносяться оформлені цілі (коло питань, що становлять сферу його діяльності згідно-ти), функції і ролі, що випливають з цілей, средст-ва (матеріальні, символічні або ідеальні), установи, санкції, що застосовуються як до суб'єктів-там - носіям інституційних функцій , так до людей і об'єднанням, що є об'єктом впливу інституту.
Політичні інститути, як і політичні від-носіння і інтереси, змінюються разом з зраді-ням громадських організмів, яким вони при-сущи, а також у міру розуміння людьми природи і ролі інститутів в даній історичній ситуації.
Політичні відносини, інтереси і інститути пронизуються політичними цінностями. Вони як би скріплюють всі сторони політичної сфери жит-ні, роблять її цілісною, єдиною.
Базові політичні цінності складають той ідеальний стержень, навколо якого організовує-ся політичне суспільство і функціонує як система.
На противагу цьому основоположні цінності для ліберала - індивідуалізм, непорушний-ність приватної власності, формальне рівність всіх перед законом і інші.
На думку французького соціолога П. Бурдьє, політика «є виключно благодатним місцем для ефективної символічної діяльності згідно-ти, що розуміється як дії, що здійснюється за допомогою знаків, здатних виробляти социаль-ве, і, зокрема, групи».
Формування та затвердження конкретних полі-тичних цінностей і відповідних символів - процес тривалий. Він є результатом кол-колективних зусиль найбільш активної частини сообщес-тва, а також згоди його більшості прийняти дан-ву сукупність ідей або зразків культури в ка-честве цінностей. Втілюючи в себе суспільно-ис-торичні досвід, цінності виступають об'єктивні-ми феноменами по відношенню до окремих суб'єктів-там. Через цінності встановлюється певне ставлення індивідів до політичних інститутів (позитивне чи негативне, конформистское або активно-критичне). Вони визначають орієнтири політичної діяльності, служать об'єктом полі-тичних відносин, опредмечиваются в інститу-тах. Нарешті, прихильність громадян до даних політичним цінностям - необхідна умова ста-більного функціонування державних інсти-Тутов і здатності виконувати свої ролі.
Переоцінка цінностей, розпад панівних систем цінностей і становлення нових - завжди про-процес складний, що характеризує перехідний відбутися у-яние того чи іншого суспільства. Прикладом тому слу-жит наше суспільство на сучасному етапі його рефор-мування, коли активно руйнуються колишні по-літичні цінності державного соціалізму і робляться зусилля правлячих кіл до ут-вержденію ліберально-демократичних і ліберально-консервативних цінностей західноєвропейського зразка.
Реальні складові політики - діяльність, відносини, інтереси, інститути, цінності - сущес-твуют у вигляді ідеальних і матеріалізованих форм, функціонують в специфічних предметних обра-тання культури.
Опредмечивание політичної діяльності і відносин включає в себе надання їм визначено-ною вагою з точки зору спільних інтересів з-ціальних груп, т. Е. Ціннісний аспект. Скажімо, політична символіка виражає ціннісне від-носіння людей до системи даних політичних від-носіння та інститутів. Політичні символи, будь то фізичні або знакові, - це ціннісні при-знаки політичної влади (державний прапор, герб, гімн і інше).
Під впливом суцільного одержавлення общес-тва формується в суспільній свідомості образ го-сударства як елемента економічної структури. Принаймні так було в нашій країні. Однак його невідповідність дійсності виявляє-ся, як тільки суспільство стикається з потребою звільнення від пут адміністративно-бюрократічес-кою системи управління.
У наявності кругової процес функціонування вза-імосвязанних елементів політичної реальності як щодо самостійної сфери громад-ної життя.