Шкода, але текст оригіналу доступний тільки зареєстрованим користувачам.
«Напевно, прийшов час відпрацювати декілька прийомів бойових мистецтв» - вивергнув Йе Цанг Тьєн - «Чортові Е Ши і Ванг Хао. Боюся, прийдешні дні не будуть настільки безтурботні, потрібно змусити себе стати сильніше! »
У природі бойові мистецтва діляться на нижчі та вищі стилі. Найнижчий - третій, і далі по висхідній - другий, перший, людський, земний, небесний і божественний. Класифікація проста і зрозуміла. Прокрутивши в голові і відкинувши нижчі стилі, типу «кам'яної руки», врешті-решт, наш герой вибирає для себе перший стиль «розлючених дракона з лапами тигра», в основі якого лежить феномен нетлінного тіла.
За легендою, цей стиль був принесений орком, народженим від дикого звіра і аскетичною монашки. Орк мав надсилою, коли хотів міг згортати гори і засипати ними моря. Живучи цілий рік серед диких звірів, через кілька років він освоїв цей стиль. Однак, згодом, багато учнів кинули його, так як вимоги для них були занадто високі.
Е Цанг Тьєн мимоволі гірко посміхнувся ... коли ж він і сам зможе згортати гори? Для нашого героя, який обрав для себе шлях воїна, даний стиль першого рівня підходив як не можна до речі. Про інших, більш вищих, йому було думати зарано.
Після сказаного ублюдком Ван Хао, Е Цанг Тьєн точно знав, сім'я Ван цього так просто не залишить, особливо цей злопам'ятний і мстивий Ван Тьєн По. Хто знає, може вони вже підходять до дверей. Треба тренуватися. Треба, треба розвивати свої сили.
Ха ха, нехай побачать, як майстерно я володію стилем «розлючених дракона з лапами тигра».
Нехай подивляться тепер ті, хто завдали мені образу, що таке справжня бійка!
Наступний день, на світанку
З лісу раптом долинув льодовий крик
Наш герой, знову відчувши стелу всередині свого ДанТянь, хвилин п'ятнадцять снував по лісі, заряджений енергією.
Крик вірш, і якийсь силует раптом застиг під величезним деревом. Зігнувшись, з тремтячими кінцівками, він пальцями дряпав стовбур дерева, як знавіснілий.
На тутешніх деревах не було і натяку на пошкодження.
Ще один рев, і порив шквалистого вітру разом з тирсою обрушився на величезне дерево.
Величезне дерево в одну мить розірвало на навпіл, наш герой відійшов в сторону, захоплено спостерігаючи як все летить кругом.
Тигриная сила, кровожерливість безумця, швидкість дракона, звірство тирана. Об'єднаєтеся в мені, перетворите моє тіло в зброю, я кличу темні сили небес!
З захопленим особою, наш герой, підтримуваний шквалистим вітром, знову рветься глибше в гущавину лісу ....
За містом Цан Лань знаходиться безкрайній гірський хребет, під назвою «Шивань Дашань»
Хребет з'єднується з найбільшим заповідником на континенті Тянь Сюань, де бродять дикі звірі, а чим далі на горі Цанлань, тим гірше, небезпека всюди.
Ось срібний дракон, то злітаючи вгору, то опускаючись до самої гладі води, залишає бризки, наводячи жах на все живе.
«Труп в пащі дракона!»
Почувся несамовитий крик, худий силует немов мечем прорвав водоспад і вдарився об каміння
Чути свист, силует Е Цанг Тьена прояснюється, наш герой стоїть на великому камені, обличчя його сяє від захвату.
«Нарешті-то можна вперше випробувати« Стиль розлюченого дракона! »
Зрештою, пройшовши через місяць виснажливих тренувань, плюс керівництво темної сили і сила темного обеліска, дає нашому герою здатність використовувати стиль «розлюченого дракона з тигровими лапами».
Розправивши кулаки, з порожнечі раптом щось стало виповзати
Енергія темного обеліска безперервно накопичувалася, так що в повітрі стояв сильний тріск!
Долинав приглушений звук флейти, прямо вриваючись в водоспад.
Знову почувся рик тигра і камінь перед очима буквально розсипався.
Після місяця виснажливих тренувань, наш герой Е Цанг Тьєн сильно змінився, за силою і міццю він не поступався учням, які пройшли багаторічні навчання. Багато в чому завдяки присутності в німі сили темного обеліска.
Е Цанг Тьєн вдивлявся у далечінь, в сторону міського муру, потім немов вітер і випарувався в полях.
Після зникнення, біля водоспаду знову чувся цей звук, та так, що всі тварини розбіглися і поховалися.
Цілий місяць Е Цанг Тьєн не з'являвся в місті, немов аскет він був відділений від світу.
І ось після повернення, тільки увійшовши на подвір'я, Сяо І зустріла його фразою: «Молодий пан, Ваш батько повернувся!»
Е Цанг Тьєн сідаючи і дивлячись на неї зрозумів, що щось трапилося, вона схлипувала.
Повернення батька справу позитивне, але ж я його ще не бачив, а раптом щось сталося?
Наш герой вже досить освоївся в цьому світі.
«Де батько? Невже щось сталося? », Звернувся він до Сяо І.
У служниці знов хлинули сльози і вона закивала головою.
Цанг Тьєн підскочив.
«Молодий пан, Ваш батько в вітальні, але будьте обережні, він не в дусі!»
Е цанг Тьєн, знову кинув погляд на Сяо І і помчав навпростець в сторону вітальні.
У вітальні розсілися запрошені вершки суспільства, а також глави інших сімей.
У центрі, одягнений в білу одежу сидів чоловік середніх років, з глибокими очима і зморшками на обличчі, він виглядав дуже стурбовано. Це був батько Е цанг Тьена, Е Фен, тільки вчора повернувся в садибу.
По обидва боки посідали старійшини клану Е і кілька молодших братів Е Фена. Вони про себе щось вважали.
Вплив Е Фена в сім'ї і місце глави клану тепер весели на волосині, все тому що Е цанг Тьенен важко було приховати ту понад силу, яку він придбав.
«Глава, все в зборі, пора починати сьогоднішнє зібрання!» - сказав один з присутніх.
«Молодий Тьєн ще не прийшов, почекаємо!»
Е Фен одним лише поглядом змусив висловився відчути темну силу. Варто знати, що Е Фен був далеко не простим людиною. 10 років тому він, подолавши себе відчув присутність «стели» в собі, і досить швидко зайняв місце глави клану.
