відробіткова рента, - одна з форм феод. земельної ренти, дармовий примусить. працю феодально-залежного селянина, який працює власної. інвентарем в сільському господарстві зем. власника - феодала. При експлуатації селянина на Б. додаткову працю був відділений від необхідного в просторі і в часі, т. К. Селянин працював на феодала в інший час і в іншому місці, ніж на себе. Примус селянина до Б. вимагало найбільшого (в порівнянні з ін. Формами феод. Ренти) обмеження його особистої свободи; тому широкому застосуванню Б. супроводжували найбільш суворі форми феод. залежності (див. Кріпацтво). Продуктивність панщинної праці була дуже низька, а можливості прогресу виробляє. сил - вкрай обмежені.
У 11 ст. в Італії і Франції, в 12 ст. в Англії, в 13 ст. в Зап. Німеччині спостерігається витіснення Б. оброками. Цей процес був пов'язаний зі скороченням барщинного домениального х-ва і роздачею домена в тримання; він був один із проявів глибокої перебудови феод. вотчини, яка походила під впливом розвитку виробляє. сил, зростання міст, проникнення товарно-ден. відносин у село. Однак в подальшому (в 13 - поч. 14 ст. В Південно-Сх. Англії, в 13 ст. В отд. Р-нах Франції, в 14-15 ст. В Німеччині) великі землевласники, прагнучи використовувати розвиток товарно-ден. відносин в своїх інтересах, знову розширюють домениальное панщинне х-во (з метою вироб-ва с.-г. продуктів для продажу). Тенденція до зростання Б. було припинено в Англії і Франції потужним хрест. рухом, прямим і непрямо. протидією усиливавшегося бюргерства швидко зростаючих міст. У цих умовах застосування підневільного панщинної праці ставало тут економічно невигідним і знову різко скорочувалася. Довше збереглися лише невеликі "помочи" в жнивну пору і візницького повинність, що зустрічаються до кінця середньовіччя.
Б. в Росії з'явилася з виникненням феодалізму в Київській Русі. У період феод. роздробленості (12-15 вв.) поряд з Б. значить. поширення набув натур. оброк. З кін. 15 в. почався новий етап у розвитку Б. У зв'язку із зростанням в країні товарно-ден. відносин складалося панщинне х-під нового типу, не тільки задовольняти особисті потреби феодала, але і пов'язане з ринком. Зі збільшенням попиту на внутр. ринку на хліб і ін. с.-г. продукти у землевласників з'явилася зацікавленість в розширенні їх вироб-ва. Вони збільшували панськуоранку і переводили селян на Б. У сер. 16 в. у отд. власників, в залежності від місцевих умов, панська оранки становила від 17 до 67% всієї ріллі.
Виконувалося 2 осн. виду панщинних робіт: обробка панської ріллі і підводна повинність по доставці поміщицьких продуктів на ринок, в центр. садибу і в місто. З ростом Б. було пов'язано поступове складання в Росії общегос. системи кріпосного права і посилення феод. експлуатації.
У 17 - 1-й пол. 18 ст. Б. і натур. оброк були осн. формами феод. експлуатації селян (поміщицьких, церковних, палацових). Одночасно відбувалася геогр. диференціація різних форм ренти. Б. починала зосереджуватися в центр.- чорноземних р-нах країни, а також в повітах, що примикали до Москви. На С. і В. спостерігався перехід до грошового оброку. Б. становила 2-4 дні на тиждень або 1-4 дес. панської ріллі. У 17 ст. з'явився новий вид Б. - робота на поміщицьких підприємствах (поташних, суконних, полотняних і ін.). Чорносошну селяни європ. Півночі не знали польовий Б. вони платили ден. і натур. ренту. Держ. селяни Сибіру несли Б. у вигляді десятину орної землі.
У 2-й пол. 18 в. чітко визначилися райони найбільшого поширення Б. В 7 губерніях Чорноземного Центру на Б. знаходилося 74% поміщицьких селян (див. табл. 1).
Панщина та оброк в Московській губернії
У 1-й пол. 19 в. поміщики з метою збільшення вироб-ва товарного хліба розширювали свою оранку за рахунок хрест. наділів, що вело до обезземелення селян. Якщо в кінці 18 ст. в 19 великоруських губерніях хрест. рілля в поміщицьких маєтках становила 82,3%, а поміщицька - 17,7%, то в 50-і рр. 19 в. в користуванні поміщицьких селян 20 губ. Європ. Росії було тільки 34% землі (без лісу). У багатьох маєтках застосовувалася змішана система, при якій селяни несли Б. і одночасно платили ден. оброк. Це була найбільш важка форма експлуатації. Більш широке поширення набуває месячина. Посилення Б. вело до розорення селянського господарства, позбавляло селян землі і підривало саму основу кріпосницького ладу, т. К. Обов'язковою умовою його існування було наділення безпосередній. виробника засобами виробництва.
Після скасування кріпосного права в Росії в 1861 Б. не було ліквідовано і під назв. "Іздельной повинності" зберігалася для временнообязанних селян. У 1882, після запровадження обязат. викупу, Б. юридично була скасована, але по суті продовжувала існувати у вигляді відробіткової системи, к-рую В. І. Ленін визначив як ". пряме переживання панщинного господарства" (Соч. т. 3, с. 160). При отработочной системі селянин за користування поміщицької землею обробляв його ріллю. В кін. 19 в. вона переважала над капіталістичного. системою в 12 чорноземних і в 5 нечорноземних губерніях. У 7 губерніях обидві системи займали приблизно однакове становище. Б. як і ін. Пережитки кріпацтва, була ліквідована Вел. Окт. соціалістичної. революцією.
Б. в країнах Сходу і Латинської Америки. Оскільки в країнах Сходу поміщики в епоху феодалізму, як правило, не вели свого х-ва, Б. не отримала тут самостійно. значення і грала в осн. роль, супутню двом іншим формам докапіталістіч. зем. ренти - натуральної та грошової. Велике значення отримала тут держ. Б. - різні держ. трудові повинності (роботи з будівництва доріг, мостів, палаців, іригаційн. споруд; перевезення і т. д.). З ростом приватної зем. власності, з розвитком товарно-ден. відносин і під впливом ринку капіталістично розвинених країн Б. пов'язана з ростом панського землеволодіння, придбала в деяких країнах Сходу більшого значення (напр. в ряді р-нів Османської імперії з сер. 17 ст. і особливо в кін. 18 - поч. 19 ст. в феод. маєтках - чифтлік, в Ірані - до сер. 19 ст.). Ісп. та ін. колонізатори ввели в 16 в. в Лат. Америці панщинних працю корінного індіанського населення (напр. При системі енкомьенди в 16-18 ст.). Різні форми примусить. праці, що наближається до панщини, зберігаються в колоніальних і залежних країнах і в новітній час, що пов'язано з великими пережитками там феод. відносин, збереженням поміщицького землеволодіння, безземельем і малоземельем селянства, кабальними формами хрест. оренди, при якій зберігаються "відпрацювання".
Літ. Маркс К. Капітал, т. 1, гл. 8, M. 1955, т. 3, гл. 47, M. 1955; Енгельс Р. Марка, в кн. Енгельс Р. Селянська війна в Німеччині, M. 1953; його ж, До історії прус. селянства, там же; Ленін В. І. Розвиток капіталізму в Росії, Соч. 4 видавництва. т. 3, гл. 3, Всесвітня історія, т. 3-4, M. 1957-58; Косминский Е. А. Дослідження агр. історії Англії 13 ст. M.-Л. 1947; його ж, Еволюція форм феод. ренти в Англії в 11-5 ст. "ВИ", 1955, No 12; Поршнев Б. P. Нарис політичне життя. економії феодалізму, M. 1956; Люблінська А. Д. та ін. Нариси історії Франції з найдавніших часів до закінчення першої світової війни, Л. 1957; Сказкин С. Д. Основні проблеми т. Н. "Другого видання кріпацтва" в Центральній та Східній Європі, "ВІ", 1958, No 2; Смирин М. М. Про кріпосному стані селянства і характер хрест. повинностей в Південно-Зап. Німеччині в XV і поч. XVI ст. "З", т. 19, M. 1946; Маловіст М. економіч. розвиток феод. Польщі в 14-17 ст. там же, т. 53, M. 1955; Клима А. Мацурек Й. Питання про перехід від феодалізму до капіталізму в Центральній Європі (XVI-XVIII ст.), В Сб. "Середні віки", 1961, ст. 20; Кнапп Г. Ф. Звільнення селян. пер. з нім. СПБ, 1900; АСЕІ, т. 1-2, M, 1952-58; АФЗіХ, ч 1-3, 1951-61; Акти х-ва боярина Морозова, ч. 12, 1940-45; Мат-ли з історії хрест. і поміщицького х-ва першої чверті. XVIII ст. M. 1951; Греков Б. Д. Селяни на Русі з найдавніших часів до XVII в. 2 изд. т. 1-2, M. 1952-54; його ж, Найголовніші етапи в історії кріпосного права в Росії, M.-Л. 1940; Бахрушин С. В. Княже х-у XV і 1-й пол. XVI ст. в кн. Наук. праці, т. 2, M. 1954; Новосельський А. А. Вотчинник і його х-у в XVII в. M.-Л. 1929; Шунков В. І. Нариси з іст. землед. Сибіру (XVII ст.), M. 1956; Дружинін Н. M. Держ. селяни і реформа Р. Д. Кисельова, т. 1-2, M.-Л. 1946-59; Лященко П. І. Історія нар. х-ва СРСР, 4 видавництва. т. 1-2, M. 1956; Рубінштейн Н. Л. Сільське х-у Росії у 2-й пол. XVIII ст. М, 1957; Баранович А. І. магнатських х-у на півдні Волині в XVIII в. M. 1955; Похилевич Д. Л. Селяни Білорусії і Литви в XVI-XVIII ст. Львів, 1957; Семевский В. І. Селяни в царств. імп-ці Катерини II, т. 1-2, M. 1901-03; Ігнатович І. І. Поміщицькі селяни напередодні свого звільнення, 3 вид. P. 1915 Гриценко Н. P. Питомі селяни Пор. Поволжя, Грозний, 1959; Щорічник по агр. історії Сх. Європи 1958. Тал. 1959 (то ж, 1959, M. 1961).
Ю. Л. Безсмертний, І. А. Булигін, P. П. Моісеєв. Москва.
Радянська історична енциклопедія. - М. Радянська енциклопедія. Під ред. Е. М. Жукова. 1973-1982.