За характером рельєфу місцевість підрозділяють на рівнинну, горбисту і гірську. Гірська місцевість, в свою чергу, підрозділяється на низкогорная, среднегорную і високогірну.
Рівнинна місцевість характеризується відсутністю різко виражених нерівностей земної поверхні, невеликими відносними перевищеннями (до 25 м) і порівняно малою крутістю схилів (до 2 °). Абсолютні висоти над рівнем моря зазвичай до 300 м.
Відкрита слабопересеченной рівнина доступна для бойових дій. Її глинисті, суглинні, супіщані і торф'яні грунти допускають рух техніки в суху погоду влітку, але значно ускладнюють рух в період рясних дощів, весняного й осіннього бездоріжжя.
Відсутність значних відносних перевищень забезпечує доста-точну дальність видимості у всіх напрямках і ефективність вогню усіх видів зброї.
Разом з тим, рівнина утрудняє організацію маскування підрозділів. Також мінімальні і її захисні властивості, зокрема, від впливу ядерної зброї.
Горбиста місцевість характеризується хвилястим характером земної по-поверхні, що утворює нерівності (пагорби) з абсолютними висотами до 500 м, відносними перевищеннями в 25-200 м і переважною крутістю схилів
в 2-3 °. До горбистій місцевості можна віднести і дрібносопковик, тобто рівнину з безладно розкиданими окремими пагорбами і групами пагорбів і гряд.
Дана місцевість має хороші природні рубежі для розташування підрозділів, устаткування вогневих позицій, володіє деякими захисними-ми властивостями від впливу вражаючих факторів ядерного вибуху. Проме-страшні між пагорбами і зворотні схили пагорбів можуть служити укриттями від на-блюдения і вогню противника, прихованими підступами для здійснення маневру. На такій місцевості, як правило, багато командних висот з великою дальністю ві-димости і широким сектором огляду.
Низкогорная місцевість характеризується висотами над рівнем моря в 500-1000 м, відносними перевищеннями в 200-500 м і переважною крути-спеку скатів 5-10 °. У порівнянні з іншими видами гірської місцевості, вона слабо розчленована, звичайно добре обжита і має порівняно розвинену дорожню мережу.
Низкогорная місцевість в цілому сприяє маскуванню і захисту від пора-лишнього чинників ядерного і звичайного зброї.
В цілому, середньо-гірському місцевість вимагає значних інженерних робіт по забезпеченню її прохідності. У той же час, вона сприяє маскується-ке і захисту від вражаючого дії ядерного і звичайного зброї.
Ця місцевість, найчастіше, слабо обжита, має мало гірських проходів і рідку дорожню мережу. Дороги зазвичай прокладені по вузьких гірських ущелинах, проходять через перевали, що знаходяться на великих висотах, буяють крутими підйомами і малими радіусами поворотів.
Бойові дії на такій місцевості, в основному, можливі для спеці-них підрозділів, оснащених відповідним чином. Високогірна місць-ність, в цілому, сприяє маскуванню підрозділів. При вибухах ядер-них і звичайних боєприпасів дуже ймовірні обвали і каменепади.
За ступенем пересіченості ярами, балками, ріками, озерами та іншими природними перешкодами, що обмежують свободу пересування і мане-вра підрозділами, місцевість підрозділяють на слабопересеченной, среднепе-ресеченную і дуже пересічених.
Слабопересеченной місцевість являє собою простір, хоча і знижує швидкість руху, але легко долає бойовими машинами і автотракторної технікою в будь-якому напрямку. На такій місцевості природний-ні перешкоди складають менш 10% всієї площі. Рельєф зазвичай рівнин-ний, рідше горбистий.
Дана місцевість забезпечує хороший огляд з командних висот, ориен тирование, спостереження і цілевказування, організацію взаємодії і управ-ня підрозділами. У той же час, слабопересеченной місцевість не забезпечують-кість надійного укриття підрозділів від вогню противника.
Среднепересічена місцевість має близько 20% площі, зайнятої природ-ничих перешкодами. Це найпоширеніший різновид добре обжитий місцевості. Рельєф місцевості зазвичай горбистий, рідше рівнинний. Та-кая місцевість більш сприятлива щодо захисних властивостей від вражаю-ного дії ядерного і звичайних видів зброї.
Дуже пересічених місцевість відрізняється великою кількістю працю-нопроходімих природних перешкод - ярів, вимоїн, канав, насипів, річок, каналів і т.п. Природні перешкоди займають більше 30% такої місць-ності.
Наявність багатьох природних укриттів сприяє надійної маскування і захисту підрозділів від вражаючого дії ядерного і звичайного зброї, потайливому підходу до супротивника (злочинним групам). У той же час на силь-нопересеченной місцевості утрудняється спостереження, відзначається багато непрос-чає і непростреліваемих ділянок, обмежуються можливості шви-якого маневру підрозділами, зменшується швидкість руху техніки поза доріг.
За умовами спостереження і маскування місцевість підрозділяють на від-криту, напівзакриту і закриту.
Відкрита місцевість являє собою рівну чи злегка всхолмлени-ву безлісну територію, до 75% площі якої добре проглядається у всіх напрямках з командних висот. На такій місцевості забезпечуються гарне спостереження за діями супротивника (злочинців) і влучання в нього вогнем всіх видів зброї.
У той же час, ця місцевість менш сприятлива для захисту від вражаю-ного дії ядерного і звичайного зброї, володіє недостатніми маскується-вочной властивостями. Відсутність прихованих підступів і природних укриттів за-трудняет потайне зосередження підрозділів і здійснення маневру ними.
Напівзакрита місцевість є перехідної від відкритої до закритої. Як правило, в напівзакритої місцевості площа, зайнята природними укриттями-ями, становить близько 20%, з командних висот проглядається близько 50% про-простору. При розташуванні підрозділів на місці в районі зосередження, вихідному районі, в районі очікування, відпочинку та інших районах, маскування їх практично повністю забезпечується природними масками.
Закрита місцевість являє собою територію з гірським, холміс-тим або рівнинним рельєфом, покриту лісами, чагарниками, садами, з часто розташованими населеними пунктами. У такій місцевості площа, зайнята ес-тественного масками, складає 30% і більше, а площа, яку можна оглянути з ко-мандних висот - менше 25%. Закрита місцевість добре вкриває природні-ми масками від спостереження, полегшує потайне пересування і маневр подрузі-розподілами, сприяє успішному проведенню заходів щодо захисту від по-ража дії ядерного і звичайного зброї.
У той же час, на закритій місцевості обмежується ефективність веде-ня вогню, утрудняються спостереження, орієнтування і цілевказування, значною але ускладнюються керування й організація взаємодії підрозділів.
По прохідності місцевість підрозділяють на легкопрохідній, проходь-мую, труднопрохідну і непрохідну.
Легкопрохідній місцевість не обмежує швидкість і напрямок руху колісних і гусеничних машин, допускає безперешкодне застосований-ня різних видів бойової техніки в розгорнутих ладах і рух колон без посилення ґрунту.
Прохідна місцевість майже не обмежує швидкість, напрямок руху і допускає повторне рух по одному сліду гусеничних машин, хоча окремі місця необхідно обходити або посилювати (обладнати прохо-ди). Рух колісних машин звичайної прохідності трохи утруднено. Прохідна місцевість сприяє веденню бою з широким маневром, полегшити-ет всебічне забезпечення бою.
Труднопрохідна місцевість доступна для руху гусеничних машин з невеликою швидкістю, обмежує свободу маневру і рух декількох машин по одному сліду. Рух колісних машин звичайної прохідності поч-ти неможливо. Рух колон можливо тільки по дорогах і спеціально обо-нувати колонних шляхах.
Непрохідна місцевість недоступна для руху гусеничних і коліс-них машин без виконання значних робіт з устаткування доріг або ко-лонних шляхів.