Вексельний обіг. Вексельний обіг це передача про-стого або переказного векселя від одного його власника до іншого, мул і зміна власності на вексель.
Вексель, як класична цінний папір, може вільно пе-передаватися ринковим шляхом від однієї особи до іншої, Це связа-но з тим, що вексель є право па отримання певної сум-ми грошей без будь-яких умов з боку платника по ньому. Такого роду право, природно, може легко передаватися. Дан-ва передача проводиться найчастіше шляхом наказу (індоссамен-та) власника векселя (векселедержателя) без будь-якої згоди того, хто виписав його, або, точніше, без згоди платника за векселем.
Вексельний обіг як зміна власності (власності-ков, векселедержателей) па вексель може здійснюватися двома способами:
• шляхом його звернення в якості засобу платежу, або кре-дітного заступника грошей, або шляхом індосаменту;
• шляхом його дострокового обміну на гроші, або шляхом врахування століття-селю.
Індоссамент.Індоссамент це передавальний напис па століття-селі, що означає безумовний наказ його колишнього власника (дер-жателя) про передачу всіх прав по ньому новому власнику (тримають-лю). Індосамент фіксує перехід права вимоги за векселем від однієї особи до іншої. Зазвичай запис по ньому має фор-му: «Платіть наказу. "Або" Сплатіть на користь. ».
Особа, на користь якого передасться вексель, називається Індос-Сатомі, а особа, яка передає вексель, індосантом.
Заборонено частковий індосамент, т. Е. Передача частини суми векселя. Індосант, т. Е. Той, хто передає вексель новому володів-цу, власноруч робить передавальний напис, який скріплюється його печаткою. Він відповідає за акцепт і платіж по пере-водному або простим векселем. Однак він може зняти з себе відповідальність за акцепт і платіж, якщо зробить застереження «без обо-рота на мене». У цьому випадку він виключається з ланцюжка зобов'язаний-них за векселем осіб. Векселедержатель може зовсім виключити можливість даль-дальшої передачі векселя, якщо включить в текст векселя слова «не наказу». У цьому випадку вексель може бути передай тільки шляхом договору його купівлі-продажу.
Види індосаменту. Законодавством вирішуються наступні види індосаментів:
• іменний містить найменування індосата, підпис і печатку індосанта і чітко фіксує, кому переходить право власності на вексель:
• бланковий не містить найменування індосата, т. Е. По-лучателя векселі, і такий вексель є пред'явітельс-ким. Індосат має можливість самостійно вписати найменування нового векселедержателя або передати вексель, не роблячи більше ніяких записів.
• інкасових це передавальний напис на користь визначений-ного банку, уполномочивающая останній отримати платіж за векселем. Такий індосамент має вигляд «на інкасо» і дасть банку право пред'явити вексель до акцепту або платежу;
• заставний - робиться втому випадку, коли векселедержатель передає кредитору вексель в заставу виданого кредиту. Звичайні-но такий вексель супроводжується застереженням: «валюта в заставу" або іншим рівнозначним фразою. Заставний індосса-мент не дає права власності на вексель індосанту, т. Е. Заставодержателю.
Індосамент як форма поступки требованія.Уступка требова-ня це угода, відповідно до якої здійснюється пере-дача прав (вимог) від кредитора до іншого липу (іншому кре-ДІТОР). Цінний папір є та чи інша форма існування боргового відносини між кредитором (інвестором) і боржником (емітентом цінних паперів), а тому поступка прав кредитора по ній є за визначенням поступка вимоги.
Уступка вимоги може здійснюватися у вигляді однобічні-ній або двосторонньої угоди. Перша по відношенню до векселя називається індосаментом, а двостороння угода применителей-но до цінних паперів - цессией.
Уступка вимоги за векселем, як правило, здійснюється за допомогою індосаменту, але оскільки вексель є цінний бу-мага, остільки ця поступка може бути здійснена і за допомогою цесії.
У разі поступки вимоги шляхом індосаменту особа, пере-дає вексель, відповідає як за недійсність майнових-них прав, так і за їх здійсненність, т. Е. У разі, якщо платель-щик не заплатить за векселем, оплачувати його доведеться індосанту як попереднього держателю векселя.
Раз-личия між цими двома формами поступки вимоги:
• індосамент є наказ, т. Е. Одностороннє дію, вік-селедержателя, ацессія є двосторонній договір;
• індосамент може бути як іменним, так і пред'явник-ським, а цесія завжди тільки іменна передача;
• індосамент оформляється тільки написом на векселі або на додатковому до нього аркуші, званому аллонж; цесія мо-же бути оформлена як договірної написом на самому цінному папері, так і у вигляді самостійного договору купівлі-продажу цінних паперів.
Облік векселя.Учет векселя - це покупка векселя до наступлю-ня терміну платежу по ньому. Оскільки грошові кошти зазвичай зосереджені у банку, тому покупцем векселів найчастіше виступають банки.
Інвестор може достроково обміняти свій вексель на гроші, як правило, в банку, але на меншу суму грошей, ніж та, яку йому повинен повернути емітент (т. Е. Боржник за векселем). Достроковий обмін векселя на гроші зовні нагадує його купівлею-продажем, так як остання є формою обміном векселі на гроші. Насправді цей обмін все-гда є тільки кредитні відносини, тому що той, хто «поку-Пает» вексель за гроші, через встановлений термін знову отримає їх при погашенні векселя. Покупець векселя є завжди креди-тор, який дасть кредит, а потім отримує його назад з відсотками від платника за векселем. Продавець векселя, який по-лучает гроші за вексель, наприклад від банку, насправді не про-дає його, а лише повертає (частково) ту позику, яку він дав емітенту. Таким чином, і покупець векселі, і його продавець в угоді купівлі-продажу векселя є сторонами кредитного від-носіння, але тільки не одного і того ж, а двох різних, але заступники-каються на емітента векселя.
Облік векселя полягає в тому, що векселедержатель, потребує грошей, передає (продасть) вексель банку за індосаментом до настання терміну платежу по ньому і отримує за це вексельну суму за вирахуванням, зовні як би за дострокове отримання грошей певного відсотка від цієї суми, званого облікових про-центом, або дисконтом банку. Розмір облікового відсотка устанав-ється самим банком в залежності від платоспроможності століття-селедержателя, який представив вексель до обліку.
Потреба в обліку векселя виникає в разі, якщо його власник потребує грошей і не може використовувати замість них наявний у нього вексель в якості засобу платежу, а термін отримання грошей за векселем ще не настав.
Переоблік векселі. Продаж раніше купленого банком векселі або іншому банку, або центральному банку країни називається переоблік векселі. Такого роду операції мають місце в разі, коли у самого банку виникає потреба в додаткових коштах. Переоблік векселі здійснюється в тому ж порядку, що й облік векселя.
Доміляція векселів. У вексельної форми розрахунків крім банку векселедержателя, инкассирующего векселі, може брати участь і банк платника як домицилянта, тобто виконувати доручення свого клієнта-платника щодо своєчасного здійснення платежу за векселем. Зовнішнім ознакою домицилированного векселі служать позначені в ньому слова "Платіж в банку", вміщені під підписом платника. Для банку ця операція є прибутковою, так як за доміляцію векселів він отримує комісійну винагороду, і в той же час, виступаючи в ролі домицилянта, банк не несе ніякої відповідальності, якщо платіж не відбудуться. Клієнт-платник сам зобов'язаний до терміну платежу за векселем або забезпечити надходження необхідних коштів на свій рахунок в банк, або заздалегідь забронювати суму платежу на окремому рахунку. В іншому випадку банк відмовляє в платежі і вексель опротестовується в звичайному порядку проти векселедавця.