Характеристика методів відшкодування шкоди
Дані методи застосовуються тог-да, коли підприємство зазнає збитків, не дивлячись на зусилля по мінімізації-ції збитків.
Підприємство покриває збитки за рахунок коштів, отриманих із зовнішніх джерел. Найчастіше нд ?? його передача ризику іншим економічним суб'єктам відбувається шляхом хеджування і страхування.
Хеджірованіе- передача цінового ризику, обумовленого зміною на ринках цін товарів, валют і т. Д. Це система укладання термінових контрактів і угод, вчи-розробляються ймовірні в майбутньому зміни цін, курсів і має на меті уникнути несприятливих наслідків цих змін. (Воно здійснюється за допомогою виробниц-них цінних паперів: торгових опціонів, ф'ючерсних і форвардних контрактів і т. Д.)
поряд з цим існують інші шляхи передачі ризику: оренда, укладення угод типу hold-harm-less, договір поручительства та ін.
Оренда дозволяє орендарю передати ризик старіння влас-ності, взятої в оренду, її власнику. Зазвичай ціна такої передачі рис-ка додається до орендних платежах. Передача ризику старіння може стати особливо важливою при оренді комп'ютерів.
Контракти типу (нешкідливі для держателя) полягають до виникнення збитків і вдають із себядоговори, за умовами яких одна сторона на определ ?? енних умовах погоджуючись-ється прийняти на себе відповідальність другої сторони в разі виникнення збитків. За змістом ці договори дуже близькі до договорів страхування відповідальності і бувають укладені будь-якими участ-никами на цілком конкретну ситуацію.
На практиці відзначаються слу-чаї, коли договір укладається між суб'єктами, один з яких на определ ?? енних умовах передає відповідальність за конкретного ризику іншому, а цей інший отриману відповідальність застраховує у страховика. Виникаючі при цьому проблеми (юридична неотрабо-танность взаємин учасників) обмежують використання подібних контрактів.
Договір поруки. У такому договорі є три учасники:
перший - особа, щодо виконання зобов'язань якої укладено договір;
другий - вигодонабувач, зобов'язання перед якими має перший учасник;
третій - поручитель, який бере на себе відповідальність за виконання зобов'язань першого учасника перед другим.
Первинний ризик, що з'явився підставою для укладення такого до- говору, - це ризик другого учасника (вигодонабувача), пов'язаний з можливістю невиконання зобов'язань перед ним пер-вим учасником. При цьому даний договір передбачає передачу цього ризику від другого учасника (вигодонабувача) до третьому учаснику договору поручительства - поручителю, так як в разі невиконання зобов'язань першого учасника перед другим, виконан-няти ці зобов'язання буде поручитель.
Страхування - один з найбільш часто використовуваних способів зниження ризику шляхом перетворення випадкових збитків у відносно невеликі постійні витрати.
Суть цього способу - зниження участі підприємства у відшкодуванні збитку за рахунок передачі відповідальності за несення ризику стра-ховой компанії (страховика) (або - запобігання матеріальних втрат шляхом виплати внесків установі, ĸᴏᴛᴏᴩᴏᴇ бере на себе зобов'язання відшкодувати можливі збитки, завдані в спеціально застерігаються випадках) .
Купуючи стра-ховку (укладаючи договір страхування), підприємства передають ризик стра-ховой компанії, яка відшкодовує різного роду втрати, збитки, викликані небла-гопріятнимі подіями, шляхом виплати страхового відшкодування і страхових сум. За ці послуги вона отримує від підприємств гонорар (страхову премію).
Застосування даного методу виправдане в наступних випадках.
1. У разі якщо ймовірність реалізації ризику, тобто. Е. Появи збитку, неви-соку, але розмір можливого збитку досить великий.
2. У разі якщо ймовірність реалізації ризиків, т. Е. Появи збитку, високо-ка, але розмір можливого збитку невеликий.
Використання страхування цілий ?? есообразно неза-лежно від однорідності або неоднорідності ризиків, а також від кількості ризиків (масові чи поодинокі). Страхування оправда-но, в разі якщо ризики однорідні або неоднорідні і їх багато. У разі якщо ж ризики неоднорідні, то, незалежно від їх кількості (масові чи поодинокі), використання страхування особливо виправдано
З точки зору менеджера по ризиках страхування являє со-бій договірну передачу ризику, оскільки при цьому неопредел ?? енность виникнення збитку передається в страховий пул. Страхування осо-бенно вкрай важливо при наявності катастрофічних ризиків. Відзначимо, що в більшості випадків воно є основою програм по управ-ня ризиками, тим більше, що іноді його проведення вкрай важливо в силу закону (обов'язкові види страхування).
За допомогою до страховиків компанії і підприємства можуть звернутися і при розробці власних програм превентивних заходів.
Додатковими функціями менеджера, поява яких свя-зано з використанням страхування як методу управління ризиками, є наступні специфічні функції.
1. Внесення в довідкову інформацію щодо ризиків і збитків уточнив-ний, отриманих від страховика, за ймовірністю реалізації еко-номических ризиків (ймовірності настання збитку) і по раз-заходів можливих збитків.
2. Вибір страхової компанії.
3. Встановлення контакту з агентом (або брокером) з приводу за-ключення договору страхування.
4. Прийняття рішення щодо виду страхування, типу договору, умов страхування та т. П.
5. Контроль за виконанням умов договору страховою компанією.
6. Контроль за дотриманням фірмою умов договору страхування.
7. Виконання функціональних обов'язків, пов'язаних з догово-ром страхування і закріплених фірмою за менеджером по управ-лення ризиками. До таких функцій бувають віднесені: зобов'язаний-ність менеджера відповідно до умов договору повідомити про настання страхового випадку страховику, виконати требова-ня, що пред'являються страховою компанією фірмі на випадок виник-нення збитків, вирішити проблеми, що виникають між фір-мій і страховиком і т . п.
Фахівцю, який займається управлінням ризиками, вкрай важливо враховувати, що далеко не всякий ризик повинна бути прийнятий страховою компанією на страхова-ня; йому слід відрізняти страхують і нестрахуемие ризики.
Нестрахуемий ризик - це ризик, ймовірність віз-нення якого і обсяги пов'язаних з ним збитків майже непередбачувані.
Практично жодна страхова компанія не погодиться взяти на себе його страхування. Ризики, пов'язані з можливими діями уряду або зі змінами загальної економічної ситуації, рідко страхуються страховими компаніями. Некото-які нестрахуемие ризики стають страхуються в тому випадку, коли акумулятор-ється достатню кількість даних для точної оцінки майбутніх збитків.
Відповідно до ст. 928 ГК України на території Україна не допускаетсястрахованіе:
‣‣‣ збитків від участі в іграх, лотереях і парі;
‣‣‣ витрат, до яких особа повинна бути змушений з метою звільнення заручників.
Ризики, що страхуються (СР) - це ризик, ймовірність виникнення якого і рівень збитків визначимо.
Страхова компанія готова взяти СР на себе, орієнтуючись на загальні кри-теріістрахуемості ризику:
‣‣‣ випадковий характер шкоди;
‣‣‣ можливість оцінки распредел ?? ення шкоди;
‣‣‣ однозначність распредел ?? ення шкоди;
‣‣‣ незалежність страхуються распредел ?? ень збитків один від одного;
‣‣‣ оцінка максимально можливої величини шкоди.
Страхова компанія страхує ризики відповідають наступним вимогам:
‣‣‣ страхованої небез-ність не повинна бути результатом навмисних дій підприємства;
‣‣‣ збитки повинні підлягати підрахунку і витрати на страхування повинні бути економічно виправдані (цілий ?? есообразни);
‣‣‣ один вид ризику повинен охоплювати зна-ве число подібних випадків;
‣‣‣ потенційні фінансові втрати повинні бути відчутними для підприємства.
Ризик, пропонований до страхування, повинен бути виокрем-льон з сукупності інших страхуються і нестрахуемого ризиків і вимагає ретельного фактичного і право-вого определ ?? ення в договорі страхування. Для розмежувати-ня вкрай важливо нд ?? есторонне охарактеризувати ризики за такими ознаками:
‣‣‣ комплекси причин, що викликають збитки, т. Е. Страхують небезпеку;
‣‣‣ ознаки обставин справи, з яких можуть слідувати збитки (напри-заходів, використання майна, цивільна відповідальність);
‣‣‣ ознаки самого збитку: руйнування або втрата елементів майна або фінансових збитків.
Відповідно до законодавства страховик звільняються-дається від виплати страхового відшкодування і страхової суми, коли страховий випадок настав внаслідок:
‣‣‣ впливу ядерного вибуху, радіації або радіоактивного зараження;
‣‣‣ військових дій, а також маневрів і / або інших військових заходів;
‣‣‣ громадянської війни, народних хвилювань усякого роду або страйків;
‣‣‣ умисних дій страхувальника, застрахованої особи або вигодопрі-обретателя, спрямованих на настання страхового випадку;
‣‣‣ вчинення страхувальником ?? їм або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що знаходиться в прямій причин-ної зв'язку зі страховим випадком;
‣‣‣ повідомлення страхувальником ?? їм страховику завідомо неправдивих відомостей про об'єктивним тах страхування;
‣‣‣ отримання страхувальником ?? їм відповідного відшкодування збитків за імущі-ственному страхування від винної особи;
‣‣‣ інших випадків, передбачених законодавством.
Страховик має бути звільнений від виплати страхового відшкодування за збитки, що виникли внаслідок вилучення, конфіскації, реквізиції, арешту або знищення застрахованого майна і в випадках, якщо:
‣‣‣ страхувальник мав можливість, але не вжив жодних заходів з порятунку майна під час і після страхового випадку, не забезпечив його Зберегти-ність і не запобіг подальшому пошкодження;
‣‣‣ страхувальник заявив про настання страхового випадку пізніше терміну, визна-ленного в договорі, не доклав до заяви документи, що підтверджують факт настання такого випадку і розмір збитків.