Лікування гострого Гостра лейкозу повинно бути на-спрямоване на придушення лейкозної інфільтрації, вос-становлення і збереження нормального кровотворення, а також на боротьбу з метушні-розкаювана інфекційними ускладненнями, які розвиваються до-вільно часто в зв'язку з різкою гранулоцитопенією. Успіх лікування гострого лейкозу в значній мірі залежить від повноти і тривалий ності першої ремісії. Тому перший курс лікування повинен бути досить інтенсивним. Повної клініко-гематологічної ре-місією вважається такий стан, при якому кількість еритроцит-тов і тромбоцитів відновлюється до норми, число бластних клітин в кістковому мозку не більш як 5%, в крові їх не обнаружи-ється зовсім при відсутності клінічних ознак хвороби. Комп-Лексне лікування гострого лейкозу значно частіше призводить до ремісії, ніж викорис-тання будь-якого одного препарату. Застосовують наступні соче-вання хіміопрепаратів.
Вінкристин - 2 мг раз на тиждень, 6-меркаптопурин - 60 мг щодня, метотрексат - 20 мг 1 раз на 4 дні, преднізолон - 40 мг щодня (схема ВАМП) на 1 м2 поверхні тіла, яка визначається за графіком Дюбуа. Схема лікування гострого лейкозу Цампа - замість вінкрістііа вводять 200 мг циклофосфану еже-денно.
Лікування гострого лейкозу за схемою ВАМП або Цампа проводять 2-тижневими циклу-ми з 2-тижневими інтервалами; 2-5 циклів.
Лікування гострого лейкозу має бути безперервним, тому після настання ремісії захворювання слід проводити підтримуючу терапію. Методи не-перериваного продовженого лікування можуть бути самими разнообраз-ними. Наприклад, чергування по 6 тижнів прийому 6-меркаптопурин і метотрексату, рубомицин - 1 раз в тиждень (довгостроково) після дзвінка-ванною їм ремісії, циклофосфан 100-200 мг щодня. Після закінчення 5-6 місяців корисно проводити повторні інтенсив-ні курси для реіндукціі ремісії.
При відсутності лікувального ефекту метод лікування необхідно сме-нить, так як перехресної резистентності для багатьох преператов не існує. Після вичерпання всіх можливих методів лікування при повторному загостренні знову може виявитися ефективним первона-чільного лікування внаслідок розмноження нового клону лейкозних клітин. При нейролейкеміі показано інтралюмбально введення ме-тотрексата. При великих місцевих розростаннях лейкозної тканини хороший результат дають циклофосфан в підвищених дозах і променево-вая терапія.
Для правильного вибору методу лікування дуже важливо установ-ня форми лейкозу з неодмінним використанням цітохіміче-ських методів, так як клітинна анаплазия дуже ускладнює мор-фологіческую діагностику.
Краще за всіх піддається лікуванню лімфобластний форма лейкозу, особливо у дітей. Вона дає найвищий відсоток ремісій, по-цьому при лімфобластній формі, якщо неможливо використовувати бо-леї інтенсивні методи, лікування може бути розпочато з застосуванням 6-меркаптопурин або краще винкристина зпреднізолоном. При мієлобластний лейкоз особливо показаний рубомицин, при Лімфобласти-ном - краснітін. Лікування хворих мієлобластний лейкоз пред-ставлять значні труднощі внаслідок найсильнішого серед всіх інших видів гострого лейкозу придушення нормального кроветво-ренію.
При всіх формах гострого лейкозу ремісія настає після угне-тенія кровотворення. У цей період різко зростає небезпека при-з'єднання різних інфекційних ускладнень. Для їх предотвра-щення необхідно профілактичне введення антибіотиків широко-го спектра дії. З замісної метою проводять регулярні переливання свежецітратной крові.
Крім цитостатического лікування гострого лейкозу, хворим не-обходима найретельніша симптоматична терапія: заступник-ва терапія - при анемії, гемостатична терапія - при кровоточивості з урахуванням її причини, антибактеріальна - при інфекційних процесах.
Прогноз несприятливий. Середня тривалість життя 10-14 місяців, проте є випадки багаторічного перебігу.